Главная | Обратная связь

Метод спостереження

Метод спостереження— метод пізнання дійсності на основі безпосереднього сприймання, завдяки чому можна отримати різноманітну інформацію про досліджуваного. За типами спо­стереження поділяються на:

1) щоденникові записи, які ведуться вибірково, лімітовано, фіксуючи нові прояви у пове­дінці дитини;

2) метод опису зразків поведінки. Здійснюється вибірковий запис окремих моментів, найбільш типових для дитини, найбільш суттєвих для дослідження;

3) метод відбору короткочасних зразків — фіксує увагу експериментатора на вибіркових аспектах поведінки досліджуваного за короткий проміжок часу;

4) метод однопрофільної характеристики — складається план вивчення інтегральних подій, поведінкових проявів однієї даної категорії, наприклад, вибух гніву і т. ін. Деякі з перерахованих методів вимагають схеми дослідження, яка б включала перелік специфічних актів поведінки, а у про­токолі фіксуються лише ті, які мали місце при спостере­женні.

Метод спостереження є складним інструментом, що вимагає від експериментатора високого професіоналізму і спеціальної під­готовки, але у поєднанні з іншими методами дозволяє одержати об'єктивний дослідний матеріал. Він має великі можливості, але, на жаль, його потенціал часто використовується явно недостат­ньо. По суті всі тестові питальники, про які мова піде нижче, базу­ються на процедурі спостереження чи, точніше, на його окремому різновиді — самоспостереженні.

Недоліком спостереження є те, що для одержання за його допомогою необхідної достовірної інформації потрібно багато часу, який не завжди є (тестові методики виграють саме за цим критерієм).

Водночас, педагогічна діяльність за своєю сутністю така, що вчителеві мимовільно доводиться спостерігати за учнем у різних видах діяльності, в різних ситуаціях спілкування і поведінки, не виділяючи для цього спостереження спеціального часу. Таким чином, специфіка вчительської діяльності знімає недолік спо­стереження, пов'язаний з часовим фактором. Учителеві необ­хідно лише мати високі професійні уміння точного і різнобіч­ного вивчення особистості в процесі педагогічного спостереження.

Ще одним недоліком спостереження часто називають немож­ливість за його допомогою чітко структурувати та формалізу­вати інформацію. Насправді це не так, якщо користуватися кон­кретними методиками, які базуються на методі спостереження. Прикладом такої методики є «Карта спостережень Скотта», спрямована на вивчення особливостей учнів, дезадаптованих до умов шкільного життя. До цієї групи відносять два типи учнів:

а) які самі відчувають труднощі і створюють труднощі для інших;

б) яким важко у школі, але оточуючим вони проблем не завдають.

Карта спостережень Скотта (КС)включає 16 симптомо-комплексів (СК) поведінки учнів. У кожному СК зразки пове­дінки також пронумеровано. При заповненні карти спостере­жень наявність того чи іншого зразка поведінки позначаються знаком «+», а відсутність — знаком «-». Ці дані заносяться в таблицю 1. Проте зразки поведінки мають різну інформативну питому вагу, а тому при перевеводі первинних емпіричних показ­ників (+, -) в «сирі» бали, за одні зразки присвоюється 1 бал, а за інші — 2 бали.

Для цього користуються таблицею переведення первинних емпіричних показників у «сирі» бали (табл. 2).

У кожному симптомокомплексі бали за зразки поведінки сумуються. Потім суми «сирих» балів за кожним симптомокомплексом (СК) переводяться у відсоткові показники, які вказують на кількісну вираженість кожного із СК у досліджуваного від макси­мально можливої вираженості. Перерахування «сирих» балів у відсотки проводиться за табл. 3.

Звичайно числові показники СК мають приблизне значення, а тому при інтерпретації поводитися з ними слід дуже обережно. Методика не стандартизована, тому призначена лише для практичних цілей.

За допомогою квантилівчислові показники (від0 до 100%)для кожного СК розділено на 5 інтервалів. Інтервал від 0 до20% свідчить про настільки слабо виражену якість, що фак­тично ми маємо справу з якістю, протилежною до названої у СК. Наприклад, слабка вираженість СК У-НД (неприйняття дорослих)може говорити про спроби дитини встановити хороші стосунки з дорослим, але незвичними для дорослого діями.

Інтервал від 80% до 100%говорить, що ця якість СК переросла себе і ми маємо справу вже з іншою якістю. Для правиль­ної інтерпретації крайніх інтервалів потрібно мати додаткові відомості.

Інтервали 20— 40%, 40—60%і 60—80%,відповідно, вказують на помітну вираженість, сильну вираженість і дуже сильну вираженість якості.