Опис електронних ресурсів

Художественная энциклопедия зарубежного классического искусства [Электронный ресурс]. – Электрон. текстовые, граф., зв. дан. и прикладная прогр. (546 Мб). – М. : Большая Рос. энцикл. [и др.], 1996. – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM).

Зразок оформлення списку літератури до звіту НДР наведено в додатку Л.

У курсових і дипломних роботах допускається оформляти опис використаної літератури із вказуванням тільки обов’язкових бібліографічних елементів, які дозволяють ідентифікувати документ. Зразок оформлення списку літератури до курсової, дипломної роботи чи реферату наведено в додатку М.

ПОСИЛАННЯ

14.1 Посилання на використану літературу подаються в тексті у квадратних дужках із зазначенням порядкового номеру в списку використаної літератури, наприклад, „...у роботі [12] ...”.

14.2 При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначаються їх номери.

При посиланнях слід писати: „...у розділі 4...”, „...дивись 2.1...”, „...за 3.4 ...”, „...відповідно до 2.3.4 ...”, „...на рис. 1.3 ...” або „...на рисунку 1.3 ...”, „.. у таблиці 3.2 ...”, „...за формулою (3.1) ...”, „...у рівняннях (1.23) − (1.25)...”, „ ... у додатку Б ...”.

Додатки

15.1 Додатки слід оформлювати як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку посилань на них у тексті.

15.2 Додаток розпочинається з нової сторінки і повинен мати заголовок. Слово „Додаток” та його заголовок друкуються малими літерами з першої великої посередині сторінки.

15.3 Відстань між словом Додаток і заголовком додатку − два вільні рядки.

15.4 Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.

15.5 Якщо в пояснювальній записці тільки один додаток, то він позначається як „Додаток А”.

15.6 Додатки повинні мати спільну з основним текстом наскрізну нумерацію сторінок.

15.7 При необхідності текст додатку можна розділити на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку відповідно до вимог, наведених у розділі 4. У цьому разі перед кожним номером ставиться позначення додатку (літера) і крапка, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

15.8 Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є в тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок В.З – третій рисунок додатку В; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, вони нумеруються, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

У посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: „... на рисунку А.1 ...”, „... в таблиці Б.3 ...”, „... за формулою (В.1) ...”, „... у рівнянні (Д.2) ...”.

15.9 Додатки, як правило, виконуються на аркушах формату А4. Допускається оформляти додатки на аркушах формату А3, А4х3, А4х4, А2 та А1 відповідно до ГОСТ 2.301–68. Единая система конструкторской документации. Форматы.

Додаток А

(довідковий)

Зразок оформлення титульної сторінки пояснювальної записки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

кафедра хімічної технології кераміки та скла

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту з основ проектування виробництв

ПРОЕКТ ЦЕХУ З ВИРОБНИЦТВА НОРМАЛЬНИХ ШАМОТНИХ ВОГНЕТРИВІВ

Студент групи 5-тк-66	(підпис)	І.І. Іванов

Керівник проекту доцент	(підпис)	П.П. Петров

Дніпропетровськ

Додаток Б

(довідковий)

Зразок оформлення реферату

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до дипломного проекту: 228 с., 17 рис., 71 табл., 75 джерел.

Об’єкт дослідження – тунельна піч для випалу санітарних виробів.

Мета роботи – проект підприємства з випуску санітарних керамічних виробів на сході України, спеціальна частина – тунельна піч для випалу санітарних виробів.

У загальній частині проекту вибрано та обґрунтовано місце будівництва заводу, описано асортимент продукції та вимоги до неї, подано характеристику сировинних матеріалів, зроблено розрахунок хімічного складу та ТКЛР керамічної маси та глазурі, описано фізико-хімічні основи виробництва санітарно-керамічних виробів.

У технологічній частині обґрунтовується вибір способу і технологічної схеми виробництва санітарно-керамічних виробів, подано структурно-технологічну схему виробництва та описано технологічний процес, розраховано матеріальний баланс виробництва, наведено підбір та розрахунок кількості основного технологічного обладнання.

