 |
|
Методи зниження та шляхи запобігання ризиків інноваційних проектів
Під управлінням ризиками в інноваційної діяльності розуміється сукупність практичних заходів, дозволяють знизити невизначеність результатів інновації, підвищити корисність реалізації нововведення, знизити ціну досягнення інноваційної мети.
До основних цілей управління ризиками в інноваційної діяльності ставляться:
· прогнозування появи негативних факторів, які впливають динаміку інноваційного процесу;
· оцінка впливу негативних факторів на інноваційну діяльність й на результати впровадження нововведень;
· розробляються методи зниження ризиків інноваційних проектів;
· створення управління ризиками в інноваційної діяльності
Найбільш поширеними є такі етапи управління ризиками інноваційної діяльності підприємств:
· виявлення можливих інноваційних ризиків;
· визначення ймовірності виникнення кожного такого ризику;
· оцінка наслідків ризику;
· визначення способів реагування на виявлені та оцінені ризики.
До основних методів управління ризиками належать:
Розподіл ризиківздійснюється зазвичай між учасниками проектів, щоб зробити відповідальними за ризик наскільки можна кожного учасника, що у умовах буде змушений спілкуватися розрахувати і контролювати ризики, і навіть прийняти необхідні заходи до подолання наслідків дії ризиків
Диверсифікаціяінноваційної діяльності полягає у розподілі зусиль розробників (дослідників) і капіталовкладень для здійснення різноманітних інноваційних проектів, безпосередньо не пов'язаних один з одним. Якщо в результаті настання непередбачених подій один із проектів буде збитковим, то інші проекти можуть виявитися успішними і будуть приносити прибуток. Однак, на практиці диверсифікація може не тільки зменшувати, але і збільшувати ризик інноваційної діяльності у разі, якщо підприємець вкладає коштів в інноваційний проект, який спрямований у ту область діяльності, в якій його знання та управлінські здібності обмежені.
Передача (трансферт) ризику шляхом укладання контрактів- наступний метод зниження ризику інноваційної діяльності. Якщо проведення будь-яких робіт з інноваційного проекту занадто ризиковано і величина можливого ризику неприйнятна для інноваційної організації, вона може зрадити ці ризики іншій організації.
Передача ризику інноваційної діяльності, як правило, проводиться шляхом укладення таких типів контрактів:будівельні контракти (всі ризики, пов'язані з будівництвом, бере на себе будівельна організація);оренда машин і устаткування (лізинг);контракти на зберігання і перевезення вантажів;контракти продажу, обслуговування, постачання; договір факторингу ;біржові угоди, що знижують ризик постачання інноваційного проекту в умовах інфляційних очікувань і відсутності надійних оперативних каналів.
Лімітування (обмеження) забезпечує встановлення граничних сум витрат, продажу, кредиту. Цей метод застосовується банками зниження ступеня ризику під час видачі позичок господарюючих субєктів, під час продажу товарів у кредит, наданні позик, визначенні сум вкладення капіталів тощо.
Страхування як система економічних відносин, включає освіту спеціального фонду коштів (страхового фонду) і його використання (розподіл і перерозподіл) шляхом виплати страхове відшкодування різноманітних втрат, шкоди, викликаних несприятливими подіями (страховими випадками).
Хеджування- ефективний засіб зниження ризику несприятливого зміни цінової конюнктури з допомогою укладання термінових контрактів (фючерсів і опціонів). дозволяє зафіксувати ціну набуття чи продажу певному рівні, і в такий спосіб компенсувати втрати. Купуючи й продаючи термінові контракти, підприємець захищає себе від коливання ціни ринку й цим підвищує визначеність результатів своєї виробничо-господарської діяльності.
Отже, інноваційна діяльність характеризується високий рівень невизначеності динаміки основних чинників, які її результати. Інновації на відміну стабільних процесів можуть закінчитися повної невдачею. Проте, дедалі більше підприємців, розпочинаючи реалізації нововведень, воліють прорахувати свої ризики та шанси, передбачити вузькі місця та спробувати знизити можливі негативні відхилення. Ці завдання вирішуються під час створення системи управління ризиками.