 |
|
Які підприємства відносяться до ХНО?
– підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують НХР;
– підприємства з переробки нафтопродуктів;
– підприємства інших галузей промисловості, які використовують НХР;
– підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;
– залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах розміщення СДОР;
– транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;
– склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезактивації, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
– В зонах можливого хімічного зараження в Україні проживає близько 20 млн. чоловік, що становить 38,5% населення, яких потрібно захистити у випадку можливих аварій.
2. За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи:
– речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);
– речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.);
– речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);
– речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу;
– нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.);
– речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.);
– метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.).
3. Зона смертельних токсодоз це зона на зовнішній межі якої:
зона, на зовнішній межі якої 50% людей одержують смертельні ураження.
4. Зона вражаючих токсодоз це зона на зовнішній межі якої:
на зовнішній межі якої 50% людей втрачають працездатність або їм потрібна медична допомога чи навіть госпіталізація.
5. Зона можливого зараження це територія у межах якої:
територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.
6. Прогнозована зона хімічного зараження зображається на схемах і картах у формі:
Прогнозована зона хімічного зараження зображається на схемах і картах у формі:приблизно за формулою еліпса
7. Еквівалентна кількість НХР – це така кількість:
хлору , масштаб зараження яким в умовах інверсії еквівалентний масштабу зараження кількістю даної речовини при даних погодних умовах.
8. Інверсія, ізотермія конвекція це:
Інверсія -- зростання температури повітря з висотою. Такий стан
приземного шару атмосфери перешкоджає розсіюванню зараженого повітря
по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих
концентрацій СДОР.
Ізотермія -- характеризується стабільною рівновагою повітря. Це також
сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості, в лісі, в житлових
кварталах міст і населених пунктів.
Конвекція -- зниження температури повітря з висотою. Спостерігаються
висхідні потоки повітря, що сприяє швидкому розсіюванню хмари
зараженого повітря і зменшенню уражаючої дії НХР.
9. Первинна і вторинна хмара це:
пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій
ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу
безпосередньо при руйнуванні ємності (за 1-2 хв) без випару з
підстильної поверхні.
Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу
внаслідок випарювання НХР із підстильної поверхні (для легко летючих
речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної
хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР,
стану обвалування та температури повітря).
10. Локалізація і знезаражування джерела хімічного впливу включає такі операції:
- локалізацію протигазової фази первинних і вторинних хмар НХР;
- знезаражування первинних і вторинних хмар НХР;
- локалізацію виливів НХР;
- знезаражування (нейтралізацію) виливів НХР.
11. Тривалість роботи особового складу однієї зміни в осередку хімічного зараження залежить від:
часу допустимого безперервного
перебування в засобах індивідуального захисту (при температурі повітря
від +24° до +20"С - 40-50 хвилин, від +і9°до+15°С-2 години, при
температурі нижче +15 С - 3 години і більше).
Після завершення робіт в районі збору мають бути проведені заходи щодо
спеціальної обробки техніки і санітарної - особового складу формувань.
12. При «вільному» розливі висота розлитої речовини приймається:
При "вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не
перевищує 0,05 м, при виливі "у піддон" (обваловану місцевість) висота
шару приймається h = Н - 0,2 м, де Н - висота обвалування, м.
13. Аварійний прогноз хімічної обстановки (ХО) здійснюється на період:
здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.
14. Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі визначається за формулою:
(т), де
К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР;
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших НХР;
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря:
при ізотермії;
K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температур;
Q0 - кількість викинутої НХР (т)
15. До превентивних організаційних заходів зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території не належать:
Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.
Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії.
Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.
Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.
Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування.
Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.
16. Для зріджених, стиснених газів і рідин прогнозування масштабів зараження НХР проводяться за хмарами:
первинна хмара НХР, вторинна хмара НХР
17. Який зі станів вертикальної стійкості атмосфери є найбільш сприятливим для максимально негативного впливу НХР на населення?:
інверсія
18. Зона фактичного і можливого зараження це територія:зона можливого зараження - територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями. Зона фактичного зараження - розрахункова зона в межах зони можливого зараження, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса.
