 |
|
Ділова комунікація: сутність і зміст
Лекція 1.
Слайд 1.
Тема: Ділова комунікація як значущий засіб забезпечення цілісності і функціонування організації.
План
1. Роль комунікації в управлінні організацією. Комунікація і інформація.
2. Ділова комунікація: сутність і зміст.
3. Підходи до розуміння сутності ділової комунікації.
4. Цілі і функції комунікації в організації.
5. Комунікаційна функція керівника організації.
Будь-яка загальна справа передбачає комунікацію і взаємодію учасників як необхідний засіб забезпечення її ефективності. Наприклад, у психології комунікація визначається як взаємодія двох або більш людей, що полягає в обміні між ними інформацією пізнавального або емоційно-оцінного характеру.
Мистецтво комунікації, знання психологічних особливостей і застосування психологічних методів украй потрібні фахівцям, робота яких передбачає постійні контакти типу "людина - людина" - політикам, бізнесменам, менеджерам і багато іншим. Таким чином, уміння будувати стосунки з людьми, знаходити підхід до них, розташувати їх до себе треба кожному. Це уміння лежить в основі життєвого і професійного успіху.
Не приваблива, похмура людина відчуватиме проблему в спілкуванні з колегами, їй складно буде встановлювати контакти з діловими партнерами, досягати успіхів на переговорах. Запорука успіху будь-яких починів ділової людини, яку б задачу вона не вирішувала - створення клімату ділової співпраці, довіри і пошани.
Комунікація з людьми - це наука і мистецтво. Тут важливі і природні здібності, і освіта. Саме тому той, хто хоче досягти успіху у взаємодії з іншими людьми, повинен вчитися цьому.
Слайд 2.
Комунікація (від лат. communicatio - "загальне", таке, що "розділяється усіма") в широкому сенсі - обмін інформацією між індивідами за допомогою загальної системи символів.
Слайд 3.
Управлінська діяльність пов'язана з необхідністю постійної координації діяльності підрозділів організації і окремих її членів для досягнення загальних цілей. Ця координація може здійснюватися за допомогою різноманітних форм, а, передусім - за допомогою різноманітних контактів членів організації - в процесі ділової комунікації.
Усе життя людини це нескінченний ланцюжок різноманітної діяльності. Щоб організувати її, потрібно передбачати результат, потрібно оцінювати дії з цього результату, тобто контролювати діяльність, потрібно бути просто зацікавленим у цьому результаті, розуміти свій інтерес і бачити реальність успіху. Усе це в узагальненому практичному уявленні називається управлінням. Усе це показує, що управління неминуче супроводжує діяльність людини. І всяка діяльність людини потребує управління. Завдяки управлінню виявляється можливою ця діяльність. Таким чином, управління - це вид діяльності людини, що виник в її структурі у міру її оформлення у свідому діяльність по виробництву необхідних людині благ.
Слайд 4.
Існують три необхідні чинники, три ключові моменти, що визначають реальність управління: мета, узгодженість і результат спільної діяльності. Мета є ідеальним образом стану керованої системи, причому цей образ існує не лише у свідомості менеджера, але і у свідомості кожного працівника фірми. Якщо поставлена менеджером мета відбиває співпадаючі інтереси усіх або, то мета є інтегруючим чинником, об'єднує людей, примушує їх шукати раціональні варіанти здійснення спільної діяльності, загального руху до отримання того результату, який відповідає розумінню мети. Узгодження - це також досягнення інтеграції, гармонійності взаємодії працівників в здійсненні своєї діяльності. Узгодження - це забезпечення взаємнододаткової, взаємноприйнятності. Результат управління теж має інтеграційне значення, тому що він показує, що дає узгодженість діяльності, наскільки можливе отримання загального результату при цьому варіанті інтеграції діяльності.
Слайд 5.
Ділова комунікація: сутність і зміст
Одним з найважливіших чинників інтеграції управління є комунікація. Комунікація - це спілкування людей в процесі їх спільної діяльності, це обмін ідеями, думками, почуттями, обмін інформацією. Без комунікації неможливе існування ніякої організованої групи людей. Комунікація - цей засіб, за допомогою якого в єдине ціле об'єднується організована діяльність, модифікується поведінка, здійснюються зміни, інформація набуває ефективності, реалізуються цілі. Іншими словами, комунікація –це засіб, за допомогою якого люди об'єднані в організацію для досягнення загальної мети. Саме що і виступає основною функцією комунікації. Без комунікації неможливе і управління, тому що воно, з одного боку спирається на існуючі форми комунікації, що склалися, з іншого - формує ті форми комунікації, які полегшують як спільну діяльність, так і само управління.
Ділова комунікація - процес взаємозв'язку і взаємодії, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що передбачає досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію певної мети.
Ще прагматичний Дж. Рокфеллер, прекрасно розуміючи значення комунікації для ділової діяльності, відмічав, що "уміння спілкуватися з людьми - такий же товар, що купується за гроші, як цукор або кава. І я готовий платити за це уміння більше, ніж за який-небудь інший товар у цьому світі"!
Практично усе, що здійснюється в організації, має прямий або непрямий зв'язок із комунікативними процесами. Відтак, вони є значущим засобом забезпечення цілісності і функціонування організації.
Cлайд 6
В процесі комунікації відбувається передача інформації від одного суб'єкта іншому. Тому головна особливість ділової комунікації полягає в значущості партнера в спілкуванні. При цьому суб'єктами і об'єктами ділової комунікації можуть виступати окремі особи, групи і навіть цілі організації.
Cлайди 7-8
Сутність ділової комунікації можливо розглядати з позицій різних підходів, зокрема: механістичного, діяльнісного, нормативно-організаційного, суб'єктно-психологічного та соціальногопідходи .
Ділова комунікація - в механістичному підході - односпрямований процес кодування і передачі інформації від джерела і прийому інформації одержувачем повідомлення.
Ділова комунікація - в діяльнісному підході - спільна діяльність учасників комунікації (комунікантів), у ході якої виробляється загальний (до певної межі) погляд на речі і дії.
Нормативно-організаційний підхід пов'язаний з виявленням об'єктивних організаційних форм комунікації, умов її оптимальної реалізації в рамках системи ефективного комунікаційного процесу.
Суб'єктно-психологічний підхід до комунікації в організації спрямований на розкриття психологічних характеристик учасників комунікації (комунікантів). Він виявляє значущі риси комунікаційного процесу, в тому числі і ті, які є для нього бар'єрами.
Соціальний підхід розглядає ділову комунікацію як процес обміну інформацією і передачі відомостей між двома людьми або в групі людей в межах однієї організації, між двома і більш організаціями, між організацією і соціумом.
Слайд 9
Отже: З одного боку, ділова комунікація - це суспільне явище, процес, який має місце в організаційній системі на усіх ієрархічних рівнях і в усіх організаційних структурах (вони не обов'язково мають бути пов'язані безпосередньо з керівником).
З іншого боку, ділова комунікація є природною практикою взаємодії керівника з окремими підлеглими, групами підлеглих і окремими підрозділами організації.
І, нарешті, ділова комунікація - це особлива, специфічна функція управління, яка є об'єктом цілеспрямованого регулювання з боку керівника, компонент його управлінської діяльності.
Слайд 10