Главная | Обратная связь

Типи тригерів за способом функціонування.

Тригер може бути оснащений лічильним входом. При надходженні сигналу на цей вхід тригер змінює будь-який свій стан на протилежний. На рисунку наведена часова діаграма, що пояснює роботу тригера з лічильним входом. З цієї діаграми видно, що при роботі в лічильному режимі тригер є дільником частоти, оскільки період T₁ зміни вихідного сигналу вдвічі більше періоду T зміни вхідного сигналу. Сигнали, що знімаються з обох виходів тригера, інверсні.

Аналітично функціонування RS–тригера можна описати рівнянням , причому S(t) Ù R(t) = 0.

В інтегральних системах елементів тригер і схема, що керує його входами, виконується у вигляді конструктивно закінченого модуля. В залежності від кількості входів і особливостей схеми змінюється робота тригера. Схеми тригерів можна розділити на кілька типів: RS–тригер з настановними входами R, S; Т–тригер з лічильним входом; одновхідний D–тригер і специфічний для ІС універсальний JK–тригер.

Якщо хоча б з одного входу інформація в тригер заноситься примусово під дією синхронізуючого сигналу, то тригер називається синхронним. Якщо занесення інформації в тригер з будь-якого входу проводиться без синхронізуючого сигналу, то тригер називається асинхронним.

На рисунку показана загальна форма умовного позначення тригерів: а) – синхронний однотактний тригер з асинхронними входами S і R; б) – синхронний двотактний тригер з асинхронними входами S і R.

Символи Ті ТТпозначають відповідно однотактний і двотактний тригери. Якщо тригер має вхідну логіку, що керує занесенням в нього інформації, то в прямокутнику, що зображує тригер, виділяється ліве додаткове поле, в якому відмічаються функціональні призначення інформаційних вхідних сигналів. Додаткове поле може бути розділено на асинхронну та синхронну частини. В першій проставляють символи Rі S – входи асинхронного (несинхронного) встановлення тригера в стани 1 і 0; в другій – на місцях символів X₁ і X₂ можуть бути показані такі типи входів:

S (set – встановлення) – вхід роздільного встановлення тригера в стан 1;

R(reset – скидання) – вхід роздільного встановлення тригера в стан 0;

D(delay – затримка) – вхід D–тригера;

T(trigger – защіпка [рус. – защелка]) – вхід тригера з лічильним входом;

J – вхід синхронного встановлення універсального JK–тригера в 1;

K – вхід синхронного встановлення універсального JK–тригера в 0;

Вхід C – вхід синхронізації; відсутність кружка на вході C вказує, що прийом інформації здійснюється при C = 1 (під дією сигналу 1); кружок на вході C – прийом інформації здійснюється при C = 0 (під дією сигналу 0).

Стан тригера визначається сигналом Qна виході тригера (або сигналом`Q на його інверсному виході).

Синхронний однотактний RS–тригер.

На рисункунаведена схема і умовне позначення синхронного однотактного RS–тригера, виконаного на елементах І–НЕ. Елементи 1 і 2 утворюють схему вхідної логіки RS–тригера, побудованого на елементах 3 і 4. Такі RS–тригери мають інформаційні входи Rі S і вхід синхронізації С.Крім того, тригер може мати несинхронні входи і . В цьому випадку його функціонування здійснюється або під дією сигналів, що надходять на несинхронізовані входи при відсутності синхронізуючого сигналу (С = 0), або під дією сигналів, що надходять на синхронізовані входи. В останньому випадку на несинхронних входах повинні бути сигнали, які не впливають на стан схеми, в даному випадку – = =1.

Вхідна інформація, що представлена в парафазному коді, заноситься в синхронний однотактний RS–тригер через елементи вхідної логіки 1 і 2 в момент t надходження імпульсу синхронізації. При С = 0 тригер буде знаходитись в режимі зберігання. При відсутності імпульсу синхронізації тригер може бути встановлений в стан 0 через одночасну подачу на несинхронізовані входи сигналів = 0, = 1.

Таблиця 2. Таблиця переходів RS–тригера, побудованого на елементах І–НЕ, для синхронних входів R і S.