Главная | Обратная связь

Методика визначення запиленості повітря

Для визначення концентрації пилу в повітряному середовищі існує декілька методів: розрахунковий, електричний, фотоелектричний.

Найбільш простим із них являється ваговий метод, він же є стандартним методом в санітарно-гігієнічній практиці в нашій країні (СН-245-71; ГОСТ 12.1.005-88 „Воздух рабочей зоны”). В цьому методі концентрація пилу в повітрі робочої зони визначається в мг/м³.

Ваговий метод заснований на принципі отримання додаткової ваги фільтру при пропусканні через нього певного об’єму досліджуємого повітря.

В якості фільтруючого матеріалу застосовують паперові фільтри

( аналітичні фільтри аерозольні - АФА) .

Розрахунок концентрації пилу визначається по формулі:

Q = m₂ - m₁ / V₀ , (1)

де: Q – вагова концентрація пилу, мг/м³;

m₁ – маса фільтру до відбору проби, мг;

m₂– маса фільтру після відбору проби, мг;

V₀ – об’єм повітря (м³), протягнутого через фільтр і приведеного до нормальних умов, тобто до такого об’єму, який він займав би при температурі 20ºС і тиску 760 мм.рт.ст.

Об’єм повітря, приведений до нормальних умов, визначається по формулі:

V₀ = V_t * (273 + 20)*Р _t / (273 + t)*760 , м³, (2)

де: Р _t –реальний атмосферний тиск, мм.рт.ст.;

t – температура повітря в місці відбору проби, ºС;

V_t – об’єм повітря (м³), який пройшов через фільтр при температурі t і при тиску Р _t ; він визначається по формулі:

V_t = V * τ / 1000 , м³(3)

де V – об’ємна швидкість протягування повітря через фільтр, л/хв.;

τ – тривалість відбору проби, хв.

Недоліком вагового методу є те, що він не дає уяви про якісну характеристику пилу, без якої неможлива повна гігієнічна оцінка запиленості.

Опис установки

Установка складається ( рис.4) з пилової камери (1) і примкнутого до неї приладного відсіку (аспіратора) (2).

Пилова камера служить ємністю для імітації виробничого приміщення з запиленим повітрям. В ній за допомогою вентилятора піднімається мучний пил у повітря. Через отвір ( 6 ) запилене повітря відбирається для дослідження.

Рис. 5. Установка для дослідження запиленості повітря

1 – пилова камера; 2 – аспіратор; 3 – ротаметри; 4 – вхідні штуцери;

5 – ручки регулювання швидкості протягування повітря; 6 – отвір для забору повітря з пилової камери; 7 – патрон з фільтром; 8 – гумова трубка

 

В приладному відсіку знаходиться аспіратор для протягування досліджуємого повітря, органи управління, інша електроапаратура.

Повітродувка аспіратора створює від’ємний тиск (як пилосос). Чотири ротаметри ( 3 ) служать для установлення об’ємної швидкості протягування повітря через фільтр, л/хв. На ротаметр запилене повітря подається з отвору

( 6 ) пилової камери через патрон з фільтром ( 7 ) , гумову трубку ( 8 ) і вхідний штуцер ( 4 ) .

 

Практична частина