 |
|
Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів.
Основою першої фази життєвого циклу інвестиційного проекту є розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, яка проводиться у два етапи:
- попередня техніко-економічна оцінка проекту;
- детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту.
На першому етапі проводиться укрупнена оцінка найважливіших техніко-економічних параметрів, яка дозволить виявити доцільність розробки конкретного інвестиційного проекту і приблизно оцінити його економічну життєздатність. Розробка ТЕО проекту починається з того, що формулюється кінцева мета проекту та виявляються можливі шляхи досягнення цієї мети, тобто розглядається багатоваріантність напрямів розробки проекту з точки зору вибору технології, устаткування. Виробничої потужності місця розташування, фінансування, строків виконання проекту і т. ін. У випадку, коли за попередніми розрахунками усі витрати за проектом значно перевищують надходження, тобто проект є збитковим, його відхиляють і до нього більше не повертаються.
Увипадку, коли попередня оцінка ефективності проекту не дала однозначної негативної відповіді про його економічну життєздатність і показала, що проект є або можливо буде прибутковим, можна переходити до другого етапу розробки ТЕО.
Другий етап розробки ТЕО передбачає розширену, деталізовану оцінку ефективності інвестиційного проекту в конкретних розрахунках та цифрах.
Кінцевим результатом цієї роботи має стати Попередній Інформаційний Меморандум, що надалі використовується при переговорах з інвестором. В цьому документі мають бути відображені такі аспекти інвестиційного проекту:
- загальна інформація про інвестиційний проект;
- оцінка маркетингових факторів;
- визначення виробничої програми;
- вибір технології та виробництва та технологічного устаткування;
- вибір місця розташування виробництва;
- забезпеченість ресурсами;
- екологічна оцінка проекту;
- вибір проектувальників, підрядників та постачальників обладнання, сировини, покупців продукції тощо;
- інституціональні аспекти проекту;
- фінансова та економічна оцінка проекту
- аналіз чутливості;
- оцінка ризиків проекту.
Попередній Інформаційний Меморандум є тим основним первісним документом, що дає потенційному інвестору (кредитору) необхідну інформацію про інвестиційний проект, тобто дозволяє прийняти рішення про можливу участь у проекті.
Експертне оцінювання проекту здійснюється з метою попереднього виявлення умов реалізації та визначення рентабельності проекту виходячи з укрупнених оцінок. Оцінки витрат звичайно приймаються на підставі проектів-аналогів, інколи – на підставі фактичних матеріалів. Таке дослідження спрямоване на виявлення передумов, на вивчення можливостей реалізації конкретного проекту. Інколи ті самі питання розв'язуються в рамках єдиного комплексного дослідження.
При проведенні експертного оцінювання спочатку визначаються чинники, спроможні значною мірою вплинути на успішність виконання проекту. До таких чинників належать:
• вихідна інформація та наявність альтернативних технічних рішень;
• попит на продукцію проекту (маркетингові дослідження);
• тривалість проекту, в тому числі його інвестиційної фази;
• оцінка рівня базових, поточних і прогнозних цін на продукцію (послуги) проекту;
• перспективи експорту продукції проекту;
• оцінка складності проекту;
• інвестиційний клімат у районі реалізації проекту;
• співвідношення витрат і результатів проекту.
Далі ці чинники розміщуються у порядку зменшення пріоритетності.
За результатами попереднього техніко-економічного дослідження робиться один з таких висновків:
— інвестування настільки ефективне, що остаточне рішення щодо його доцільності може бути прийняте вже на цьому етапі;
— інформації достатньо для висновку про те, що проект не є життєздатним;
— концепція реалізації проекту свідчить про необхідність проведення більш поглибленого аналізу та подальшого розроблення техніко-економічного обґрунтування.
Дослідження може проводитися кілька разів, повторюватися з уведенням додаткових змінних параметрів. Якщо отримані результати виявляють недостатню ефективність проекту, здійснюється подальше коригування окремих параметрів, особливо у виробничій частині програми, вносяться зміни до проекту з метою підвищення його ефективності. Якщо і після цього проект залишається нерентабельним, робиться остаточний висновок щодо недоцільності його реалізації.
4. Бізнес-план інвестиційного проекту.
Після проведення усіх досліджень, які передують прийняттю інвестиційного рішення, необхідно скласти певний підсумковий документ, який дозволить інвестору та підприємцю не лише прийняти, а й зафіксувати, що і коли належить зробити, щоб виправдалися сподівання на ефективність проекту. Для цього складається бізнес-план, який є головним інструментом для відбиття підприємницької ідеї.
