 |
|
Перспективи маніпулювання
Ще один негативним аспектом ІС є маніпулювання. В умовах тісного взаємозв’язку всередині суспільства найменший порух спричиняє глобальні заворушення, а отже і виникає бажання стати цим порухом. Розглянемо перспективи маніпулювання в контексті проявів ІС.
Вільна інформація Як зазначалося вище цей прояв ІС є вибухонебезпечним. При концепції вільної інформації певним чином змінюється довіра до різних джерел. Так певні персональні джерела можуть з відносною легкістю(наприклад коли за «персональною» сторінкою стоїть досвідчений колектив психологів, соціологів і журналістів) здобути авторитет і використати його у власних цілях, викликавши глобальну ланцюгову реакцію у всьому ІС.
Інфосфера – в принципі основною небезпекою даного прояву ІС є те, що він дає додаткову площину маніпуляції. Так наприклад найміцніші двері захистять гірше за суцільну стіну. Особливу небезпеку становлять соціальні мережі.
Соціальні мережі Справа в тім, що учасники соціальної мережі сприймають свій шматок інфосфери, як віртуальний аналог дому та забувають про його відкритість ззовні. Таким чином ослаблюється пильність і людина стає більш відкритою для зовнішнього впливу. Також соціальні мережі можуть бути використані для збору персональної інформації про людей. Ще одним цікавим способом маніпуляції є дія всередині мережі на окремі підгрупи, з урахуванням їхніх особливостей. Такі способи маніпулювання вимагають особливого підходу, але дають надію на результативність набагато більшу ніж традиційні, без урахування персональних особливостей.
Е-урядування Здавалося б такий прояв ніяк не може бути використаний для маніпулювання, але це - однозначна помилка. По-перше це явище формує довіру і згодом контроль сильно послаблюється.(Тобто якщо перші дві перевірки пройшли вдало, то третьої вже не буде, але й підозри теж, бо механізм, ніби, під рукою. Це відкриває простір для політичних маневрів влади.) Всю систему взаємодії можна будувати так, що поки громадянин здійснює запит, то в цей час він підпадає під вплив певної агітації(особливо неявної, наприклад у постановках питань) і коли він зрештою отримує відповідь на свій запит, то його сприйняття вже певним чином спотворене чи притуплене, а таким чином він вже зовсім чином реагує на результат.
Розумна інформація Хоча зі зростанням обсягу інформації даний сервіс стає очевидно необхідним, але від нього, по мірі його впровадження, можна очікувати найбільшу небезпеку. Адже довіра до цього сервісу обіцяє стати більшою за довіру до пошукових систем, а рівень інтеграції у процес обробки інформації – набагато вищий. Але де проходить межа між похибкою в інтерпретації запиту і нав’язуванням? Отже, саме цей прояв ІС дозволяє найбільш тонко маніпулювати особистим сприйняттям, хоча і не обіцяє миттєвого результату.
Підсумовуючи слід зазначити, що звісно ІС, як і будь-яке інше явище має негативні сторони, але очевидним є і те, що з приходом ІС зміниться і сама людина і те, що зараз видається загрозою може стати несуттєвим. (Наприклад графічна реклама в інтернеті «банери», спочатку привертають увагу, але досвідчені користувачі зовсім не звертають на них уваги.)
Підсумок
ІС – наступний етап розвитку людства. Цей спосіб організації суспільства дозволить як забезпечити свободу і захист прав особистості так і об’єднати зусилля людей в одну колективну потугу. Проте, існує і інша сторона медалі. Так нерівномірний перехід до ІС може спричинити поглиблення міжнародної стратифікації та нестабільність людської цивілізації взагалі. Є прогнози, що тісні зв’язки всередині ІС спричинять зменшення особистісної свободи і нададуть нові можливості маніпулювання людьми. Напевне сказати важко.
Але попри все людство має рухатись вперед і ІС – не найгірший варіант для прогресу.
Література:
1. Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. – М.: Наука, 1991.
2. Тоффлер Э. Третья волна: Пер. с англ. – М.: ООО „Изд-во АСТ”, 1999.
3. Новая технократическая волна на Западе. / Под ред. М. Гуревича. – М.: Прогресс, 1986.
4. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. – М.: Academia, 1999.
5. Инглегарт Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе. // Новая постиндустриальная волна на западе. – М., 1999.
6. Проскуріна О. О. Інформаційне суспільство: можливості і політико-культурна реальність становлення в Україні. // Грані. – 2005. – №1.
7. Тойнби А. Дж. Постижения истории: Пер. с англ. / Сост. А. П. Огурцов. – М.: Прогресс, 1991.
8. Постанова Верховної Ради України „Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні”. – Київ, 1 грудня 2005 року, №3175-ІV. – Ліга БізнесІнформ.
9. Закон України „Про Концепцію Національної програми інформатизації”. – Київ, 4 лютого 1998 року, №75/98ВР. – Ліга БізнесІнформ.
10. Закон України „Про Національну програму інформатизації. Із змінами й доповненнями, внесеними Законом України від 13 вересня 2001 року № 2684-ІІІ”. – Ліга БізнесІнформ.
11. www.politik.org.ua