 |
|
Просторова поляризація електорату України.
Перейдемо до більш детального аналізу результатів цього туру виборчих перегонів. Для цього використаємо прийом просторової поляризації, перед тим розбивши нашу четвірку на пари для аналізу: Кравчук проти Кучми (головне протистояння цих виборів, колишній партійний діяч радянських часів проти «червоного директора» одного з гігантів машинобудування країни – «Південмашу») і Мороз проти Ланового (тут маємо ідеологічне протистояння – кандидат від лівих партій на цих виборах проти економіста-реформатора).
Рис. 3. Просторова поляризація електорату під час першого туру президентських виборів в Україні 1994 року між Леонідом Кравчуком та Леонідом Кучмою.
Метод просторової поляризації допомагає візуалізувати масштаб різниці у кількості набраних голосів у регіонах. На картосхемі зверху помаранчевими кольорами позначені регіони, де Кравчук набрав більше голосів, ніж його візаві, а синім – навпаки, області, де Кучма переміг свого головного опонента на цих виборах. Діючий президент серйозну перевагу отримав над своїм конкурентом на Галичині та Волині (більше 60% різниці між результатами в п’яти областях на користь Леоніда Кравчука), також отримав перемоги в центральних регіонах країни, проте там його перевага не становила більше 25%. Леонід Кучма також мав п’ять регіонів, де він отримав серйозну підтримку, у тому числі у рідній Чернігівщині, проте тут поріг переваги над конкурентом становив не 60, а 20%.
Рис. 4. Просторова поляризація електорату під час першого туру президентських виборів в Україні 1994 року між Олександром Морозом та Володимиром Лановим.
У протистоянні Мороз-Лановий також був зафіксований рахунок 15:10 по регіонам країни, хоча з іншою розбивкою. Володимир Тимофійович найбільшу підтримку мав у своїй малій Батьківщині – столиці нашої держави. Звитягу над соціалістом Морозом він здобув на заході України, особливо на Закарпатті. Олександр Олександрович відповідно більшу підтримку мав в інших регіонах країни, виключаючи Дніпропетровщину і Крим, особливо значної переваги йому вдалося досягти на сході держави (Сумська, Луганська і Харківська області) та на Хмельниччині.