Главная | Обратная связь

Діагностика типів сімейного виховання

Примітка. Знак «+» означає надмірну виразність відповідної риси виховання, «-» недостатню виразність, «+ -* означає, що при даному типі виховання можлива як надмірність даної риси, так й її недостатність або невиразність.

Підвищена моральна відповідальність (П-, У-, Т+)утворюється сполученням високих вимог до дитини й одночасно із цим зниженням уваги до неї з боку батьків, меншою турботою про неї. Цей тип виховання стимулює розвиток рис тривожно-недовірливої (психастенічної) акцентуації характеру.

Гіпопротекція (гіпоопіка, бездоглядність) (П-, У-, Т-, 3-).Дитина надана сама собі, батьки не цікавляться нею і не контролюють її. Таке виховання особливо несприятливе при акцентуаціях гіпертимного, нестійкого й конформного типів.

12. Розширення сфери батьківських почуттів (РРЧ).Зазвичай цей феномен спостерігається при таких порушеннях виховання, як потураюча або домінуюча гіперпротекція. Цей фактор порушення виховання виникає найчастіше тоді, коли в силу будь-яких причин подружні відносини між батьками виявляються порушеними: немає одного із подружжя (смерть, розлучення) або відносини із шлюбним партнером не задовольняють когось із батьків, що грає основну роль у вихованні (емоційна холодність, невідповідність характерів). Нерідко при цьому мати (рідше батько), самі того не усвідомлюючи, хочуть, щоб дитина, а пізніше підліток став для них чимсь більшим, ніж просто дитиною. Батьки хочуть, щоб вона задовольняв хоча б частину потреб, які у звичайній родині повинні бути задоволені в процесі подружніх відносин (взаємна виняткова прихильність, частково еротичні потреби). Відносини з дитиною, а пізніше з підлітком, стають винятковими, важливими для матері. Мати нерідко відмовляється від повторного шлюбу, прагнучи віддати синові «всі почуття», «всю любов». У дитинстві стимулюється еротичне відношення до батьків (ревнощі, дитяча закоханість). Коли дитина досягає підліткового віку, у батька виникає страх перед наростаючою самостійністю підлітка, у результаті чого з'являється прагнення утримати його за допомогою що потураючої або домінуючої гіперпротекції. Прагнення одного з батьків до розширення сфери батьківських почуттів за рахунок включення еротичних потреб у відносини з дитиною, як правило, ними не усвідомлюється. Ця психологічна установка проявляється побічно, наприклад, у висловленнях про те, що їй (матері) ніхто не потрібний, крім сина, і в характерному протиставленні ідеалізованих стосунків із сином нереалізованим стосункам із чоловіком. Іноді такі матері усвідомлюють свої ревнощі до подруг сина, хоча частіше вони проявляють її у вигляді численних причіпок до них.

13. Перевага, підтримка у підлітка дитячих якостей (ПДЯ).Цей вид порушення виховання обумовлений потураючоюгіперпротекцією. У батьків з'являється прагнення ігнорувати дорослішання дітей, стимулювати в них дитячі якості (дитячу імпульсивність, безпосередність, грайливість). Для таких батьків дитина усе ще «маленька». Нерідко вони відкрито визнають, що маленькі діти їм взагалі подобаються більше, що зі старшими вже не так цікаво. Страх або небажання дорослішання дитини можуть бути пов'язані з особливостями біографії самого батька (наприклад, він мав молодшого брата або сестру, і на них у свій час перемкнулася любов його батьків, у зв'язку із чим свій старший вік сприймався ним як нещастя). ВВажаючи дитину «ще маленькою», батьки знижують рівень вимог до неї, викликаючи потураючугіперпротекцію, і стимулюючи розвиток психічного інфантилізму.

14. Виховна непевність батьків (ВН).Спостерігається найчастіше при таких порушеннях виховання, що як потураючагіперпротекція або знижений рівень вимог. Виховну непевність батьків можна було б назвати «слабким місцем» їх особистості. У цьому випадку відбувається перерозподіл влади в родині між дитиною й батьками. Батьки «ідуть на поводу» у підлітка, поступаються навіть у питаннях, у яких, за їх власною думкою, поступатися не можна. Це відбувається тому, що дитина зуміла знайти до цих батьків підхід, намацала їх «слабке місце» і домагається для себе ситуації «мінімум вимог - максимум прав». Типова ситуація в такій родині - жвава, упевнена у собі дитина, що сміливо ставить вимоги, і нерішучі батьки, що звинувачують себе у всіх невдачах з дитиною. В одних випадках «слабке місце» обумовлено психастенічними рисами характеру когось із батьків. В інших - істотну роль у формуванні стилю сімейного виховання могли зіграти відносини батька з його власними батьками. У певних умовах діти, виховані вимогливими, егоцентричними батьками, стаючи дорослими, бачать у своїх дітях тих же вимогливих, егоцентричних істот, відчувають до них те ж почуття «неоплатного боргу», яке відчували раніше відносно власних батьків. Характерна ознака таких батьків - домінування в їхніх висловленнях реплік з визнанням маси помилок, зроблених у вихованні. Непевно почувають себе в ролі вихователя батьки бояться впертості, опору своїх дітей і знаходять досить багато приводів поступитися їм.

