 |
|
Схема аналізу промови
· Яка тема виступу? Чи досягнута його мета? Чи підходить тема аудиторії, чи викликає інтерес?
· Який матеріал використаний у тексті виступу?
· Яка композиція промови? Які методи викладу матеріалу використовуються?
· Чи логічна, чи доказова промова?
· Чи відповідає промова критеріям правильності, точності, виразності, багатства мовлення?
· Який спосіб виголошення промови?
· Чи дотримувався оратор вимоги техніки мовлення?
· Який зовнішній вигляд оратора, чи доречні жести і міміка? Наскільки вільно він тримається перед слухачами?
· Чи встановлений контакт з аудиторією? За допомогою яких засобів?
· Визначте, до якого мовного типу належить оратор.
Контрольні запитання:
1. Що означає знати мову професії?
2. У чому полягає специфіка мовного кодексу фахівця як громадянина?
3. Чому мовні знання – основний компонент професійної підготовки?
4. Чому виникає страх у оратора говорити перед аудиторією?
5. Як правильно підготуватися до публічного виступу?
6. Коли вважається, що виступ був результативним?
7. У чому специфіка майстерності виголошення публічного виступу?
8. Які є основні форми відповідей на критичні зауваження слухачів під час виступу?
9. Які є основні типи ораторів?
Тема 1.4 Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.
- Мова і мислення.
- Види, форми, базові операції розумової діяльності.
- Закони риторики.
Література: 2, 9.
Питання 1. Мова і мислення.
Важко визначити, коли виникла мова, а коли мислення. Що було раніше? Мова чи мислення? Можливо, вони виникли одночасно, а можливо й ні. Олександр Потебня стверджував, що спершу мова підтримувала мислення, зараз вони підтримують один одного, але колись у майбутньому наступить мить, коли мислення відкине мову.
Це лінгвофілософський погляд на історію відносин мови та мислення людства. А як щодо окремої людини?
Щойно народжене немовля криком дає знати про своє існування на цьому світі, з одного боку, цей крик – це страх перед невідомим та незвичним, з іншого боку, дитина навіть не усвідомлює що відбувається навколо. Тому її крик – напівосмислений. Якщо слідувати логіці Фердинанда де Сосюра, то цей крик – це вже мова. Бо мова, за його твердженням, це сукупність знаків, які виражають поняття. Мова – це думка, організована у звуковій матерії. Мова має накинутий характер, ми її отримуємо від наших предків, отже, навіть немовля відразу після народження володіє мовою, правда, поки що недосконало. Крик немовля – це нечітка думка, організована у звуковій матерії, себто разом з немовлям народжується і мова немовля. Для того, щоб закричати, треба мислити, а крик дитини – це не просто крик, у ньому є певний смисл. Тобто мова і мислення людини виникають одночасно, якщо, звичайно, дотримуватись точки зору, що життя людини починається з її народження.
У процесі розвитку особистості мова та мислення підтримують один одного, але на ранній стадії формування особистості мова тягне за собою мислення. На користь цього твердження свідчать наступні факти:
1. Функціонування та роль різних каналів комунікації(Канали комунікації - це засоби, за допомогою яких надсилають повідомлення. Ми пізнаємо світ через мову, через мовні категорії. Людина не народжується сліпою чи глухою.):
· візуальний канал (Очі малюка є повнiстю сформованими вiдразу пiсля народження. Однак зiр є ще недостатнiм. Малюки бачать нечiтко, не здатнi концентрувати погляд, у бiльшостi з них спостерiгається косоокiсть. Iнодi можна помiтити посмикування очних яблук зi сторони в сторону (нiстагм). Все це є нормальними явищами для новонародженої дитини i пояснюється незрiлiстю цих органів.);
· вокальний канал (Новонароджена дитина сприймає шум, реагуючи на нього завмиранням. Вона не вмiє ще впiзнавати, звiдки він іде, i не обертає голови на звук. Але, почувши голос батьків, нiби завмирає, прислуховуючись, i заспокоюється, якщо перед цим кричала.);
· нюховий канал (Уже з народження дитя спроможне за запахом впiзнавати маму. Деякі малята категорично вiдмовляються вiд грудей iншої жiнки i ссуть лише маминi груди.).