Бізнес-план – це стандартний документ, у якому детально обґрунтовуються концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту і наводяться основні його технічні, економічні, фінансові та соціальні характеристики. Він описує основні аспекти майбутнього проекту, аналізує всі проблеми, на які проект може натрапити, а також визначає способи їх вирішення. Таким чином, бізнес-план інвестиційного проекту дає можливість з’ясувати життєздатність проекту за умов ринкової конкуренції, містить орієнтири подальшого розвитку підприємства, а також є підставою для отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Розробляючи бізнес-план варто враховувати певні вимоги до його форми. Зокрема:
- Чітка структуризація документу. В міжнародній практиці прийняті певні вимоги, яким має відповідати даний документ, і зокрема, є ряд обов’язкових розділів, присвячених конкретним аспектам інвестиційного проекту.
- Достовірність інформації, яка наводиться в бізнес-плані та обґрунтованість економічних показників. Усі показники, як кількісні так і якісні, що знаходяться в бізнес-плані, мають бути ретельно звірені з документами, з яких вони одержані. Для усіх економічних показників необхідні документальні підтвердження, розрахунки та обґрунтування.
- Наочність матеріалу, що подається. Бізнес-план має включати схеми, таблиці, графіки, діаграми тощо, це має полегшити розуміння найважчих моментів документу.
- Якість оформлення. Бізнес-план має бути найкращим чином оформленим, як із точки зору викладу матеріалу, так і по відношенню до помилок та виправлень.
- Обсяг бізнес-плану. Як правило, обсяг бізнес-плану залежить від обсягу інвестицій, проте на практиці вважається оптимальним обсяг у межах 40-50 сторінок. Крім того, бізнес-план може містити і додатки, обсяг яких не регламентується.
З урахуванням цих вимог, структура бізнес-плану інвестиційного проекту може мати такий вигляд, див. табл. 7. 1.
Таблиця 7.1
Структура бізнес-плану інвестиційного проекту
| Розділ | Зміст інформації у даному розділі |
| 1. Резюме | _ назва й адреса підприємства _ засновники _ статус та мета проекту _ вартість проекту _ потреба у фінансах |
| 2. Аналіз галузі, де реалізується проект | _ поточна ситуація та тенденції розвитку в галузі _ напрями та завдання діяльності проекту |
| 3. Характеристика продукції (послуг) | _ види продукції (послуг) та їх якісні показники _ ліцензії та патенти |
| 4. Розміщення об’єкту | _ повна адреса об’єкту |
| 5. Аналіз ринку | _ потенційні споживачі продукції _ потенційні конкуренти _ розмір ринку та його зростання _ оціночна частка ринку |
| 6. Планування обсягів і структури виробництва | _ загальні обсяги виробництва _ прогнозовані річні обсяги виробництва _ структура виробництва _ вплив на навколишнє середовище |
| 7. Забезпеченість виробництва основними ресурсами | _ наявність сировини, матеріалів, основних постачальників _ наявність енергетичних ресурсів _ наявність машин та устаткування _ наявність технологій _ наявність кваліфікованої робочої сили |
| 8. Стратегія маркетингу | _ ціни на продукцію _ цінова політика _ канали збуту _ реклама _ прогнозування нової продукції |
| 9. Управління реалізацією інвестиційного проекту | _ власність та організаційно-правова форма підприємства _ відомості про партнерів, власників підприємства, керівний склад, чисельність персоналу _ організаційна структура управління _ оплата праці |
| 10. Оцінювання ризиків та форми їх страхування | _ слабкі сторони підприємства _ слабкі сторони інвестиційного проекту _ види ризиків та ймовірність їх появи _ методи захисту від проектних ризиків _ альтернативні стратегії та шляхи зменшення ризиків |
| 11. Фінансовий план | _ загальний обсяг інвестицій _ структура джерел фінансування проекту _ план доходів та витрат _ план грошових надходжень та виплат _ очікуваний баланс _ точка беззбитковості _ показники ефективності інвестиційного проекту (чистий приведений дохід, індекс прибутковості, строк окупності, внутрішня норма доходності інвестицій та інші) |
| Додатки | _ копії контрактів _ копії ліцензій та патентів _копії документів, з яких узяті вихідні дані _прейскуранти та калькуляція витрат |
Водночас загальна схема й порядок викладу бізнес-планів можуть різнитися залежно від характеру інвестиційного проекту. Так, для великих інвестиційних проектів, які потребують значних капітальних витрат або ж розраховані на тривалий період, а також пов’язані з випуском і впровадженням на ринок нових видів продукції, товарів, послуг, має бути розроблений повний варіант бізнес-плану. Він передбачає врахування та деталізацію всіх напрямків майбутньої діяльності, аналіз можливих ризиків і шляхів їх уникнення. Окремі висновки, пропозиції підтверджуються необхідними розрахунками, графіками, таблицями.
