 |
|
Психологічні основи діяльності людини
Сутність діяльності стає зрозумілою, якщо її розглядати як найвищий етап розвитку активності.
Активність і діяльність. Активність є атрибутом живої матерії, що забезпечує її життєво важливі зв’язки з навколишнім світом. Постійна мінливість зовнішніх умов ще на ранніх стадіях філогенезу зумовила виникнення активних психічних форм, що управляють практичною взаємодією живого організму з навколишнім предметним середовищем. Уже прості одноклітинні організми, щоб жити, повинні здійснювати обмін речовин із середовищем. Джерелом їх активності є потреби, що спонукають до дій у певному напрямі.
Погреба - стан живого організму, який виражає його залежність від об'єктивних умов існування та розвитку і спонукає до активності відносно цих умов.
Активність тварини є біологічно заданою і обмеженою біологічними об'єктами. У вроджених програмах її поведінки закладено форми активності й ніби наперед визначено коло речей, що можуть стати об’єктом її потреб. Тому поведінка тварини має біологічно доцільний, пристосувальний характер.
Іншою є людська активність. Предмети природи перестають бути для людини засобами безпосереднього задоволення потреб - для цього за допомогою знарядь праці вона видозмінює їх. Отже, у людини задоволення потреб є активним цілеспрямованим процесом оволодіння певною формою діяльності, зумовленою суспільним розвитком.
Характерною особливістю активності є її належність людині, без якої активність існувати не може. Відмінність активності від діяльності полягає в тому, що активність витікає з потреби в діяльності, а діяльність - з потреби в певному об'єкті. Активність починає виявлятися вже на етапі підготовки до діяльності й існує в діяльності, надаючи ЇЙ якісної своєрідності. Тому діяльність часто тлумачать як активність живого організму, спрямовану на задоволення його потреб.
Види потреб.
Людські потреби, що є джерелом активності, дуже різноманітні. У процесі їх задоволення вони постійно змінюються, їх кількість зростає. Причиною цього є незавершеність форм продуктів людської діяльності, що постійно вдосконалюються. Це спричинює зміну потреб, які породжують нові форми активності.
Усю різноманітність людських потреб класифікують за походженням і за характером предмета.
За своїм походженням потреби бувають природні й культурні
До природних потреб відносять ті, що є життєво необхідними для людини, незадоволення яких протягом тривалого часу може призвести
свідомість не функціонує поза діяльністю людини, а справляє на неї певний вплив.
Основною характеристикою діяльності є її предметність Діяльність завжди спрямована на певний об’єкт, на перетворення його властивостей. Тому вислів «безпредметна діяльність» позбавлена будь- якого сенсу.
Нарешті, діяльність завжди носить продуктивний характер,
тобто її результатом є перетворення як у зовнішньому світі, так і у самій людині: її знаннях, мотивах, здібностях тощо.
Психологічна структура діяльності.
У структурі діяльності виділяють такі складові як потреба, мета, мотав, предмет і засоби діяльності, шляхи і методи досягнення мети, інструменти, якими користується людина.
Першопричиною діяльності є потреба - неусвідомлюваний стан організму, який ще не має конкретного предметного вираження. Вона виникає як своєрідний сигнал про те, що для нормальної життєдіяльності чогось не вистачає. При цьому людина переживає певний дискомфорт. Усвідомлення цього стану зумовлює виникнення мети.
Мета (циіь) - ідеальний образ об’єкта, який у свідомості задовольняє потребу, що виникла. Тобто мета є тим, чого в певний момент немає, що буде досягнуто в майбутньому за допомогою певної дії. Вона може бути близькою або далекою. Деяка мета завжди конкретизується близькими цілями.
Іноді потреба відразу спонукає людину до діяльності, тобто породжує мотив
♦ те, що спонукає до діяльності й надає їй специфічних рис у виборі засобів і способів досягнення мети. Мотивами можуть бути потреби, інтереси, емоції, переконання та ідеали. Найчастіше роль мотиву відіграє активний аспект мети. Різноманітність діяльності породжує різноманітність мотивів. Як і мета, вони бувають близькими і далекими, особистими і суспільними. Залежно від наявних мотивів люди по-різному ставляться до діяльності.
Предмет діяльності - об’єкт або сукупність об’єктів, перетворюючи які, можна досягти поставленої мети. Якщо метою діяльності було приготування якоїсь справи, то предметом діяльності є продукти, з яких її готують.
Засоби діяльності є інструментальним аспектом активності. До них відносять необхідні для діяльності знаряддя, а також відповідні знання, навички і вміння.
Основні види діяльності Гра, навчання, праця, (охарактеризувати ці види діяльності).