 |
|
Аналіз та обговорення отриманих результатів анкета
«Рівень шкільної мотивації» (методика Н. Г. Лусканової).
Встановлено п'ять основних рівнів шкільної мотивації:
1. Перший рівень – ( 25-30 б.) високий рівень мотивації, навчальної активності
2. Другий рівень - ( 20 – 24 б.) достатній рівень навчальної мотивації
3. Третій рівень – ( 15-19 б.) позитивне відношення до навчання, але школа приваблює таких дітей позаурочною діяльністю
4. Четвертий рівень – ( 10-14 б.) низька шкільна мотивація
5. П'ятий рівень – ( низже 10 б.) негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація
Результати аналізу анкетування по визначенню шкільної мотивації такі:
Перший рівень мотивації - свідчить про те, що учень усвідомлює важливість навчання, навчальні цілі для нього привабливі, він проявляє високу пізнавальну активність, інтерес до всіх предметів, до самостійної роботи, займає сприятливе статусне положення в класі. В таких дітей є пізнавальний мотив, мета до більш успішного виконання та вдосконалення всіх представлених школою вимог. Учні підпорядковані вимогам вчителя, в значній мірі переживають за успішність навчання та низьке оцінювання. Діагностика шкільної мотивації показала, що в 5 класі 1 учень має високий рівень мотивації – Кульчі Надія (25 б.).
Другий рівень навчальної мотивації - свідчить, про те, що учень позитивно ставиться до школи, але навчальні цілі не усвідомлюються, пізнавальна активність середня, зосереджений по інтересам, самостійно виконує тільки типові завдання, вимагає контролю з боку дорослих, дружить із багатьма дітьми в класі. Подібний рівень мотивації дорівнюється середній нормі. Діагностика шкільної мотивації показала, що в 5 класі 1 учень має другий рівень мотивації – Кульчі Андрій (21 б.).
Третій рівень - позитивне відношення до навчання, але школа приваблює таких дітей позаурочною діяльністю. Такі учні достатньо комфортно відчувають себе у школі, але частіше приходять в школу, щоб поспілкуватися с друзями ті вчителями. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані в меньшій мірі, та навчальний процес їх мало приваблює. Діагностика шкільної мотивації показала, що в 5 класі 3 учня має третій рівень мотивації – Чайка Ярослав (19 б.), Небескул Данило (18 б.), Зволейко Борис ( 15 б.).
Четвертий рівень низька шкільна мотивація - Низький рівень навчальної мотивації, що свідчить про те, що учень до школи ставиться негативно або байдуже, пропускає заняття, вимагає контролю й допомоги, до самостійних занять інтересу не проявляє, порушує дисципліну, близьких друзів у класі не має. Під час уроку часто займаються сторонніми ділами, іграми. Перебувають у стані несталої адаптації до школи. Діагностика шкільної мотивації показала, що в 5 класі 3 учня має четвертий рівень мотивації – Космін Дмитро (12 б.), Артемова Марія (12 б.), Ковальский Віталій (12 б.).
П'ятий рівень – негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація. Такі учні відчувають серьозні труднощі в навчанні: відчувають проблеми у спілкуванні з однокласниками, взаєминах з вчителем. Школа не рідко сприймається – як ворожа середа, перебування в якій важко переноситься. Учні можуть проявляти агресію та негативізм, відмовлятися виконувати завдання, та не дотримуватися групових норм поведінки та режиму дня. Часто у таких учнів спостерігається нервово – психічні порушення. Діагностика шкільної мотивації показала, що в 5 класі 1 учень має п'ятий рівень мотивації – Белік Ганна (9 б.).
У цілому, можна вважати, що період адаптації в п'ятикласників проходить недостатньо успішно. Більшу роботу проводить класний керівник і вчителі предметники.
Результати анкетування за методикою Н. Г. Лусканової «Рівень шкільної мотивації» представлені на діаграмі (Рис. 2)
Аналіз даних, отриманих від учителів, і зіставлення їх з результатами діагностики дітей дозволив виділити основні труднощі, з якими зіштовхуються діти й учителі в період адаптації.
1. Труднощі включення в роботу - низька нормативність поводження, неорганізованість.
2. Невміння здійснювати самоконтроль.
3. Утруднено сприйняття інформації на слух, неуважне зорове сприйняття.
4. Темпові характеристики учнів не однакові.
5. Здатність концентрувати увага й точність роботи деяких дітей не відповідає віковим нормам.
6. Пам'ять - деякі діти показують занадто низькі показники.
7. Протиріччя між прагненням до самостійності й діяльності й нездатність їх реалізувати.
8. Підвищена моторність та емоційність.
9. Невміння учнів співробітничати між собою тільки під керівництвом учителя.
10. Прагнення їх до незалежності на тлі загальної емоційної прихильності до вчителя.
Рекомендації:
1. Залежно від виду діяльності й змісту уроку вчитель повинен так організувати навчальну діяльність, щоб сформувати в школяра відповідній цій роботі мотивацію.
2. Необхідно враховувати вікові особливості молодших підлітків.
3. Учителеві й батькам необхідно звертати особливу увагу на засвоєння навчального завдання учнів; при виникненні труднощів обов'язково чітке прояснення навчального матеріалу доти, поки дитина не зрозуміє. Для цього необхідним є аналіз спостереження, за поведінкою учнів- які аналізатори (слуховий, візуальний, кинестетичний - тактильний) учня задіяні в більший мірі в прийнятті й розумінні завдання.
4. Учителеві у своїх спостереженнях необхідно приділити особливу увагу тим сторонам поводження й діяльності, які найбільшою мірою відбивають характер адаптації до шкільного середовища.
5. Спрямовувати зусилля на формування позитивного ставлення кожного учня до себе, своїх можливостей засвоєння учнями норм взаємин із однокласниками і педагогами.
6. Створювати для учнів ситуації вибору й відповідальності.
7. Обговорювати взаємні очікування для вироблення однакових поглядів на процес розвитку, виховання та навчання учнів.