Главная | Обратная связь

Історичні та геологічні умови формування укр..культури.

Якщо фізична еволюція людини тривала близько 14 млн років (еволюція гомінід), то культурний розвиток охоплює порівняно короткий період - всього 2-3 млн років. Увесь цей час вкладається в межі останньої геологічної епохи -четвертинного періоду. Епоха первісної культури - найтриваліша у людській історії, її прийнято поділяти на культури палеоліту, мезоліту, неоліту. Першою людиною вважають пітекантропа, деякі залишки якого знайдено вперше голландцем Є. Дюбуа на острові Ява. Прийнято розрізняти кілька форм первісних вірувань, хоч здебільшого вони у певних співвідношеннях поєднувалися в окремих родових і племінних культах.

Анімізм(від лат. anima - душа, дух) - уявлення про душу, яку мають люди, тварини, рослини, неживі предмети, і про те, що ця душа може відділятися від тіла і вести окреме існування.

Тотемізм- вшанування тварин, рослин і зрідка неживих предметів у якості предків, засновників роду. З тотемом пов'язані певні обряди і табу, наприклад, танці, культові дії на честь тотема, заборона їсти його м'ясо або ритуальне поїдання його окремих частин (серця, мозку і т. ін.).

Фетишизм- культ неживих предметів - фетишів, наділених надприродними властивостями. У ролі фетишів виступали амулети, талісмани, ідоли, камені і та ін.

Магія- певні дії (обряди), пов'язані вірою у надприродні властивості людини (чаклуна, мага) впливати на людей та явища природи. В магії вперше ми бачимо спеціалізацію духовної діяльності: з'являються люди з особливими здібностями у духовній сфері, які стають дуже впливовими особами в організації життя роду.

Мезолі́т (грец. μέσος - середній і λίθος - камінь), Середняаа кам'яна доба – епоха кам’яної доби (12,000-7,000 до РХ), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт. В цей час у людей з’явилися перші навички у виготовленні глиняного посуду Були поширені лук і стріли. Виникла криза мисливського господарства, постала необхідність пошуку та впровадження відтворювальних форм господарства – скотарства та землеробства. Неолі́т, Нова́ ка́м'яна доба́ (від грец. νέος — новий і λίθος — камінь) — новий кам'яний вік (X-поч. III тис. до н. е.), що заступивпалеоліт і мезоліт та передував мідному віку, заключний період кам'яної доби Найдавнішою неолітичною пам'яткою на території України є Кам'яна Могила, де вперше відзначені сліди відтворюючого господарства на території України . Саме з неолітом пов'язаний початок переходу від привласнюючих форм господарства до відтворювальних, створення культурно-історичних областей, в межах яких розповсюджувалися такі інновації, як відтворювальне господарство,кераміка, відтискна техніка розщеплення, шліфування, свердління, різноманітні елементи духовної культури.

Проблеми східно-західного дуалізму укр.культури

Дуалізм це — будь яка філософська теорія яка стверджує, що всесвіт складається з двох незмінних і незалежних речовин або вчення, що він базується на двох фундаментальних принципах (наприклад, добро і зло).

У класичному вигляді психофізична проблема була сформульована французьким мислителем XVII століття Рене Декартом. Декарт вважав, що світ складається з двох родів субстанцій: матеріальної і духовної. При цьому основним атрибутом матерії єпротяжність, а основним атрибутом духу — мислення. З цього погляду, людина представляє з себе поєднання протяжного тіла і мислячого духу. Така позиція стала відома як психофізичний дуалізм. Існує кілька інших форм дуалізму, які виникли як подальший розвиток ідей Декарта.

· Теорія психофізичного паралелізму, згідно з якою свідомість і тіло, що мають різні онтологічні статуси, не мають каузального впливу одна на одну, але розвиваються паралельно, а їхня взаємодія лише вдавана. Цю теорію відстоював Лейбніц. Він стверджував, що між ментальним і фізичним існує гармонія, підтримувана Богом (див. Преформізм).

· Оказіоналізм, представлений французьким послідовником Декарта Мальбраншем, який уважав, що відносини між фізичними подіями або між фізичними і ментальними подіями насправді не є каузальними. З точки зору Мальбранша, причини в кожному конкретному випадку пов'язані зі своїми наслідками за допомогою безпосереднього божественного втручання.