 |
|
Комп'ютерна клавіатура
Комп'ютерні клавіатури містять 101 клавішу або більше. Також все частіше вбудовуються додаткові кнопки та контрольні елементи (світлодіоди) — частіше для обслуговування мультимедійних систем.
На комп'ютерній клавіатурі будь-яке натиснення та відпускання клавіші спричинює посилання сигналу до комп'ютера. Кожній такій дії відповідає окремий цифровий код. В залежності від способу передачі сигналу клавіатури звуться дротові та бездротові. Останнім часом на комп'ютерному ринку стали доступними бездротові клавіатури, що контактують з комп'ютером за допомогою інфрачервоного випромінювання або радіохвиль. Відстань дії бездротових клавіатур залежить від принципу передачі сигнала і лежить в межах від кількох метрів до кількох десятків метрів для дорожчих пристроїв, наприклад, Bluetooth-клавіатури.
За своїм призначенням всі клавіші поділяють на чотири поля. Перше (центральне) поле вміщує клавіші з літерами, цифрами, розділовими знаками, а також ряд управляючих клавіш. Як видно з надписів на клавішах, для більшості з клавіш центрального поля натискування однієї й тієї самої клавіші може призводити до введення різних символів залежно від режиму роботи клавіатури. Перехід до того чи іншого режиму багато в чому визначається програмою, яка керує роботою клавіатури. Таких програм є багато, тому навіть на аналогічній клавіатурі перехід, наприклад, з режиму введення українських літер на режим введення англійських може здійснюватися по-різному.
Перехід у режим введення великих літер здійснюється натискуванням клавіші СарsLосk. При цьому загорається індикатор CapsLock в правому верхньому куті клавіатури. Повторне натискування клавіші CapsLock переводить клавіатуру в режим введення малих літер (індикатор CapsLock при цьому гасне).
Натискування комбінації з двох клавіш здійснюється так: натиснути першу клавішу в комбінації і, не відпускаючи її, натиснути другу.
Друге поле містить 12 функціональних клавіш F1 - F12, а також деякі управляючі клавіші. В разі натискування функціональних клавіш комп'ютер виконує дії, які визначаються програмою, що в цей час виконується на комп'ютері.
Третє поле містить клавіші управління курсором дисплея. Натискування клавіш ←, →, ↑, ↓ зумовлює переміщення курсору на екрані дисплея на одне знакомісце відповідно ліворуч, праворуч, вгору, вниз. Натискування клавішіЕnd звичайно призводить до переміщення курсору на кінець рядка, а клавіші Ноmе — на початок рядка.
Четверте поле містить клавіші, які можна використовувати для набору цифр і знаків арифметичних операцій або управління курсором. Перехід до режиму введення цифр здійснюється в разі натискання клавіші NumLock (при цьому загоряється індикатор NumLock). Повторне натискання клавіші Num-Lock (індикатор NumLock при цьому гасне) переводить клавіші цього поля в режим управління курсором аналогічно клавішам третього поля.
Типове призначення деяких управляючих клавіш і комбінацій клавіш клавіатури:
§ РgUр — сторінка вгору. Використовують у ситуаціях, зв'язаних з переглядом на екрані дисплея текстів, що займають більше ніж один екран (сторінку). Натискування клавіші РgUр зумовлює виведення на екран попередньої сторінки тексту;
§ РgDn — сторінка вниз. При натискуванні цієї клавіші в режимі перегляду тексту на екран виводиться наступна сторінка тексту;
§ Ins — переключення клавіатури в режим вставки. В цьому режимі натискування клавіші будь-якої літери призводить до вставки цієї літери в позицію курсору. При цьому літери рядка, які розміщені з правого боку від курсору, зсуваються праворуч на одну позицію, звільняючи місце для літери, яка вставляється. Виключення режиму вставки здійснюється повторним натисненням клавіші Ins. У режимі заміни, натиснення алфавітно-цифрової клавіші призводить до заміщення літери в позиції курсора;
§ Del — вилучення літери. Натискування цієї клавіші призводить до вилучення літери в позиції курсора і переміщенню тексту праворуч від курсору вліво на одну позицію;
§ Таb — клавіша табуляції. Кожне натискування клавіші зумовлює переміщення курсора на вісім позицій праворуч;
§ Back Space — назад. В разі натискування клавіші вилучається літери зліва від курсора і останній зміщується на одну позицію ліворуч;
§ PrintScreen — знімок екрана. Якщо натиснути клавішу ⇧ Shift, а потім, не відпускаючи її, — клавішу Print Screen, то на принтер виводиться зображення екрана;
§ Еsс — вихід. Натискування цієї клавіші дозволяє відмовитись від яких-небудь розпочатих дій (наприклад, введення команди DOS), завершити роботу в якому-небудь режимі і повернутись до попереднього режиму;
§ Еnter — введення. Натискування цієї клавіші сприймається комп'ютером як вказівка приступити до виконання введеної команди. При введенні даних натискування клавіші Еnter сприймається як вказівка завершити введення даних в даному рядку і перейти до початку наступного рядка.
