 |
|
Норми сучасної української літературної мови
Національна українська мова складається із літературної мови і діалектів.
Розрізняють три основних групи діалектів:
північна група;
південно-західна;
південно-східна.
Діалекти мають фонетичні, лексичні, орфоепічні і граматичні особливості, характерні тільки для певного діалекту. Одні і ті ж слова у різних діалектах можуть вимовлятися по-різному, мати різне значення, і носії діалектів ніколи не дійдуть згоди, бо немає мовної норми в діалектах. Наявність мовних норм і відрізняє літературну мову від діалектів і є основною ознакою літературної мови.
Норма - прийняте в суспільній практиці людей правило вимови, вживання та написання слова. Характерні особливості норми літературної мови:
відносна усталеність;
розповсюдженість;
загальновживаність;
загальнообов'язковість;
відповідність вживанню, традиціям і можливостям мовної системи.
Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і зрозумілість, вони захищають літературну мову від діалектної, жаргонізмів, просторіччя.
Літературна норма залежить від умов, за якими здійснюється мова. Мовні засоби, доречні в одній ситуації (побутове спілкування), можуть статися недоладними в іншій (офіційно-ділове спілкування).
У мові, усній і писемній, важливо дотримуватися норм літературної мови.
Орфоепічні норми регулюють вимову звуків та наголошення слів.
Наприклад, повістка - повістці [сц], до'говір, ма'ркетинг, по'зика, вимо'ва.
Лексичні норми регулюють вживання слів у властивих їм значеннях.
Наприклад, неправильно "моя автобіографія", треба "автобіографія".
Стилістичні норми регулюють вживання слів залежно від стилю.
Наприклад, у побутовому спілкуванні недоречне вживання речення "Ти з якого питання плачеш?", треба спитати "Ти чому плачеш?"
Орфографічні норми регулюють правильність написання слів.
Наприклад, пів’яблука, пів-Європи, Аргентина, брошура.
Граматичні норми регулюють правильне використання морфологічних форм частин мови і синтаксичних конструкцій.
Наприклад, правильно вживати "один євро, традиційний запис, гострий біль, згідно з наказом, по містах і селах, на адресу".
Пунктуаційні норми регулюють вживання розділових знаків.
Наприклад: Логічні елементи змісту службового листа такі: вступ, докази, висновки і заключення.
Норми літературної мови закріплюють традиції і культурні здобутки минулого, регулюють використання правил.
Дотримання літературних норм обов'язкове, бо мова - це візитна картка людини, проява її культури і освіченості. Сократ писав: "Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив".
Письменники, політичні діячі і діячі культури багато уваги приділяли культурі мови, умінню "приборкать" слово.
Зім'ять, як віск, і сотворять дива.
І непокірне слово, як шовкове,
Стелилося б",
бо вважають "що влада слів солодша від шафрана,
а ще солодша - влада над словами".