 |
|
Газоаналізатор ГАИ-1
Аналіз газів виконують на мінімально стійкій частоті обертання холостого ходу та на частоті обертання, що дорівнює 0,6 номінальної. В першому випадку вміст СО має не перевищувати 1,5 % за об'ємом, а в другому — 2 %.
Технічне обслуговування газобалонних установок для стисненого та зрідженого газів має багато спільного. Найбільші труднощі виникають під час обслуговування газового обладнання автомобілів, що працюють на стисненому природному газі з тиском у балонах 20 МПа.
• Виконувати технічне обслуговування газобалонних установок можуть тільки кваліфіковані слюсарі, які пройшли відповідну підготовку й мають посвідчення.
Нижче як приклад описано види робіт з технічного обслуговування газобалонної установки автомобіля ЗИЛ-138А.
Основні несправності зазначеної установки пов'язані насамперед із порушенням герметичності системи та витіканням газу.
Основні несправності редуктора високого тиску — негерметичність клапана редукуючого вузла й негерметичність у з'єднаннях корпусних деталей. Різке зниження тиску на виході з цього редуктора під час відкривання дросельних заслінок свідчить про засмічення фільтра.
Несправності газового редуктора низького тиску найчастіше полягають у пропусканні газу крізь клапани, коли двигун не працює, відсутності або недостатній подачі газу.
Виявити негерметичність клапана першого ступеня можна за допомогою манометра низького тиску або на слух.
Негерметичність клапана другого ступеня ускладнює пуск двигуна, поліпшує роботу на холостому ходу; після зупинки двигуна газ витікає в підкапотний простір.
У разі негерметичності діафрагми першого ступеня газ витікає крізь отвір у регулювальній гайці пружини першого ступеня. Якщо порушено герметичність діафрагми другого ступеня, газ виходить крізь кришку регулювального ніпеля цього ступеня.
ЩТО Оглядом перевірити кріплення газових балонів і герметичність з'єднань усієї газової системи. На-
прикінці робочого дня перевірити герметичність арматури балонів і витратних вентилів. Злити відстій із газового редуктора низького
тиску. Пересвідчитися в тому, що в з'єднаннях бензопроводів і електромагнітного клапана-фільтра не підтікає бензин.
1 Крім робіт, передбачених ЩТО, перевірити роботу
_І запобіжного клапана газового редуктора високого тиску. Змастити різьби штоків магістрального, наповнювального та витратного вентилів. Зняти, очистити й встановити на місце фільтрувальні елементи магістрального фільтра та фільтра редуктора високого тиску. Перевірити герметичність газової системи стисненим азотом або стисненим повітрям. Перевірити пуск і роботу двигуна на холостому ходу як на газі, так і на бензині.
ТО-2 Крім робіт, виконуваних під час ЩТО та ТО-1, перевірити герметичність редукторів високого й низь-
кого тисків; у разі потреби відрегулювати тиск на виході та тиск спрацьовування запобіжного клапана (редуктор високого тиску). Відрегулювати тиск у першому й другому ступенях редуктора низького тиску. Перевірити роботу запобіжного клапана газового балона, роботу манометрів високого й низького тисків. Перевірити кріплення карбюратора й перехідника змішувача до карбюратора. Зняти підігрівник, промити, перевірити його герметичність. Перевірити роботу заслінки та її привода й встановити на місце. Зняти та промити повітряний фільтр, залити в його ванну свіжу оливу. Перевірити
й, якщо треба, відрегулювати змішувач на мінімальний вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах двигуна.
СТО Передбачаються розбирання, очищення й регулювання карбюратора-змішувача, редукторів, фільт-
рів, електромагнітних запірних клапанів. Перевірити тиск спрацьовування запобіжного клапана редуктора високого тиску. Один раз у три роки провести огляд газових балонів. Готуючись до зимової експлуатації, злити відстій і промити бензобак автомобіля.
Негерметичність газопроводів і з 'єднань можна усунути так:
• для ремонту або заміни трубок, розташованих між редуктором високого тиску та балонами (зовні пофарбовані червоною фарбою), перекрити витратні вентилі балонів, витративши або випустивши газ із системи, й лише після цього розібрати та замінити трубки;
• додатково затягнути гайки з'єднань; якщо це не допоможе, з'єд-нання розібрати, відрізати кінець трубки разом із ніпелем, надіти новий ніпель і скласти з'єднання, добиваючись, щоб торець трубки впирався в торець внутрішнього кінця штуцера;
• пошкоджені гумові шланги замінити.
Регулювання редуктора. Тиск газу на виході з редуктора високого тиску має становити 1,2 МПа. Під час регулювальних робіт для збільшення тиску гвинт обертають за годинниковою стрілкою.
Щоб очистити сітку фільтра редуктора низького тиску, слід перекрити магістральний вентиль на хрестовині, витратити газ, вимкнути запалювання, викрутити фільтрувальний елемент, розгорнути сітку, промити її в бензині, ацетоні або іншому розчиннику й продути стисненим повітрям.
