Главная | Обратная связь

Висновки до Розділу ІІ

 

1. Існує два підходи до розуміння поглинання. Відповідно до першого поглинанням вважається встановленням контролю шляхом придбання акцій товариства. Відповідно до другого поглинанням називають встановлення контролю над товариством. Другий підхід видається нам таким, що більше відповідає дійсності.

2. Оскільки встановлення контролю можливе не лише завдяки придбанню контрольного пакету акцій, ми вважаємо за необхідне розширити традиційне законодавче розуміння поглинання та закріпити у чинному законодавстві таке його визначення: поглинання акціонерного товариства – це встановлення контролю над акціонерним товариством з боку юридичної або фізичної особи одноосібно або разом із пов’язаними особами.

3. При визначені контрольного пакету недоцільно встановлювати в якості ознак контрольного пакету вказівку на певний розмір пакету акцій (кількість акцій). Пропонується визначити контрольний пакет акцій як кількість акцій, яка надає акціонеру можливість здійснювати контроль над товариством

4. Зміну контролю над акціонерним товариством слід вважати значною корпоративною подією, оскільки разом зі зміною контролю та появою нових власників можливі кардинальні зміни у діяльності товариства в цілому та у ставленні до дрібних акціонерів зокрема. Саме тому, на наш погляд, законодавчому регулюванню підлягає процес встановлення контролю над акціонерним товариством.

5. Під способом поглинання ми розуміємо комплекс організаційно-правових заходів, які здійснюються фізичною або юридичною особою прямо або опосередковано з метою отримання контролю над товариством.

6. Виходячи зі способів здійснення контролю над акціонерним товариством, ми виділяємо наступні способи поглинання: (1) придбання акцій; (2) придбання активів; (3) укладення угоди про підпорядкування або угоди про управління товариством чи спільні дії; (4) заміщення ключових посад в органах управління товариства.

7. Встановлено основні ознаки поглинання: (1) метою поглинання є встановлення контролю над акціонерним товариством; (2) поглинання може бути здійснене як фізичною, так і юридичною особою; (3) при поглинанні кількість суб’єктів, які беруть в ньому участь, не змінюється; (4) поглинання у більшості випадків не потребує рішення вищого органу товариства; (5) поглинання може бути як добровільним, так і ворожим; (6) поглинання може здійснюватися не лише на підставі договору, а й шляхом вчинення інших юридично - значущих дій; (7) при поглинанні є можливість здійснювати контроль над товариством в цілому

8. В залежності від характеру поведінки поглинача, поглинання можна класифікувати на дві групи: добровільне та вороже. Вороже поглинання слід визначати як отримання контролю над товариством, здійснене поза волею учасників (акціонерів) товариства або органу, який уповноважений законом чи статутом вирішувати питання про згоду на поглинання, за умови, якщо він діяв в інтересах акціонерів та товариства в цілому. Добровільне поглинання, відповідно, це отримання контролю над товариством, здійснене зі згоди зазначених осіб/органів.

9. Новим та доволі актуальним для українського фондового ринку стало поняття рейдерства. Аналіз цього поняття дозволяє нам вважати рейдерство різновидом ворожого поглинання. Рейдерство – це встановлення контролю над акціонерним товариством шляхом вчинення незаконних дій.

10. Зловживання акціонером своїми корпоративними правами (грінмейл) потребує ретельного вивчення та належної правової оцінки. Визначення грінмейлу надати важко, оскільки межа між зловживанням правом та акціонерною активністю є дуже тонкою і у багатьох випадках оцінка поведінки акціонера буде суб’єктивною.

11. Основні відмінності між злиттям та поглинанням полягають у наступному: (1) метою злиття є об’єднання (укрупнення) бізнесу, а метою поглинання – встановлення контролю; (2) у злитті можуть брати участь лише юридичні особи, а у поглинанні - як фізичні, так і юридичні особи; (3) при злитті хоча б одна юридична особа припиняється, а при поглинанні кількість суб’єктів не змінюється; (4) злиття завжди потребує рішення вищих органів товариства, а поглинання, у більшості випадків - ні; (5) при злитті неможливою є ворожа поведінка будь – якої з сторін. Поглинання може бути як добровільним, так і ворожим; (6) при злитті необхідне укладення відповідних договорів, а поглинання може здійснюватися завдяки іншим юридично - значущим фактам; (7) при злитті жодна зі сторін не є покупцем, при поглинанні більшість способів передбачає укладення договорів купівлі-продажу; (8) на відміну від злиття при поглинанні є можливість здійснювати контроль над товариством в цілому.

Висвітлені у розділі питання знайшли відображення у наступних працях:

1. Рябота В.В. Проблеми правового регулювання поглинання акціонерних товариств / В.В. Рябота // Напрямки розвитку корпоративного права в Україні (питання теорії та практики): матер. всеукр. наук. – практ. семін. (м. Івано-Франківськ, 27 жовтня 2006 року). – Івано-Франківськ: ВОНР ТА РВД ПЮІ ЛьвДУВС, 2006. – С. 116 – 119.

2. Рябота В.В. Права акціонерів при поглинанні АТ у проекті Закону України «Про акціонерні товариства» / В.В. Рябота // Від громадянського суспільства – до правової держави: тези ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. - С. 271 - 273.

3. Рябота В.В. Правове регулювання поглинання акціонерних товариств / В.В. Рябота // Юридична Україна. – 2007. - № 6. – С. 87 – 89.

4. Рябота В.В. Захист прав акціонерів при злитті та поглинанні акціонерних товариств в Україні: [монографія] / В.В. Рябота. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2007. – 159 с.

 

[1]Пов'язаними особами зазначений нормативний акт визначає юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

[2]З пропозиціями Президента України можна ознайомитись: http://www.president.gov.ua/done_img/files/propose_696.html

[3] Під стратегічним активом ми маємо на увазі актив товариства, який відіграє ключову роль у діяльності товариства і втрата якого призведе до неможливості продовжувати господарську діяльність.