 |
|
Розвиток харчових технологій в кінці 20 ст.
Очевидно, що з усiх умов зовнiшнього впливу на органiзм
людини фактору харчування належить найбiльш значна роль. Його
вплив є визначальним у забезпеченнi оптимального росту i розвитку
органiзму людини, її працездатностi, адаптацiї до дiї рiзних агентiв
зовнiшнього середовща, здоров’я i довголiття. Ось чому з другої
половини двадцятого столiття характерним є посилення уваги
наукової громадськостi до проблем харчування i пiдняття їх на
державний i мiжнародний рiвень.
Аналiзуючи розвиток науки про харчування, треба
пiдкреслити, що продовольча проблема загострюється не з
десятилiттями, а з роками. Швидкими темпами збiльшується
населення 3емлi. 200 років тому воно складало бiля одного мiльярда
чоловiк. На початку третього тисячолiття людство досягло
шестимiльярдного рубежу. Внаслiдок цього на планетi, особливо в
мiсцях, зручних для проживання, стало не тiльки тiснiше, але
потрiбно бiльше зусиль для забезпечення усiх харчуванням.
Приблизно в такому ж станi є проблема забезпечення людства
непродовольчими товарами тривалого користування: одягом,
взуттям, притулком, що є продукцiєю промислового виробництва.
Розв’язання згаданих проблем також залежить вiд здiйснення заходiв
у галузi енергетики, технологii, технiки i матерiалiв.
Проблеми забезпечення харчуванням населення вимушують
вчених вести iнтенсивнi пошуки нових джерел харчових речовин.
3розумiло, що основний напрямок − пошук бiлка. Людина
вiдноситься до всеїдних. Вона вживає i рослинну, i тваринну їжу. У
другому випадку харчувальний ланцюжок складається з трьох кiлець:
рослина-тварина-людина. Хiмiкiв, бiологiв, економiстiв, соцiологiв
давно захоплює iдея, яким чином в цьому процесi зробити
непотрiбним середнє кiльце. Чому?
Вiдомо, скiльки сил i працi витрачається на виробництво зерна
та iнших продуктiв сiльського господарства. Але навiть хороший
корм використовується з низьким коефiцiєнтом корисної дiї. Одна
калорiя тваринної речовини, наприклад, утворюється внаслiдок
вживання i трансформацiї семи калорiй рослинної речовини. Все це i
ще деякi iншi фактори призводять до високої вартостi бiлка у
продуктах тваринництва. Очевидна економiчна вигода виключення з
цього ланцюжка сiльськогосподарської тварини. Але на шляху
здiйснення цього великi науковi, технiчнi i психологiчнi труднощi.
Яким же чином їх подолати? Великий французький вчений П.Бертло (Бертело) стверджував,
що проблема продуктiв харчування − це проблема хiмiї. Така думка
була висунута ним ще наприкінці ХХ ст. Вiн вважав, що при
наявностi дешевої енергiї стане можливим здiйснити синтез
продуктiв харчування з вуглецю (добутого з води), з азоту i кисню
(добутих з атмосфери). Більше того, окремі вчені вважають, що через
100 − 150 років масове виробництво зникне. Його знову замінить
натуральне господарство на черговому витку діалектичної спіралі
розвитку виробництва продуктів. Кожна сім′я отримає у своє
розпорядження таку машину, реплікатор, яка буде з найпростіших
елементів повітря, води, грунту синтезувати усе потрібне для своїх
власників. Фантастика? Так, поки що це фантастично, але близько до
реалiй. Це ми можемо стверджувати, спираючись на могутнiсть хiмiї
i бiохiмiї.