Главная | Обратная связь

В чому полягає суть німецького феодалізму?

У 10-11 ст нім община починає дробитися. Формується спадковий наділ – аллод. Земля стає предметом купівлі-продажу. Особливістю аграрних відносин було те, що тут не селяни отримували землю від феодала, а феодальна вотчина освоювала вільне село. Селяни поступово втягувалися в залежність, з’являлися селяни змішаного типу. Велике феодальне землеволодіння не утвердилося навіть у 10 ст над общинним. Німецькі феодали мали значно менше прав над селянами, ніж французькі. У 13 ст починається процес викупу селян із феодальної залежності.

30. Феодальні відносини в Україні. Феодальні відносини у Київській Русі ще не були визначальними і ще тривалий час зберігалася міцна патріархальна сусідська громада (община), що можна пояснити багатьма причинами, зокрема й наявністю вільних земель, куди мали можливість перейти селяни. З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма як вотчина— спадкова феодальна власність на землю, яка виникає в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею за необмеженого розпорядження нею. Також відбувається процес одержавлення, окняжіння общинних земель, земля стає власністю князя.

31. Причини виникнення та суть фільваркової системи на Україні? Через уведення законодавства Річі Посполитої соціально-ек відносини докорінно змінилися. Змінюється характер землеволодіння. Відбувається повне закріпачення селян. Усі землі стають власністю короля та передаються польській шляхті. Саме це і було причинами виникнення фільварків. Фільварок – багатогалузеве господарство, засноване на кріпацькій праці селян та зорієнтоване на потреби внутрішнього та зовнішнього ринку. Відбувається диференціація селянської верстви. Селяни державні – мали право власності і платили данину. Селяни тяглові – жили у феодала і відробляли панщину, без права переходу. Селяни службові – об’єднувалися у сотні; ремісники, рибалки були заможними і мали власних селян. Панські селяни – кріпаки.

32. Особливості розвитку феодальних відносин на Укр в лит-польську добу. Литовські князі та польські королі вважали українські землі своєю власністю. Вони роздавали їх на право та на ліво з правом експлуатації селян. З розвитком феодального землеволодіння найчастіше був пов’язаний процес потупового покріпачення селянства. У Литві остаточне закріплення селян було фіксовано Литовським статутом 1588р. За селянами залишалося лише право володіти рухомим майном, необхідне для виконання повинностей.

„Устава на волоки” - це земельна реформа, за якою вся земля селян вимірювалась та поділялась на волоки (20 га). Саме за волоком закріплювалися всі повинності що їх несли селяни. На основі цієї реформи було створено фільваркові господарства.

33. Які основні селянські верстви сформув на Укр в період аграрного суспільства? Селяни державні – мали право власності і платили данину, могли переходити на незаймані землі. Селяни тяглові – жили у феодала і відробляли панщину, без права переходу. Селяни службові – об’єднувалися у сотні; ремісники, рибалки були заможними і мали власних селян. Панські селяни – кріпаки.

34. Охарактеризуйте розвиток міст та ремесла у Київській Русі. У Київській Русі 13—15 % населення мешкали у містах і се-иищах, яких нараховувалося близько 240. Але тільки 74 міста ма­ли населення близько 4—5 тис. чол. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкали 35—40 тис. чол. На той час це було одне з найбіль­ших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно-військовими. Вони виникали на торговельних перехрестях та водних транспортних шляхах. На шляху «із варяг у греки» були розташовані такі стародавні мі­ста, як Київ, Любеч, Чернігів, Смоленськ, Новгород та ін. Пізні­ше великі київські князі почали споруджувати міста-фортеці на нових землях з метою захисту від зовнішніх ворогів, для торгівлі з народами, які завоювали. Міста ставали адміністративними, торговельними, ремісни­чими центрами, саме в них надавали перевагу для будівництва своїх дворів князі та бояри.

У 6-14 ст на території України переважала реміснича промисловість. Серед найбільш розвинених ремесл потрібно виділити – залізоробне, гончарне, ювелірне, будівельне, склоробне. Міське ремесло відрізнялося від сільського складністю, розгалуженістю, вироби – якістю. Існувало понад 60 видів ремесл. Існувало 3 категорії ремісників – сільські, вотчинні, міські.

35. Як розвивалася внут і зовн торгівля на Укр в добу середньовіччя? Відбувається відокремлення ремесла від землеробства, формується товарне виробництво, внутрішній товарообмін. Через Укр проходить Моравський, Хозарський, Східний шляхи. Тісні зв’язки існують з Візантією.Розвивається активна торгівля зі сходом і арабами через волзький болгар. Торги відбуваються практично у всіх містах. У великих містах торгівля велася щоденно, у менших – у певні дні тижня.

36. Фінансова система на Укр. 5-15 ст. З розвитком торгівлі формується і грошова система. Існувала «кунна» грошова система. За Володимира Великого зявляється карбовані монети – золотники і срібляники. Наприкінці 13 ст срібний злиток одержав назву карбованець. У 14 ст досить широко використовується арабська грошова монета. В умовах роздробленості нац. Грошова монета посідає другорядне місце. Основне і постійне становище було за празьким грошем, польською гривнею. У 15 ст зявилися векселі, кредит, застава, іпотечна система, лихварство, створюються банківсько-торговельні доми.