 |
|
Тема 8. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків НС
1.Екзогенні геологічні процеси це –що пов'язані з дією сили тяжіння (зсуви, обвали, осипи, лавини), пов'язані з дією поверхневих і підземних вод (схиловий змив, ерозія, селі, карст, суфозія, просадка лесозих порід), а також багатофакторні процеси (вивітрювання). Ці процеси характеризуються такими параметрами, як швидкість, повторюваність, об'єм, інтенсивність, площа, амплітуда. Протилежне – ендогенні процеси.
2.Землетруси в межах України найбільше мають розвиток у:Карпатах, Прикарпатті та в Криму. Основною причиною землетрусів є розвиток деформацій в глибоких горизонтах земної кори внаслідок переміщення літосферних плит.
3.За міжнародною шкалою MSK сила землетрусу оцінюється за:12-бальною шкалою. В Україні прийнято 12-бальну шкалу (МСК-64) визначення сили землетрусу.
I бал. Землетрус не відчувається.
II бали. Дуже слабкий землетрус
III бали. Слабкий землетрус.
IV бали. Помірний землетрус.
V балів. Досить сильний землетрус.
VI балів. Сильний землетрус.
VII балів. Дуже сильний землетрус.
VIII балів. Руйнівний землетрус.
IX балів. Спустошливий землетрус.
X балів. Землетрус усе знищує.
XI балів. Катастрофа
XII балів. Сильна катастрофа.
4.За міжнародною шкалою Ріхтера інтенсивність землетрусу оцінюється:За шкалою інтенсивності (шкалою Ріхтера) сила землетрусу припускається пропорційною логариф-му амплітуди зсуву ґрунту на епіцентральній відстані 100 км. Ін-тенсивність найсильнішого землетрусу визначається величиною 8,5 бала.
5.Зсуви можуть виникати на всіх схилах, починаючи із нахилу:в 19°, але на глинистих грунтах та ґрунтах з тріщинами зсуви можуть виникнути і при нахилу схилу 5-7
6.Головним виконавцем робіт із вивчення сучасних інженерно-геологічних процесів на державному та регіональному рівнях є:Головним виконавцем робіт із вивчення сучасних інженерно-геологічних процесів на державному та регіональному рівнях є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та НАК "Надр України".
7.Карст, Селі, Абразія, Суффозія це: Карстом називають всі поверхневі і підземні форми рельєфу, що утворилися при розчиненні і вилуговуванні поверхневими і підземними водами вапняків, доломітів, крейди, мергелей, гіпсу, кам'яної солі. При цьому на поверхні землі утворюються воронки, провали і інші форми рельєфу, а в товщі гірських порід - різноманітні пустоти, канали, печери.
Селями називають повені, що відбуваються на гірських річках і тимчасових водотоках, які несуть багато уламкового матеріалу (глиб, щебеню, валунів, гальки, піску) і глинистого дрібнозему. Вони відносяться до гравітаційних процесів. Селі несподівані і короткочасні, відбуваються з великими і порівняно великими швидкостями, проходять за 3-5 годин. В залежності від переважаючого складу твердого матеріалу селі можуть бути водокам'яними, грязекам'яними і грязьовими.
Абразія - це геологічний процес руйнування берегів морів і озер під дією хвиль, прибою.
Суффозія - вилуговування розчинних солей грунту, порушення мікроагрегатної структури грунтів і вимивання в глибину з низхідними потоками води тоненьких частинок гірської породи, які в подальшому також виносяться підземними водами. Це викликає осідання всієї вище залягаючої товщі з утворенням на поверхні понижень.
8.При повних, сильних, середніх, слабких руйнуваннях будівель збитки становлять:Повні руйнування — це руйнування всіх елементів будівель, у тому числі підвальних приміщень, та ураження людей, що знаходяться в них. Збитки становлять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Подальше їх використання неможливе.
Сильні руйнування — це руйнування частини стін і перекриття поверхів, їх деформація, виникнення тріщин у стінах та ураження значної кількості людей, що знаходяться в них. Збитки ставлять від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Можливе обмежене використання будівель, що збереглися. Відновлення можливе після капітального ремонту.
Середні руйнування — це руйнування переважно другорядних елементів будівель і споруд (покрівлі, вікон, дверей і перегородок), виникнення тріщин у стінах. Підвальні приміщення зберігаються, перекриття залишаються. Люди уражаються частіше уламками конструкцій. Збитки становлять 10—30 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель). При середньому ремонті відновлюються техніка, транспорт та промислове обладнання. Будівлям необхідний капітальний ремонт.
Слабкі руйнування — це руйнування вікон, дверей та перегородок. Ураження людей можливе уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи не пошкоджуються. Вони придатні для використання після поточного ремонту будівель. Збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів (будівель). Відновлення можливе після середнього або поточного ремонту.
9.До адміністративних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ відносять:
– обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву затоплення;
– евакуація населення із зон, де час приходу хвилі прориву після руйнування греблі, складає менше чотирьох годин – терміново, а з решти території – при виникненні загрози затоплення;
10.До інженерно-технічних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ відносять:
– обвалування (будівництво дамб);
– створення надійних дренажних систем;
– берегоукріплюючі роботи щодо запобігання зсувам, обвалам тощо;
– улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках і спорудах;
– насадження низькостовбурних лісів із вільхи, верби, осики і берези, що збільшує шорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.
11.Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як:сума основних локальних збитків:
З = Нр +Мр +Мп + Рс/г + Мтв + Рл/г + Рр/г + Ррек + Аф + Вф + Зф+ Рпзф , (8)
де Нр – збитки від втрати життя та здоров'я населення;
Мр – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;
Мп – збитки від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва;
Рс/г – збитки від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;
Мтв – збитки від втрат тваринництва;
Рл/г – збитки від втрати деревини та інших лісових ресурсів;
Рр/г – збитки рибного господарства;
Ррек – збитки від знищення або погіршення якості рекреаційних зон;
Аф – збитки від забруднення атмосферного повітря;
Вф – збитки від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;
Зф – збитки від забруднення земель несільськогосподарського призначення;
Рпзф – збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.
Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.