19. Азимут вітру 00 і 3600, 900, 1800, 2700 це вітер:
00 і 3600 – північний, 900 – східний, 1800 – південний, 2700 – західний.
20. Які зони виділяють при викиді НХР в результаті аварії на ХНО?:
Зони можливого і i фактичного зараження
21. Які параметри впливають на масштаб і тривалість зараження НХР?:
- фізико-хімічними властивостями СДОР;
- кількістю СДОР. викинутих на місцевість, в атмосферу, і ші\:
- метеоріогічшіми умовами;
- оперативністю оповіщання і вживання заходів;
- підготовленістю обслугопуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу СДОР
- характеристиками об 'актів зараження
22. При насуванні хмари НХР евакуацію населення треба проводити:
23. Найбільш ефективним засобом захисту органів дихання при забрудненні території НХР є:
24. НХР це:
Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю. Також, зустрічається вираз "сильно-діюча отруйна речовина" (СДОР).
25. Які розрізняють групи НХР за вражаючими властивостями?:
- речовини і переважно задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.,
- речовини переважно загальноотруйиої оії (окис вуглецю, ціапісший додень та ін.);
- речовини задушливої та загаїьноотруйної дії (аміак, акрн-ло.чітрол азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень):
- речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового іміпльсі.
- нейротропні отрути (сірковуглець. тетра- етилсвинець. фосфорорганічні ссполуки та ін.)
- речовини задушливої і нейротропноїдії (аміак, геншнл. гіорозин та ін.)
- метаболічні отрути окис спинену дихлоретан та ін.).
Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження
(самостійна робота)
1. Дозиметричний контроль на підприємстві є частиною:
протирадіаційного захисту персоналу
2. Тривалість дотримування режиму радіаційного захисту залежить від :
таких факторів: різень радіації на місцевості, захисні властивості схопиш, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення.
3. При яких рівнях радіації здійснюється повна евакуація населення:
Потужність експозиційної дози більше 100 мр/год
4. Дезактивація це:
Під дезактивацією розуміється вилучення радіоактивних речовин із забруднених будинків, споруд, рослинності, подвір'їв, парків, садів, доріг і різних середовищ (води, продовольства), одягу, взуття, техніки, транспортних засобів, обладнання або зниження їх активності і блокування перенесення під дією вітру, воли, а також на техніці, одязі, взутті. Мета дезактивації - звести до мінімуму кількість опромінених людей, а також можливу дозу опромінення.
5.Загальна евакуація населення проводиться за рішенням:
Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення.
6. Пішим порядком евакуації планується на відстані:
добового переходу (30 40 км).
7.До евакуаційних органів не належить :
• обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії;
• евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ:
• збірні евакуаційні пункти (ЗЕІ1):
• приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні нункти(ПГІ і):
• пункти посадки і висадки, а також проміжні нуикти евакуації (ППЕ):
8. При аваріях на АЕС проміжні пункти евакуації:
• розгортаються на межі 30-км зони, де проходить дезактивація іа санітарна обробка.
9. До ЗІЗ органів дихання і шкіри належать:
Засоби захисту органів дихання:
фільтруючі протигази ГП-5, ГП-5м; протигази ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4 (КЗД-6); респіратори Р-2; промислові респіратори; Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов 'язка; ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5;
Засоби захисту шкіри:
найпростіші засоби захисту шкіри(одяг, взуття), Плащі і накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху і біологічних засобів, Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, валянки з галошами, взуття із шкіри і шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови і шиї пропонується використовувати капюшони, Звичайний одяг, оброблений мильно-масляною емульсією, може захистити від пари отруйних речовин, легкий захисний костюм Л-1(сорочка з капюшоном, штани, які зшиті разом з панчохами, двопалі рукавиці і підшоломники); комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО)( є два рецепти: перший- поглинає пару ОР за рахунок абсорбції (розчину пари ОР), другий — нейтралізує ОР за рахунок хемосорбції);
10. Сховище - інженерна споруда, що не захищає від:
Сховище – інженерна споруда, герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії уражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного і природного характеру.