У спеціальній частині обґрунтовується вибір теплового агрегату (тунельної печі для випалу санітарних виробів), описано конструкції та принцип дії теплового агрегату, який пропонується до впровадження в проектованому цеху; зроблено конструктивний, тепловий та аеродинамічний розрахунки.

У проекті розроблено заходи з охорони праці та навколишнього середовища, з автоматизації виробничих процесів.

В організаційно-економічній частині проекту розраховано основні техніко-економічні показники проектованого цеху.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: САНІТАРНІ КЕРАМІЧНІ ВИРОБИ, ШЛІКЕР, ГЛАЗУР, СУШКА, ВИПАЛ, ТУНЕЛЬНА ПІЧ.

Додаток В

Зразок оформлення ілюстрації

1 – електрод безпосередньо в освітленій області;

2 – електрод на границі зони освітлення;

3, 4, 5 – електрод на відстані, відповідно, 2, 3 і 8 мм від границі зони освітлення. Відстань між вимірювальними електродами 3 см.

Рис. 1.6 Електрична реакція листка кукурудзи розлусної на експозицію світла при різному розташуванні одного з вимірювальних електродів відносно зони освітлення

Додаток Г

Зразок оформлення таблиці і виноски

Таблиця 2.4 – Виходи, константи та дані елементного аналізу нових сполук (32-36)

№	Вихід, %	Т.пл., ^оС¹⁾	Знайдено, %	Формула	Обчислено, %
Cl	N(S)	Cl(N)	S
VIа		110-112	25.88	15.45	C₁₅H₁₂Cl₃NO₂S₂	26.02	15.69
VIб		152-153	25.36	15.02	C₁₆H₁₄Cl₃NO₂S₂	25.16	15.17
VIв		138-139	25.02	15.33	C₁₆H₁₄Cl₃NO₂S₂	25.16	15.17
VIа²⁾		158-159	10.11	18.46	C₁₆H₁₂ClNO₂S₂	10.13	18.33
VIб		155-157	19.55	-	C₁₅H₉Cl₂NO₂S₂	19.15	-
VIв		174-175	9.90	17.34	C₁₇H₁₄ClNO₂S₂	9.74	17.62
IХа		150-151	19.18	-	C₁₅H₁₁Cl₂NO₂S₂	19.05	-
IXб			18.26	16.66	C₁₆H₁₃Cl₂NO₂S₂	18.35	16.60
IXв		156-157	18.09	16.20	C₁₆H₁₃Cl₂NO₂S₂	18.35	16.60
Ха			-	15.14	C₂₃H₂₀N₂O₂S₂	-	15.25
Xб³⁾	77⁴⁾	161-162	(7.09)	15.87	C₂₀H₂₀N₂O₃S₂	(6.99)	16.01
Xв		165-166	-	15.39	C₂₃H₂₀N₂O₂S₂	-	15.25

_______________

¹ Для перекристалізації сполук (32a; 35б,в) використано етанол, сполук (32б,в; 35б,в) – водний етанол, сполуки (36а) – ацетонітрил, інших – бензол.

² Сполуку одержано раніше іншим способом.

³ Знайдено, %: С 59.77, Н 4.81; обчислено, %: С 59.98, Н 5.03.

⁴ Для сполук (35) вказано вихід за способом а)

Додаток Д

Зразок оформлення примітки

У таблиці 2.1 наведено структурні параметри досліджуваних зразків, отримані шляхом порівняння уніфікованих функцій кривих малокутового розсіювання.

Таблиця 2.1 – Структурні параметри ксерогелю Zr_0,97Y_0,03O(OH)_0,51_,5Н₂О. термообробленого при різних температурах

Температура обробки ксерогелю	Рівень агрега-ції	Тип фрак-талу	S	D	R_g, нм	d_s, нм
Вихідний ксерогель		M	-1,35	1,35	1,5
	M	-2.8	2.8	>200	>500
350°С		S	-4
	M	-2.5	2.5	>200	>500
600°С		S	-4		4.5
	M	-2.6	2.6	>200	>500
700°С		S	-4		4.5
	M	-2.6	2.6	>200	>500
1100°С		S	-4		>200	>500

Примітки:

1.Тип фракталу (M – масовий фрактал, S – поверхневий фрактал).