Редуктор можна відрегулювати на автомобілі:
• в отвір вихідного патрубка вставити пробку 4 (рис. 2.91) із трубкою для приєднання п'єзометра 2\
• патрубок кришки 7 з'єднати шлангом із п'єзометром 1 через трійник 5;
• трубками 6 і 8 від вакуумного насоса створити розрідження в порожнині розвантажувального пристрою редуктора;
• на вхід у порожнину першого ступеня шлангом 15, приєднаним до штуцера фільтра, підвести повітря, стиснене в компресорі до
0,22...0,6 МПа;
• гайкою 11 відрегулювати тиск газу в порожнині першого ступе-ня (його збільшують загвинчуванням гайки) й проконтролювати за
допомогою манометра 10 (тиск має становити 0,18...0,20 МПа);
• закінчивши регулювання, затягнути контргайку 13.
Потім слід відрегулювати відкривання клапана другого ступеня:
• зняти кришку 3, послабити контргайку й викручувати регулю-вальний гвинт до моменту початку виходу повітря крізь клапан (визначається на слух);
Рис. 2.91
Регулювання редуктора низького тиску:
/, 2 — п'єзометри; З — кришка редуктора; 4 — пробка з трубкою; 5 — трійник; 6, 8, 15 — трубки; 7 — кришка економайзерного пристрою; 9 — другий ступінь редуктора; 10 — манометр у кабіні водія; 11 — регулювальна гайка першого ступеня; 12 — датчик манометра; 13, 17 — контргайки; 14 — перший ступінь редуктора;
16 — фільтр; 18 — регулювальний ніпель другого ступеня; 19 — стержень штока
• закручуючи регулювальний гвинт на 1/8... 1/4 оберта, на слух ви-значити момент припинення витікання повітря крізь клапан, після чого загвинтити контргайку;
• трубками 6 і 8 створити розрідження в порожнині розвантажувального пристрою й установити його в межах 0,7...0,8 кПа за допомогою п'єзометра 7; при цьому клапан другого ступеня має відкри-
тися;
• обертаючи ніпель 18, встановити тиск у порожнині другого ступеня на 0,05...0,07 кПа більшим від атмосферного, користуючись п'єзометром 2 (розрідження в розвантажувальному пристрої залишається незмінним);
• загвинтити контргайку 77і перевірити хід стержня 19.
Якщо хід стержня при відкриванні клапана другого ступеня буде менший ніж 5 мм, редуктор треба розібрати й усунути несправність.
Регулюючи редуктор, спочатку перевіряють хід клапана другого ступеня за ходом стержня діафрагми другого ступеня, який має бути не менший за 5 мм.
Під нас пуску газового двигуна слід:
• за допомогою манометра високого тиску перевірити, чи є газ у балонах (тиск має перевищувати 1,2 МПа), відкрити витратні вентилі на балонах і магістральний вентиль на хрестовині;
• установити перемикач виду палива в положення «Газ», а кнопку ручного керування дросельними заслінками — в таке положення, за якого прогрітий двигун розвиває частоту обертання 700...800 хв ,
• увімкнути запалювання та стартер (час прокручування має не перевищувати 5 с);
• як тільки двигун почне працювати, вимкнути стартер і через 1...2 хв плавно трохи відкрити дросельні заслінки й прогріти двигун на частоті обертання колінчастого вала 800... 1000 хв" ,
• як тільки частота обертання вала (після прогрівання двигуна) зросте, зменшити її до 800... 1000 хв-1;
• кнопку ручного керування дросельними заслінками встановити в положення повного закриття.
Під час пуску двигуна на газі прикривати повітряні заслінки не рекомендується, оскільки це тільки ускладнює пуск через перезбагачення суміші.
Якщо двигун пускався або працював на бензині, то для переведення його на газ треба відкрити вентилі на балонах і хрестовині, встановити перемикач виду палива в положення «0» і, витративши бензин з поплавцевої камери (двигун почне працювати нестійко), перевести перемикач у положення «Газ», продовжуючи працювати на газі. Переведення з газу на бензин здійснюється в зворотному порядку.
Регулювання холостого ходу на газі виконують лише тоді, коли двигун остаточно прогріто. Порядок регулювання такий:
• зупинити двигун і загвинтити гвинт 7 (див. рис. 2.60) на 1/2 оберта відносно його положення в разі роботи двигуна на бензині, а гвинти 8 та 9 — до упора;
• гвинт 8 відкрутити на три оберти, а гвинт 9 — на один оберт (закручуванням гвинтів 8 і 9 суміш збіднюється, а відкручуванням — збагачується);
• відкрутити гвинти 4 і, встановивши глуху прокладку під фланець перехідника-змішувача 5, притягнути фланець до корпусу зворотного клапана гвинтами 4\
• запустити двигун на газі й плавно відкрити дросельні заслінки.