15. Фобія втрати дитини (ФУ).Найчастіше лягає в основу пануючої або домінуючої гіперпротекції. «Слабке місце» - підвищена тривожність батьків, страх помилитися, перебільшене уявлення про крихкість «дитини», його хворобливість. Як правило, подібне ставлення обумовлене історією народження дитини (її довго чекали, звертання до лікарів-гінекологів нічого не давали, народилася тендітною і хворобливою, на превелику силу вдалося виходити й т.п.). Інше джерело - перенесені важкі захворювання дитини, особливо якщо вони були тривалими. Ставлення батька до дитини в цьому випадку формується під впливом накопиченого страху втрати дитини. Цей страх змушує одних батьків тривожно прислухатися до кожного побажання підлітка й поспішати з його виконанням (потураючагіперпротекція), інших - дріб'язково опікувати його (домінуюча гіперпротекція). Типові висловлення таких батьків відбивають їхній іпохондричний страх за дитину: вони бачать у неї безліч хворобливих проявів. У батьків свіжі спогади про минулі, навіть віддалені у часі переживання із приводу здоров'я дитини.

16. Нерозвиненість батьківських почуттів (НРЧ)перешкоджає інтеграції родини й лежить в основі таких типів порушення виховання, як гіперпротекція, емоційне відкидання, «підвищена моральна відповідальність», жорстоке ставлення. Виховання є адекватним лише тоді, коли батьки діють під впливом сильних мотивів: почуття обов`язку, симпатія, любов до дитини, потреба «реалізувати себе» у дітях, «продовжити себе». Слабкість, нерозвиненість батьківських почуттів нерідко зустрічається в батьків підлітків з відхиленнями характеру. У той же час це явище дуже рідко ними усвідомлюється, а ще рідше визнається як таке. Зовні воно проявляється в небажанні мати справу з підлітком, труднощах спілкування з ним, відсутності інтересу до його справ. Нерозвиненість батьківських почуттів може бути обумовлена відторненням самого батька в дитинстві його батьками, тим, що він сам у свій час не відчув батьківського тепла. Іншою причиною можуть бути особливості характеру батька, наприклад, виражена шизоїдність.

Виявлено, що батьківські почуття значно слабше розвинені в дуже молодих батьків, але мають тенденцію підсилюватися з віком. При досить сприятливих умовах життя родини НРЧ визначає стиль виховання за топом гіпопротекції або емоційного відторгнення. При важких, напружених умовах життя на підлітка часто перекладається значна частина батьківських обов'язків («підвищена моральна відповідальність») або до дитини виникає дратівливе-вороже ставлення. Типові висловлення таких батьків містять скарги на обтяжливість батьківських обов'язків, жаль, що ці обов'язки відривають від чогось більше важливого й цікавого. Для жінок з нерозвиненим батьківським почуттям досить часто характерні емансипаційні прагнення й бажання будь-яким шляхом улаштувати своє життя.

17. Проекція на дитину власних небажаних якостей (ПНК).У більшості випадків є основою емоційного відкидання, жорстокого ставлення. Причиною такого виховання підлітка є те, що в дитині батько бачить ті риси, наявність яких він відчуває, але не визнає в самому собі. Це можуть бути агресивність, схильність до ліні, потяг до алкоголю, різні протестні реакції, нестриманість й ін. Здійснюючи боротьбу з такими ж реальними або уявними якостями дитини, батько (частіше батько) отримує емоційну вигоду для себе: боротьба з небажаною якістю когось іншого допомагає йому вірити, що в нього самої цієї якості немає. Ці батьки багато й охоче говорять про свою непримиренну й постійну боротьбу з негативними якостями й слабкостями дитини, про міри покарання, до яких вони у зв'язку із цим вдаються. У висловленнях батьків звучить впевненість у тому, що підліток невиправний, нерідко вони повні інквізиторських інтонацій з характерним прагненням у будь-якому вчинку бачити прояв дурних якостей підлітка, з якими батько бореться.

18. Винесення конфлікту між подружжям в сферу виховання (ВК).Як правило, є першопричиною типу виховання, що об'єднує потураючугіперпротекцію одного батька з відкиданням або домінуючою гіперпротекцією іншого. Конфліктність у взаєминах чоловіка й жінки - нерідке явище навіть у відносно стабільних родинах. Але лише в ряді родин виховання перетворюється в «бойовище» конфліктуючих батьків. Тут вони одержують можливість більш відкрито виражати невдоволення один одним, керуючись «турботою про благо дитини». При цьому думки батьків найчастіше бувають діаметрально протилежними: один наполягає на досить суворому вихованні з підвищеними вимогами, заборонами й санкціями, інший же батько схильний «жаліти» дитину, іти в неї на поводу. Характерний прояв такої «битви» - вираження невдоволення виховними методами, що їх використовує партнер. При цьому легко виявляється, що кожного цікавить не стільки те, як виховувати підлітка, скільки те, хто правий у виховних суперечках. Шкала ВК відбиває типові висловлення «суворої сторони». Це пов'язане з тим, що саме «сувора сторона», як правило, є ініціатором звернення до лікаря або психолога.

19. Перевага чоловічих якостей (ПМК).