Цільове призначення земельної ділянки.

При придбанні земельної ділянки основна увага приділяється питанню цільового призначення землі. Від цільового призначення земельної ділянки залежить, можливість будівництва і типи будівель які можна зводити. Наприклад існують обмеження виду використання земельної ділянки в залежності від цільового призначення: на ділянці для городництва зведення капітальних будівель заборонено, на ділянці для садівництва будівництво житла дозволено, але зареєструватися в ньому не можна, власникові дачної ділянки вже надається можливість зведення повноцінного житлового будинку та в деяких випадках можлива навіть реєстрація. Таким чином, на садових земельних ділянках земель сільськогосподарського призначення, неможлива реєстрація проживання, а на дачних земельних ділянках можлива, але виникає велика кількість умов.

Таким чином в залежності від призначення земельної ділянки житлова будова може мати статус:

садового будинку, при категорії земель сільськогосподарського призначення.

дачного будинку, при категорії земель рекреаційного призначення.

індивідуального житлового будинку, зведення можливо при категорії земель житлової та громадської забудови.

Поняття житловогї будови в сільській місцевості включає:

садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, встановленим для житлових будинків.

дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

індивідуальний житловий будинок - одноквартирний будинок, який має прибудинкову ділянку.

Згідно ст.38 Земельного кодексу землями житлової та громадської забудови є земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, а також інших об'єктів громадського користання. Таким чином, категорія земель житлової та громадської забудови характеризується двома показниками:

мета використання земельних ділянок - для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування

місце розташування земельних ділянок - вони повинні знаходитися в межах населених пунктів

Землями житлової забудови є земельні ділянки під житловими будинками та спорудами або ж ті, які планується в майбутньому використовувати під забудову для житлового фонду згідно проектної земельної документації по забудові території.

Стаття 118 ЗК:

" 6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність

земельної ділянки із земель державної або комунальної власності

для ведення фермерського господарства, ведення особистого

селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і

обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

(присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва,

будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної

приватизації, подають клопотання до відповідної районної,

Київської чи Севастопольської міської державної адміністраціїабо

сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної

ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної

ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні

матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної

ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної

ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки

конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення

фермерського господарства).

7. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна

адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає

клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту

землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану

відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу

може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам

законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів,

генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної

документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань

використання та охорони земель адміністративно-територіальних

утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій

населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки

розробляється за замовленням громадян особами, які мають

відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у

строки, що обумовлюються угодою сторін.

...

9. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна

адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий

строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо

відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення

обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації

згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої

експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність"

податковий кодекс україни розділ XIII. плата за землю. стаття 281. пільги щодо сплати податку для фізичних осіб

281.1. Від сплати податку звільняються:
281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

Стаття 118 цього кодексу визначає порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок державної та комунальної власності. Цей порядок встановлюється для трьох випадків безоплатної приватизації дозволеної зе- мельним законодавством, тому громадяни об’єднані в три групи.

а) До першої групи належать громадяни, зацікавлені у приватизації земельних ділянок, що перебувають у їх корис- туванні. Це можуть бути земельні ділянки для ведення фермерського та особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуально дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, які були раніше надані в користування.

Слід зазначити, що нормативно-правовими актами встановлювався строк завершення приватизації земельних ділянок, що перебували у громадян у постійному чи тимчасовому користуванні. Так, Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 р. пропонувалося забезпечити протягом 1993 року передачу громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садів- ництва, дачного і гаражного будівництва у межах встановлених норм. У подальшому ці строки подовжувалися. Проте приватизація земельних ділянок зазначеними громадянами не завершена і до цього часу. Ця стаття ЗК України надає можливість усім громадянам, у користуванні яких є відповідні земельні ділянки, здійснити їх приватизацію. До цього часу приватизація земельних ділянок зазначеними громадянами здійснювалася місцевими радами із земель держав- ної власності, оскільки розмежування земель державної і комунальної власності ще не була здійснена. З прийняттям закону про розмежування земель державної і комунальної власності, приватизація земельних ділянок із земель ко- мунальної власності буде проводитися за рішенням сільської, селищної, міської ради, а із земель державної власності — за рішенням районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок цією групою громадян приймається у місячний строк на підставі технічних документів та матеріалів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

в) До третьої групи належать громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського та особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуально дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в межах норм безоплатної приватизації.

Зазначені громадяни подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні громадяни зазначають цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання громадянин зобов’язаний додати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекорис- тувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідна місцева державна адміністрація або орган місцевого самоврядування у місячний термін розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту

проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та при- йнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про за- твердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частина 11 цієї статті надає громадянину право у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого само- врядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду вирішувати питання в судовому порядку.

категорії земель (за цільовим призначенням)

· землі сільськогосподарського призначення;

· землі житлової та громадської забудови;

· землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

· землі оздоровчого призначення;

· землі рекреаційного призначення;

· землі історико-культурного призначення;

· землі лісогосподарського призначення;

· землі водного фонду;

· землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

1. стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель

порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, верховної ради автономної республіки крим, ради міністрів автономної республіки крим та органів місцевого самоврядування про надан-

ня (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у пору-

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 Следующая ⇒