 |
|
Сутність економічної активності населення: екномічні, соціальні, правові та політичні аспекти
ВСТУП
Праця є найважливішою діяльністю людини, у процесі якої вона видозмінює предмети природи і пристосовує їх до задоволення власних потреб. Це природна необхідність, неодмінна умова існування людей, від ефективності якої залежить добробут нації. Реалізації організаційних заходів щодо покращення функціонування ринку праці, підвищення рівня зайнятості населення і запобігання безробіття, значно сприяють високі мобільність і активність населення.
Актуальністьданої роботи полягає у тому, що за умов ринкової економіки безпосередньо вплинути на переміщення трудових ресурсів певної якості майже неможливо, тому важливим є вивчення всіх факторів, які мають вирішити цю проблему та покращити трудову активність населення і зробити можливим рух трудових ресурсів.
Метою дослідження є обґрунтування пропозицій щодо підвищення рівня економічно активного населення у Автономній Республіці Крим.
Завданнямиданного дослідження є:
· розглянути теоретичні основи статистичного вивчення економічної активності населення
· визначення рівня економічно активного населення в Автономній Республіці Крим;
· виявлення факторів впливу на рівень економічно активного населення в Автономній Республіці Крим;
· проаналізувати статистичні методи аналізу економічної активності населення АРК
· розробка та обґрунтування доцільності пропозицій щодо підвищення рівня економічно активного населення в АРК.
Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти щодо рівня економічної активності населення та розробки пропозицій щодо підвищення цього рівня в Автономній Республіці Крим.
Об'єктом дослідження є економічно активне та економічно неактивне населення в Автономній Республіці Крим.
У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розділ 1. Теоретичні основи економічної активності населення
Сутність економічної активності населення: екномічні, соціальні, правові та політичні аспекти
Економічна активність — це прагнення працездатної людини застосувати на практиці наявні у неї здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або іншій формі. Реалізація цього прагнення виявляється у зайнятості людини економічною діяльністю. Нереалізація його виявляється у безробітті.
Економічно активне населення, або робоча сила — це населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою належать чітко визначені групи людей.
Зайняті економічною діяльністю — це особи у віці 15—70 років, які:
· працювали вподовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину за наймом за винагороду в грошовому або натуральному виразі; працювали індивідуально (самостійно) на власному (сімейному) підприємстві або в окремих громадян;
· працювали впродовж 30 годин на тиждень безоплатно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогоспо-дарства або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, що вироблена внаслідок цієї діяльності;
· були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин (хвороба, відпустка, в тому числі і без збереження заробітної плати з ініціативи адміністрації або за власним бажанням, сезонний характер роботи тощо).
Зайнятими вважаються також зазначені вище особи незалежно від того, була це у них постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота. До складу зайнятого населення не включаються особи, які виконують неоплачувану громадську чи добровільну роботу, та особи, які виконують тільки домашні обов'язки.
Безробітні — це особи у віці 15—70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють три умови:
· не мають роботи (прибуткового заняття);
· активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу, тобто протягом останніх 4 тижнів, що передували обстеженню, робили конкретні кроки з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;
· готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До категорії безробітних належать також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і готуються до неї приступити через деякий час, але на даний момент ще не працюють, а також ті, що навчаються за направленнями державної служби зайнятості населення.
Економічно неактивне населення— це особи у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До цієї категорії належать:
· учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
· особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
· особи, що одержують пенсії за інвалідністю;
· особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
· особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;
· інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.
Економічний аспект:
З економічної точки зору головною метою збирання даних щодо економічно активного населення є отримання базової інформації щодо розміру та структури робочої сили країни. Дані, які збирають у різні моменти часу, забезпечують основу для спостереження за тенденціями та змінами на ринку праці. Зазначені дані, доповнені інформацією щодо інших питань економічного розвитку, створюють основу для оцінки й аналізу макроекономічної політики Уряду.
У 2003 році Україна приєдналася до Спеціального стандарту поширення даних (ССПД) Міжнародного валютного фонду, в рамках якого поряд з іншими показниками щоквартально оприлюднюються показники зайнятості та безробіття населення, заробітної плати і доходів, методологія яких відповідає стандартам МОП. Зазначені дані використовують для оцінки економічних політик країн, підтримки діяльності міжнародних фінансових ринків, проведення правильної кредитної політики.
Соціальний аспект:
У соціальному аспекті інформація щодо зайнятості та безробіття населення дозволяє оцінити пропозицію робочої сили та використання людських ресурсів у виробничому процесі.
Показники економічної активності населення використовують для:
– аналізу соціально-економічної ситуації в країні, зокрема для характеристики стану ринку праці;
– здійснення розрахунків макроекономічних показників, а також міжнародних порівнянь;
– забезпечення вимог спеціального стандарту поширення даних, розробленого МВФ;
– моніторингу ефективності реалізації державної політики на ринку праці;
– розробки й оцінки виконання державних програм зайнятості та програм соціально-економічного розвитку та ін.
Політично-правові аспекти:
Реалізація державної політики сприяння зайнятості населення та забезпечення соціального захисту громадян від безробіття проводиться за допомогою низки нормативно-правових документів, зокрема:
· Закону України «Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2011 роки», реалізація якого дасть змогу забезпечити ефективне проведення державної політики зайнятості;
· Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», яким визначено розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для забезпечення фінансування надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітних громадян;
· Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи організації виконавчих актів законодавства з питань зайнятості населення» від 17 серпня 2009 р. №1139;
· розпорядження Кабінету Міністрів України « Про затвердження плану дій щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення та оптимізації регулювання ринку праці» від 28 лютого 2009 р. №87-р;
· розпорядження Кабінету Міністрів України « Про заходи щодо сприяння підприємствам в організації професійного навчання кадрів на виробництві» від 24 січня 2008 р. №13-р;
· нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
· постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи організації виконавчих актів законодавства з питань зайнятості населення» від 17 лютого 2009 р. №1139;
· річних регіональних програм зайнятості населення.