Поняття соціуму. Історичні типи стратифікованих суспільств
Мета: визначити закономірності історичного розвитку; сприяти формуванню вмінь розрізняти види соціальної стратифікації; розвивати вміння комплексного пошуку, систематизації соціальної інформації з теми; формувати вміння аналізувати, робити висновки; формувати критичне ставлення до соціальної нерівності; розширювати міжпредметні зв’язки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Вивчення нового матеріалу ►► Поняття соціуму Прагнучи пізнати суспільне життя людей, соціальна філософія стикається з багатьма труднощами, перша з яких — багатозначність терміна «суспільство». Вмикаючи радіо або телевізор, ми постійно чуємо міркування про «інтереси суспільства», «перспективи суспільства», «кризу суспільства» і т. д. При цьому нікому з нас не спадає на думку подивитись довідкову літературу, щоб з’ясувати зміст цього поняття. Більшість людей його вважають «самоочевидним», інтуїтивно зрозумілим. Біда, проте, в тому, що саме «очевидні» поняття зазвичай важко піддаються визначенню і роз’ясненню. Існує чимало визначень терміна, який нас цікавить. Дійсно, у сучасній лексиці товариствами можуть називати і національнодержавні утворення, які існують на політичній карті світу, і добровільні об’єднання людей за професіями та інтересами («Товариство філателістів», «Товариство порятунку на водах « і т. ін.). Про товариство кажуть, коли мають на увазі соціальне оточення людини, коло його спілкування (застерігаючи від потрапляння до «поганого товариства»). Раніше суспільством («опчеством» за Далем) російські селяни називали сільську громаду, а аристократи — «бомонд», вищі соціальні верстви. Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах. Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об’єднання людей. У такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями — між природою й суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю. Соціальна спільнота — відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознаками, умовами і способом життя, масової свідомості, спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів. Спільноти не створюють свідомо, вони складаються під впливом об’єктивного ходу суспільного розвитку, спільного характеру людської діяльності. Соціальною групою розуміють сукупність людей, що мають загальні соціальні ознаки і виконують громадсько необхідну функцію у спільній структурі суспільного розподілу праці та діяльності. Класифікація груп • За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб). • За характером взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив). • За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні. Умовні групи — довільні об’єднання людей за будьякою спільною ознакою. Реальні групи — такі об’єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких люди усвідомлюють свою належність до цієї групи. Ознаки: 1. Пол. 2. Дохід. 3. Національність. 4. Вік. 5. Спорідненість і шлюб. 6. Професія. 7. Місце проживання. За типом ідентифікації: а) групи членства; б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном); в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими). Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об’єднання людей випадкового складу (натовп, публіка в театрі). Статусні групи — виникають на основі соціальної нерівності і відіграють важливу роль під час визначення соціального стану, статусу особистості. Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення: а) пасажири приміських потягів, автобусів; б) перебувають на обліку в міліції; в) бездітні, багатодітні, малодітні; г) які мають постійну або тимчасову прописку. Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агрегат» — випадкове скупчення людей. Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови життя і діяльності, близькість поглядів, спільна віра). ►► Види спільнот 1. Етнічні, територіальні, релігійні. 2. Стійкі (етнічні, територіальні). 3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп). 4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території. У кожному суспільстві існує соціальна нерівність. Передумови соціальної нерівності: а) нерівність здібностей і можливостей; б) обмеженість ресурсів суспільства. Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення. Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації). Стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere — робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом. Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем. ►► Соціальна стратифікація ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|