Управляючі клавіші Сtrl і Аlt натискують у комбінації з іншими клавішами. В ПК при натискуванні комбінації клавіш можуть виконуватись різні дії залежно від встановленої операційної системи та налаштувань, наприклад:
§ Сtrl+Аlt+Del — виклик диспетчера задач (в Microsoft Windows), або перезавантаження ПК (до завантаження ОС);
§ Alt+F4 — вихід з програми;
§ Alt+Esc — згорнути програму в панель завдань;
§ Сtrl+X — переміщення виділеного фрагменту (вирізання);
§ Сtrl+С — копіювання виділеного фрагменту;
§ Сtrl+V — вставлення фрагменту;
§ Сtrl+Z — скасувати;
§ Сtrl+Y — повторити.
10. Організація інформації у файловій системі
У сучасних ОС фай ли у файловій системі не прийнято зберігати одним невпо-
рядкованим списком (зазначимо, що можливі винятки, наприклад, для вбудова
них систем). Десятки гігабайтів даних, що зберігаються зараз на дисках, вимага
ють упорядкування, файли, в яких перебувають ці дані, мають бути ефективно
організовані. Підходи, що були запропоновані для вирішення цього завдання, на
ведено нижче.
Перед тим, як розглянути підходи до організації інформації безпосередньо у фай
ловій системі, з упинимося на тому, як організовують дисковий простір для розмі
щення на ньому файлової системи, і введемо поняття розділу. Розділи реалізують
логічне відображення фізичного диска.
Розділ (pa r ti tion) - частина фізичного дискового простору, що призначена
для розміщення на ній структури однієї файлової системи і з логічної точки зору
розглядається як єдине ціле.
Розділ — це логічний пристрій, що з погляду ОС функціонує як окремий
диск. Такий пристрій може відповідати всьому фізичному диску (у цьому разі ка
жуть, що диск містить один розділ); найчастіше він відповідає частині диска (та
ку частину називають ще фізичним розділом); буває й так, що подібні логічні
пристрої поєднують кілька фізичних розділів, що перебувають, можливо, на різ
них дисках (такі пристрої ще називають логічними томами — logical volumes).
Кожний розділ може мати свою файлову систему (і, можливо, використовува
тися різними О С ). Д ля поділу дискового простору на розділи використовують
спеціальну утиліту, яку часто називають fdisk. Д ля генерації файлової системи
11. Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп'ютера під час його роботи.
Види пристроїв введення
Основним пристроєм введення текстових символів та послідовностей (команд) в комп'ютер є клавіатура.
[ред.]Пристрої введення графічної інформації
§ Сканер
§ Відео- і Веб-камера
§ Цифровий фотоапарат
§ Плата відеозахоплення
[ред.]Пристрої введення звуку
§ Мікрофон
§ Диктофон
[ред.]Пристрої введення текстової інформації
§ Клавіатура
[ред.]Вказівні (координатні) пристрої
§ Миша
§ Трекбол
§ Трекпойнт
§ Touchpad
§ Джойстик
§ Roller Mouse
§ Графічний планшет
§ Світлове перо
§ Клавіатура
Gamepad
авкууер
[ред.]Ігрові пристрої введення
§ Джойстик
§ Геймпад
§ Кермо
§ Штурвал для авіасимулятору
§ Танцювальна платформа
Лазерний принтер (англ. laser printer) — один з видів принтерів, що дозволяє швидко виготовляти високоякісні відбитки тексту і графіки на звичайному папері. Подібно дофотокопіювальних апаратів лазерні принтери використовують у процесі ксерографічного друку, однак відмінність полягає у тому, що формування зображення відбувається шляхом безпосередньої експозиції (освітлення) лазерним променем фоточутливих елементів принтера.
Принцип дії лазерного принтера полягає він у наступному: на алюмінієву трубку (фотобарабан), покриту світлочутливим шаром, наноситься негативний статичний заряд. Після цього промінь лазера проходить по фотобарабану, і у тому місці, де потрібно щось надрукувати, знімає частину заряду. Після чого на фотобарабан наноситься тонер (це сухе чорнило, що складаються із суміші смол, полімерів, металевої стружки, вугільного пилу та іншої хімії), який також має негативний заряд, і тому прилипає до барабана у тих місцях, де пройшов лазер і зняв заряд. Далі барабан прокочується по паперу (що має позитивний заряд) і залишає на ній весь тонер, після чого папір потрапляє у піч, де під впливом високої температури тонер міцно припікається до паперу.
Для друку кольорового зображення всі кольори на барабан наносяться по черзі, або друк відбувається у 4 проходи (для друку чорного, блакитного, пурпурного і жовтого кольорів). Подібний метод друку використовується в копіювальних апаратах і деяких факсах. Схожа система використовується і в світлодіодних принтерах, однак у них замість лазера використовується нерухомий рядок зі світлодіодами — LED-технологія друку (Light Emitting Diode).
Матричні принтери
Матричні принтери — найстаріші з нині вживаних типів принтерів, його механізм був винайдений в 1964 році корпорацією Seiko Epson. Матричні принтери стали першими пристроями, що забезпечили графічне виведення твердої копії. Зображення формується друкуючою головкою, яка складається з набору голок (голкова матриця), що приводяться в дію електромагнітами. Головка пересувається по-рядково вздовж аркуша, при цьому голки вдаряють по паперу через фарбувальну стрічку, формуючи точкове зображення. Цей тип принтерів називається SIDM (англ. Serial Impact Dot Matrix — послідовні ударно-матричні принтери). Випускалися принтери з 9, 12, 14, 18 і 24 голками в головці. Основного поширення набули 9-ти і 24-х голкові принтери. Якість друку і швидкість графічного друку залежить від числа голок: більше голок — більше крапок.