Главная | Обратная связь

Основні функції політичної культури юриста

Важливим завданням у дослідженні політичної культури юриста є визначення її функцій - політичної оцінки резуль­татів юридичної діяльності, формування політичної куль­тури юриста, вироблення політичної орієнтації у виконанні службового обов'язку, запобігання деформації політичної свідомості юриста, впорядкування політико-юридичних ку­льтурних процесів, формування української політичної еліти.

Зміст функції політичної оцінки результатів правової ді­яльності полягає в тому, що прийняті юристом неправильні рішення можуть отримати негативний резонанс у суспіль­стві, оскільки багато правопорушень мають політичне забар­влення. Тоді виникатимуть негативні оцінки діяльності ор­ганів державної влади, стану політичної культури держави в цілому. Своєю чергою недоліки правової діяльності безпосе­редньо впливають на низку політичних явищ, стають певною лазівкою для розкрадання національних багатств. Тому бо­ротьба зі злочинністю, особливо у сфері економіки, має по­літичний характер. Це ж стосується адміністративно-право­вих та цивільно-правових порушень. Відтак високий рівень політичної культури юриста є своєрідним чинником демок­ратичної правової держави України, доповнює фахову культуру, забезпечує пріоритет загальнонаціональних справ. По­літична культура дає змогу виявити не тільки ментальний рівень політиків (тобто їхню самооцінку), а й їхню конкрет­ну поведінку у тій чи іншій політичній ситуації. Політична культура здебільшого відображає попередній досвід і змі­нюється значно повільніше, ніж інші елементи політичної системи. Крім цього, результати правової діяльності безпо­середньо впливають на політичний клімат колективів юри­дичних установ. Члени колективу, які бачать ефективність своєї роботи, позитивно сприймають правові норми, відчува­ють дієву політику держави і вірять у вибраний політичний курс.

Юрист, незважаючи на високий соціальний статус, є пе­редусім громадянином України. Тому його політична куль­тура спрямована на формування насамперед громадянської культури. Це означає, що юрист має керуватися законами Української держави, бути зразковим громадянином, підпо­рядковувати власне громадянське життя конституційним нормам. У результаті такої громадянської соціалізації, фор­мування громадянської свідомості у юриста виробляється ефективне сприйняття українських політичних реалій.

Розглядаючи таку функцію, як формування політичної орієнтації у юридичній діяльності, треба наголосити, що політична культура відіграє роль трансляції для кожного правника. Адже у багатьох випадках йому потрібні знання політичних намірів тієї чи іншої соціальної групи, зокрема, знання програмних вимог політичних партій України, їхніх ідей, передвиборної компанії, розставляння політичних сил тощо, що допоможе ефективно впливати на стан правопо­рядку в Україні, виробляти адекватні профілактичні заходи. Високий рівень політичної культури юриста дає йому змогу відповісти на запитання: яка політична партія зможе здійс­нити позитивні зрушення в суспільстві, реалізувати (а не тільки запропонувати) дієве регулювання суспільних відно­син, не завдаючи шкоди українській національній менталь­ності?

Важливою є функція запобігання деформації політичної свідомості юриста. На жаль, у правовій діяльності ще й досі виявляються негативні тенденції політичної психології, пов'язані з відчуттям «меншовартості», побоюванням зміни політичного курсу держави, фактами нетерпимості до інако­мислення тощо. Усе це наслідки культурних деформацій. Нинішній стан політичної культури характеризується мо­рально-політичною кризою як наслідком узурпації частини влади бюрократією, консервативного соціально-політичного блоку, мафії, породжених ленінським політичним розгулом, сталінським «чистилищем» та брежнєвською вседозволеніс­тю. Це породжує у деяких правників байдуже ставлення до утвердження цивілізованого правопорядку.

Політична культура має функцію впорядкування політико-юридичних культурних процесів в Україні. Йдеться про творче використання духовної культури з метою наповнення норм поведінки громадян політико-юридичним змістом. Сюди можна віднести повагу до особи, рівень правопорядку, стан правосуддя, розвиток соціально-правової активності та ін.

Чи не найважливішою функцією політичної культури є формування політичної еліти суспільства. Цю функцію по­кликана забезпечити насамперед добре продумана система освіти (зокрема соціологічної й політологічної), через яку передається зміст духовності національної еліти, транслює­ться культура. Еліта як активна група авторитетних інтелекту­альних осіб є носієм національної ідеї.