Якщо частота обертання колінчастого вала становить 1300... 1400 хв"1, то регулювання не відбулося й його треба повторити: зупинити двигун, глуху прокладку під фланцем перехідника-змішувача замінити прокладкою, що має отвір, і знову запустити двигун, упорним гвинтом 7 установлюючи стійку частоту обертання колінчастого вала (500...6000 хв"1). Гвинтом 9 збіднювати суміш доти, доки двигун не почне працювати з явними перебоями, після чого відкрутити гвинт 9 на 1/16 оберта.
Правильність регулювання перевіряється різким натисканням на педаль дросельних заслінок. Якщо двигун не буде швидко збільшувати частоту обертання, то слід відкрутити гвинт 9 на 1/16 оберта.
У разі переходу з одного виду палива на інший частота обертання колінчастого вала на холостому ходу двигуна регулюється тільки упорним гвинтом 7.
Контрольні запитання
§ 2.1 1. Як класифікують двигуни внутрішнього згоряння?
2. Які основні механізми й системи двигуна внутрішнього згоряння?
3. Що таке робочий цикл і як він відбувається в дизелі й карбюраторному двигуні?
4. Що таке ступінь стискання?
5. Які показники характеризують роботу двигуна?
§ 2.2 6. З яких основних деталей складається кривошипно-шатунний механізм?
7. Яке призначення картера?
8. Які деталі входять до поршневої групи?
9. Яка будова шатуна?
10. Для чого призначається колінчастий вал?
11. Як двигун кріпиться до рами автомобіля?
§ 2.3 12. Для чого призначається механізм газорозподілу й з яких деталей він складається?
13. Які є типи механізмів газорозподілу?
14. Яка будова розподільного вала?
15. Як здійснюється привод розподільного вала?
16. Що таке фази газорозподілу?
17. Який порядок роботи циліндрів?
§ 2.4 18. Для чого призначається система охолодження двигуна?
19. Які системи охолодження застосовуються в автомобільних двигунах?
20. Яка будова рідинної системи охолодження?
21. Який принцип дії рідинної системи охолодження?
22. Для чого призначається та як побудований радіатор?
23. Як працює рідинний насос?
24. Для чого потрібен термостат?
§ 2.5 25. Чим зумовлена потреба змащувати тертьові деталі двигуна?
26. Яка будова системи мащення?
27. Як здійснюється мащення деталей багатоциліндрових двигунів?
28. Для чого призначається та як побудований оливний насос?
29. Яку будову мають оливні фільтри та як вони діють?
30. Для чого потрібна та як здійснюється вентиляція картера?
§ 2.6 31. Які ознаки несправності кривошипно-шатунного механіз му?
32. Як можна перевірити компресію?
33. Які характерні несправності механізму газорозподілу?
34. Які ознаки несправності системи охолодження?
35. Які правила промивання радіатора?
36. Які ознаки несправності системи мащення? § 2.7 37. Які характеристики й властивості бензину?
38. Які вимоги ставляться до складу пальної суміші на різних режимах роботи двигуна?
39. Яка будова системи живлення карбюраторного двигуна?
40. Як діє карбюратор?
41. За яким принципом працює головний дозувальний пристрій карбюратора?
42. Як працює система холостого ходу?
43. Яке призначення економайзера й прискорювального насоса?
44. Як побудовані й де розміщуються прилади подавання й очищення палива?
§ 2.8 45. Які вимоги ставляться до системи живлення дизелів?
46. Які показники якості дизельного палива?
47. З яких приладів складається система живлення дизеля?
48. Яке призначення підкачувальних насосів і як вони діють?
49. Як працює паливний насос високого тиску?
50. Який принцип дії регулятора частоти обертання?
51. Для чого призначається та як діє муфта випередження впорскування палива?
52. Для чого призначається та як діє форсунка?
53. Для чого застосовують наддування дизеля?
54. У чому полягає газотурбінне наддування?
§ 2.9 55. Які переваги й недоліки газового палива?
56. Яка будова установки, для роботи на стисненому газі?
57. З яких приладів складається газобалонна установка?
58. Які головні правила експлуатації газобалонного автомобі ля?
§ 2.10 59. Які переваги має система впорскування палива порівняно з карбюраторною системою живлення?
60. Як класифікують упорскувальні паливні системи?
61. З яких основних вузлів складається система впорскування палива «К-Мгопіс»?
62. Яку будову має система впорскування палива «КЕ-Іеігопіс»?
63. Що таке лямбда-регулювання?
64. Як працює система «Ь-Іеігопіс»?
65. Яка особливість системи «Мопо-Мгопіс»?
.1166. Які основні несправності систем живлення карбюраторних двигунів?
67. Які причини перезбіднення й перезбагачення пальної суміші та як усунути цю несправність?
68. Які основні несправності газобалонних установок?
69. Які особливості технічного обслуговування газобалонних установок?
Глава з
ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