2.s – нахил скейлійнгової ділянки кривої малокутового розсіювання рентгенівських променів, представленої в подвійних логарифмічних координатах.

3. D – значення відповідної фрактальної розмірності.

4. R_g, – радіус обертання фрактального агрегату.

5. d_s= R_g * 2,58

Додаток Ж

Зразок оформлення формули

Ефективний фонд часу розраховуємо за формулою:

Т_еф = Т_кал – Т_ппр − Т_тз

(7.2)

де Т_кал = 8760 годин – календарний фонд часу;

Т_ппр = 552 годин/рік – планово-попереджувальні ремонти (враховуючи графік ремонтів: поточні ремонти – щотижня протягом 6 годин кожний та капітальний ремонт – один раз на рік протягом 10 днів);

Т_тз = 120 годин/рік – технологічні зупинки (за технологічним регламентом базового підприємства).

Т_еф = 8760 – 552 – 120 = 8088 год.

Враховуючи виробничу програму в натуральному вираженні, розраховуємо коефіцієнт використання виробничої потужності цеху за формулою:

К_в.п. = В_пр/М_пр

(7.3)

де В_пр – плановий річний обсяг продукції, передбачений виробничою програмою цеху, нат.од.виміру;

М_пр – встановлена раніше річна потужність цеху, нат.од./рік.

М_пр = 0,586· 8088 · 1 = 4739,57 т/рік

К_в.п. = 4629,15 / 4739,57 = 0,98

Додаток К

Зразок оформлення тексту

2 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТАБОЛІЗМУ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ТА МОРФОГЕНЕТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У РОСЛИНАХ ПІД ВПЛИВОМ ЕКЗО- ТА ІНДУКОВАНИХ ЕНДОГЕННИХ ФІТОГОРМОНІВ

2.1 Наведена озоном активність ендогенних цитокінінів рослинних клітин...

2.1.1 Озон у якості модифікатора процесів клітинного метаболізму рослин...

Процеси клітинного метаболізму є багатогранними та взаємозалежними. Останнім часом зростає інтерес науковців до впливу на ці процеси озону, одного з найпотужнішого та досить поширеного чинника.

Останнім часом вплив тропосферного озону на зміну вегетаційних особливостей рослин став об’єктом багатьох досліджень [15]. Дослідники, спираючись на концептуальну модель циркуляції вуглецю для ілюстрації фізіологічних змін у рослинах внаслідок дії озону, осмислюють зворотні зв’язки, які при цьому, можливо, відбуваються. Аналогічну методологію застосовано у [16], де дії повітря, яке містить від 20 до 170 мкг озону на кубічний метр, піддавалися саджанці дворічної дугласії. Швидкість фотосинтезу визначалася за змінами коефіцієнта переносу та засвоювання ¹⁴СО₂. Через два тижні після дії озону виділення ¹⁴СО₂ у системі коріння –ґрунт було однаковим для всіх саджанців, що свідчить про повну регенерацію рослин.

Швидкість фотосинтезу знижується на 25-50% при обкурюванні трьох клонів рослин сосни озоном у концентраціях 0,1-0,3 мкл/л при відносній вологості 60-70%. При цьому чутливість клонів до дії озону суттєво відрізняється [17]. Така концентрація озону, скоріш за все, є межовою, зокрема інші дослідники [18] стверджують, що обробка озоном однорічних саджанців сосни в концентраційному інтервалі 0.025-0.1 мкл/л помітно не впливає на швидкість фотосинтезу, підтвердженням чого є результати [19], які свідчать, що озон та фторид водню в концентраціях до 0.06 мкл/л практично не впливають на процес старіння кукурудзи Zea mais L. (тестування за ступенем втрати хлорофілу та руйнацією мембран). Попередня обробка рослин 6-бензиладеніном уповільнює процес старіння та інгібує деструктивну дію озону.

Додаток Л

Зразок оформлення списку літератури до звіту НДР

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