11. До основних і допоміжних приміщень сховищ відносяться:
До основних приміщень відносяться:
- приміщення для укриття людей;
- медичний пункт;
- пункт управління.
До допоміжних приміщень відносяться:
- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);
- приміщення під дизельні електростанції (ДЕС);
- санітарні вузли;
- електрощитова;
- аварійний вихід;
- приміщення для зберігання продуктів харчування;
- тамбури і тамбур шлюзи та інші.
12. Система повітрозабезпечення сховища може працювати в таких режимах:
Постачання сховища зовнішнім повітрям повинно забезпечуватися у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. У сховищах, розташованих у пожежо-небезпечних районах, у зонах катастрофічного затоплення, на радіаційно- та хімічно-небезпечних об'єктах, передбачений третій режим — режим регенерації повітря, яке міститься усередині сховища, по замкнутому циклу
13. Норма потрапляння повітря у сховище в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:
Кількість зовнішнього повітря, яке подається в сховище у режимі чистої вентиляції, встановлюється в залежності від температури цього повітря в межах 8-13 м3/год на людину.
Норма подачі повітря в режимі фільтровентиляції - 2 м3/год на одну людину (5 м3/год на одну людину, що знаходиться в пункті управління).
Продуктивність однієї комірки масляного фільтра 1000-1300 м3/год при аеродинамічному опорі від 3 до 8 мм водяного стовпчика.
При повній ізоляції Потужність засобів регенерації визначають, виходячи з тривалості їх роботи протягом розрахункового терміну при нормах витрати кисню 25 л/год і поглинання вуглекислого газу 20 л/год на одну людину.
14. Термін роботи сховища в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:
Розрахунковий період роботи системи в режимі чистої вентиляції – 48 годин.
Розрахунковий період роботи системи в режимі фільтровентиляції– 12 годин.
Більш досконалими засобами є РУ-150, регенеративна речовина яких забезпечує одночасне поглинання вуглекислого газу і виділення кисню.
При розрахунках системи повітропостачання необхідно врахувати, що одна людина, яка знаходиться у сховищі, за годину видаляє 100 ккал тепла, 80 г вологи, 20 л вуглекислого газу, (СО2) і поглинає 25 л кисню (О2).
15. Для життєзабезпечення у сховищі є системи:
Для забезпечення тривалого перебування людей у сховищі (мінімальний термін 2 доби), останнє обладнується наступними системами життєзабезпечення:
- повітропостачання;
- водопостачання;
- водовідведення (каналізації);
- опалення;
- електропостачання;
- зв’язку.
У сховищі також мають бути дозиметричні й хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води.
16. При розрахунку сховища планується площа підлоги і внутрішній об’єм на 1 людину при двоповерховому розміщенні лавок:
0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;
17. При розрахунку сховища планується площа підлоги на 1 людину при триповерховому розміщенні лавок:
0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;
18. Двоповерхові лавки становлять у приміщеннях висотою:
висота приміщень не більше 3,5 м: при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;
19. Електроручний вентилятор ЕРВ -72,2 і фільтровентиляційний комплекс ФВК-ІІ працюють у режимі:
першому і другому, ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ.
20. Обладнання РУ-150/6- регенеративна установка забезпечує:
за режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.
21. Начальником методичної служби ЦЗ держави є:
начальником медичної служби цивільного захисту держави є Міністр охорони здоров'я.
22. Карантин передбачає:
повну ізоляцію осередку ураження; встановлення на зовнішніх кордонах охорони;заборону виходу людей, тварин та вивезення майна;дозвіл в'їзду лише спеціальним формуванням; заборону транзитного проїзду; розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки; припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства; проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція і дератизація; використання засобів індивідуального захисту.
23. Обсервація передбачає:
спеціальні заходи, які попереджають розповсюдженням інфекції в інші райони.
24. Які види захисних споруд існують?:
сховище; протирадіаційне укриття (ПРУ); прості укриття
25. Прості укриття і вбудовані сховища це:
захисні споруди
26. Всі приміщення сховищ поділяють на:
основні і допоміжні приміщення