 |
|
Зміст комунікативної функції керівника (менеджера)
Хоча комунікація має широке застосування в усіх областях управління, вона особливо важлива для здійснення функції керівництва і лідерства. Згідно з дослідженнями керівник від 50 до 90% свого часу витрачає на комунікації. Це здається неймовірним, але стає зрозумілим, якщо врахувати, що керівник займається цим, щоб реалізувати свої ролі в міжособових стосунках, інформаційному обміні і процесі ухвалення рішень, не кажучи про управлінські функції планування, організації, мотивації і контролю. Саме тому, що обмін інформації вбудований в усі основні види управлінської діяльності, можна назвати комунікації єднальним процесом.
Слайд 13.
У діяльності керівника комунікація відіграє значущу і, при цьому, специфічну роль. Ця особливість полягає в тому, що будучи істотною сама по собі, комунікативна функція входить до сукупності інших управлінських функцій, є засобом їх реалізації і взаємної координації. Таким чином, комунікативна функція, разом з іншими (наприклад, функція ухвалення рішення) є елемент "єднального або інтегративного процесу" в організації.
Специфіка комунікації як функції управління багатозначна і розкривається з різних сторін, якими виступають:
1) комунікативна поведінка керівника (менеджера);
2) комунікативні явища в роботі керівника (менеджера);
3) комунікативні процеси, пов'язані з діяльністю керівника (менеджера).
Слайд 14.
Суть комунікаційної функції керівника і її засадниче завдання полягає в забезпеченні і регулюванні оптимального обміну інформацією як усередині організації (між окремими підрозділами і індивідами), так і зовні (із зовнішнім оточенням). Критерій оптимальності в даному випадку те, наскільки наявна мережа сприяє досягненню загальних організаційних цілей.
Комунікативна функція в організації специфічна і включає ряд засадничих установок, таких як:
· розкриття суті і визначення особливостей комунікативної функції;
· розгляд і аналіз типів і видів комунікацій в організаційних системах;
· характеристика різноманітних форм реалізації комунікативної функції в організації;
· встановлення структурних елементів і ключових етапів комунікативного процесу;
· виявлення і вирішення типових проблем і помилок (так званих "комунікаційних бар'єрів"), які можуть бути характерні для тієї або іншої комунікативної функції;
· формулювання принципів оптимальної комунікації і відображення загальних вимог, спрямованих на вдосконалення комунікативної функції.
Висновок
Отже, ділова комунікація - процес взаємозв'язку і взаємодії, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом що передбачає досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію певної мети.
Ділова комунікація включає передачу і прийом важливої інформації, сприйняття її усіма сторонами.
Головна особливість ділової комунікації полягає в значущості партнера в спілкуванні. Тут це особа, діловий суб'єкт. Дуже важливим є взаєморозуміння людей, оскільки воно забезпечує ефективний результат взаємодії, що і визначає ефективність співпраці.
Література
1. Алексеев А.С., Пигалов В.Б. Деловое администрирование на практике»: М.: Экономика, 2008. – 320 с.
2. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Просвещение, 2007. – 480 с.
3. Батаршев А.В. Организаторские и коммуникативные качества личности (Для деловых людей). - М. Центр информационных и социальных технологий «Регалис», 2008. – 280 с.
4. Блейк Р.Р, Мутон Дж.С. Научные методы управления. - Киев, Наукова думка, 2006. – 340 с.
5. Данилец А.В. Коммуникации в политике и предпринимательстве. СПб: 2003 - 280 с.
6. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы.- М.: Из-до МГУ 2007. – 280 с.
7. Лебон Г. Психология толпы. – М.: Академия. 2001 – 340 с.
8. Парыгин Б.Д. Основы социально - психологических теорий. – М.: Изд. МГУ 2001. – 520 с.
9. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология. - М.: Наука. 2008 – 580 с.
10. Протасов В.В. Феномен лидерства. – СПб: Питер. 2007. – 420 с.
11.Русиянов Ф.Л., Никулин Л.К, Фаткин Л.Б. «Менеджмент и самоменджмент в системе рыночных отношений.», М.: Экономика, 2007. – 380 с.
12. Яхонтова Е.С. Психология деловых отношений. - М.: Бизнес-пресс. 2008 – 360