 |
|
Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації
(самостійна робота)
1.Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це:
Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.
В разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення, задля суспільної необхідності.
В Україні серед ссавців найпоширенішими є епізоотії за сказом, туляремією, лайм-бореліозом, лептоспірозом (до 10 серотипів).
Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотіїу тварин та епідемії у людей.
Епідемія (від грец. epi- — «серед» і demos — «народ») — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).
2. Сутність і призначення моніторингу полягає у:
Сутність і призначення моніторингу та прогнозування полягають у спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників (збройних конфліктів, терористичних актів тощо), які є джерелами надзвичайних ситуацій, а також динаміки розвитку ситуацій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання та організації ліквідації лиха.
3. Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють:
Держтехнагляд, Держатомрегулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади, у тому числі і МНС.
4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється:
МНС, зокрема управлінням прогнозування, яке в перспективі має перетворитися на Службу прогнозування. Прогноз ризиків НС на території країни в цілому здійснює МНС у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади.
5. Об’єктами моніторингу довкілля є:
· атмосферне повітря та опади (вміст забруднюючих речовин (далі -ЗР), у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР); джерела промислових викидів в атмосферу (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів);
· поверхневі і морські води (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів) та підземні води (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей, включаючи залишкову кількість пестицидів та агрохімікатів, оцінку ресурсів); джерела скидів стічних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водні об'єкти у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди); питна вода (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);
· ґрунти різного призначення, у тому числі на природоохоронних територіях (вміст ЗР, включаючи радіонукліди; вміст агрохімікатів, пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів, просторове забруднення земель об'єктами промислового і сільськогосподарського виробництва);
· радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об'єктах захоронення радіоактивних відходів (вміст радіонуклідів),
· геофізичні поля (фонові та аномальні дослідження);
· стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси (їх видові і просторові характеристики, активність прояву), повені, паводки, снігові лавини, селі (у районах спостережних станцій); наземні і морські екосистем (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди);
· звалища промислових і побутових відходів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів).
6. Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ОГ наступні:
- клас 1 – безпечний: не спричиняє незворотних наслідків, пошкодження обладнання та нещасних випадків з людьми;
- клас 2 - граничний: призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим або взятим під контроль без ушкодження обладнання або нещасних випадків з персоналом;
- клас 3 – критичний – призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання або створення небезпечної ситуації, яка потребує негайних заходів для порятунку персоналу;
- клас 4 – катастрофічний – призводить до втрати обладнання та (чи) загибелі без масового травмування персоналу.
7. Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) це об’єкт:
це об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
8. ПНО вважається об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку якщо на ньому:
використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС.
9. Ідентифікацію ОПН проводить:
ОГД, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають намір почати будівництво такого об’єкту.
10. У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується::
розраховується сумарна маса будь-якої небезпечної речовини з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.
11. Який державний орган веде Державний реєстр ОПН і видає свідоцтво про державну реєстрацію ОПН:
Держгірпромнагляд
12. Основні характеристики ризику об’єктів і територій відображаються у:
в паспортах ризику.
13. Паспортизація ПНО це:
Паспортизація ПНО це - це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС.
14. Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні:
Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні п’ять років
15. Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на:
Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на: селітебну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну.
16. Селітебна територія має таке призначення:
Селітебна територія має таке призначення: розміщення житлового фонду, громадських будівель і споруд (в т.ч. науково-дослідних комплексів), а також окремих комунальних і промислових об’єктів, які не вимагають утворення санітарно-захисних зон; будівництво шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, бульварів та інших місць загального користування.
17. Ландшафтно-рекреаційна територія включає:
Ландшафтно-рекреаційна територія включає: міські ліси, лісопарки, лісозахисні зони, водойми, сільськогосподарські угіддя, які разом з парками і скверами селітебної території формують систему відкритого простору.
18. Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску:
Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску: 30 кПа і більше, а також сейсмічний вплив, що спричиняє руйнування будівель, споруд, комунікацій