Для невеликих інвестиційних проектів (наприклад для обґрунтування одержання позик) допускається скорочений варіант бізнес-плану, який накреслює загальні цілі та шляхи їх досягнення:
1.Опис та концепція:
2.Право власності та менеджмент:
- опис існуючого бізнесу позичальників (власників), включаючи фінансову інформацію;
- схема організаційної структури позичальника та біографічні дані менеджерів;
- організаційна схема, що визначає місце холдінгових, дочірніх та спільних компаній та їх взаємостосунки з позичальником;
- фінансовий внесок власників/акціонерів у проект.
3.Постачальники обладнання та технічна допомога:
- джерела одержання техніки й технологій, зовнішня допомога проекту (у таких аспектах як менеджмент, виробництво, маркетинг, фінанси і т.д.);
- постачальники обладнання Технічна допомога, що її надає постачальник. Якщо обладнання вже відібране, поясніть яким чином відбувався процес відбору, закупки та постачання;
- зауваження щодо окремих технічних особливостей та необхідного KNOW-HOW.
4. Маркетинг:
Маркетингова інформація, включаючи попередні три роки продажу, існуючий та прогнозований продаж на наступні п’ять років (у грошовому еквіваленті та натуральних показниках):
- порівняльний аналіз, що характеризує головних конкурентів (місцевих та іноземних), частки розподілу ринку, існуючі джерела постачання, власна частка на ринку (дайте оцінку) за період, що передує втіленню проекту, а також на прогнозований період, ціноутворення та основні відмінності між власною та конкуруючою продукцією, обсяги виробництва за проектом, ціни;
- потенційні споживачі продукції та можливі шляхи збуту;
- фактори, що сприятимуть підвищенню попиту.
5. Характеристика продукції, персоналу, сировини та комунальних послуг (включаючи споживання електроенергії, газу, води і т. д.) та інші засоби, необхідні за проектом:
- короткий опис процесу виробництва;
- наявність, категорія та кількість необхідного персоналу;
- необхідне інфраструктурне обладнання (транспорт, комунікації, енергопостачання, вода, газ і т.д.);
- класифікація виробничих витрат за проектом по головних статтях витрат;
- джерела, вартість та якість сировини, що постачається, а також зв’язки з постачальниками;
- місцезнаходження підприємств по відношенню до постачальників, ринків та інфраструктури.
6. Інвестиційні вимоги, фінансування проекту та прибутки, калькуляція загальних проектних витрат:
- заплановані фінансові витрати, передбачені джерела власних коштів та кредитів, визначення необхідних умов для реалізації проектів;
- фактори ризику.
Крім того, порядок заповнення бізнес-планів залежить від багатьох інших факторів, питань та особливостей.
Підготовка будь-якого бізнес-плану інвестиційного проекту – це важкий та трудомісткий процес. Для його розробки необхідно розглядати декілька сценаріїв розвитку з урахуванням чутливості до змін на ринку, а також необхідний постійний контроль та корегування проекту з урахуванням фактичних змін у грошовому потоці. Здійснити це можливо лише за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій фінансового планування та контролю за інвестиціями. Сьогодні на ринку інформаційних технологій України представлено ряд програм даного виду: MICROSOFT PROJECT, TIME LIME, PRIMAVERA, COMFAR, PROJECT EXPERT та АЛЬТ-ІНВЕСТ.
В 1994 році Міністерство економіки України розробило та затвердило «Методичні рекомендації з підготовки інвестиційних проектів», метою яких є забезпечення єдиного підходу до підготовки бізнес-планів інвестиційних проектів в Україні, які б задовольняли вимоги іноземних банків та інвесторів.
В основу цієї методики закладено інформаційно-комп’ютерну технологію PROJECT EXPERT. Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України також рекомендує для розробки бізнес-планів інвестиційних проектів використовувати інформаційно-комп’ютерну технологію PROJECT EXPERT. Вона пройшла апробацію у структурі Державного інноваційного фонду та у ведучих банках України. Вона дозволяє розробляти стратегічний бізнес-план розвитку діючого підприємства або бізнес-план інвестиційного проекту, незалежно від його галузевої приналежності та з урахуванням специфіки економічних умов України. В цьому комплексі програм зібрано все необхідне для ефективної автоматизації процесів введення та обробки даних, проведення розрахунків, а також аналізу ефективності проекту на основі загально прийнятних фінансових показників, у відповідності до міжнародних методик та стандартів.