 |
|
ІІ. Організація та безпосереднє проведення моніторингу
1. Організація та безпосереднє проведення моніторингу цін і тарифів на загальнодержавному рівні здійснюється Держцінінспекцією, в регіонах – територіальними держінспекціями цін.
2. Держінспекціями цін у регіонах України моніторинг проводиться шляхом самостійного або за дорученням Держцінінспекції періодичного спостереження цінової ситуації за визначеним переліком соціально значущих видів товарів та послуг, що здійснюється методом оперативного дослідження рівнів цін і тарифів на підставі інформації та первинних документів суб’єктів господарювання і не є перевіркою дотримання ними державної дисципліни цін.
3. Моніторинг цін і тарифів проводиться у терміни, що встановлюються Держцінінспекцією залежно від цінової cитуації на ринку окремих видів товарів (послуг) або на споживчому ринку в цілому. Обстеження базових підприємств та реєстрація цін (тарифів) проводиться протягом визначеного терміну з передачею до Держцінінспекції відповідних даних станом на звітну дату.
Якщо звітна дата приходиться на вихідний день, результати моніторингу надаються до Держцінінспекції останнього робочого дня, що передує звітній даті.
Стандартним терміном проведення моніторингу цін є декада.
4. Моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку проводиться органами державного контролю за цінами поетапно :
- на регіональному рівні - у розрізі базових підприємств та адміністративно-територіальних одиниць регіону;
- на загальнодержавному рівні - у розрізі регіонів України.
5. На першому етапі необхідно визначити:
- адміністративно-територіальні одиниці для проведення досліджень;
- базові підприємства, що зарекомендували себе стабільністю та довготривалістю у роботі і є репрезентативними. Зокрема, у сфері реалізації продуктів харчування орієнтуватися як на підприємства торгівлі з широким (універсальним) асортиментом товарів, так і на спеціалізовані (фірмова торгівля);
- конкретні види досліджуваних товарів, з врахуванням найбільшої питомої ваги їх реалізації (виробництва) та споживання в регіоні (додаток 2);
- наявність однотипних, близьких за ціною (по можливості не дорожчих від досліджуваних) видів товарів у межах товарної групи, за якими дослідження може бути продовжено у разі припинення реалізації (виробництва) конкретного виду товару, що досліджувався.
6.Перелік відібраних базових підприємств переглядається щорічно та повідомляється місцевим органам виконавчої влади (органам місцевого самоврядування). У випадку ліквідації, реорганізації протягом року базового підприємства, до переліку вносяться відповідні зміни та повідомляються місцевим органам виконавчої влади (органам місцевого самоврядування).
7.Моніторинг цін здійснюється за конкретними видами товарів, які реалізуються у вільному продажу(без урахування товарів, що реалізуються на пільгових, акційних умовах), найбільш поширених в загальному обсязі виробництва (товарообігу) товарної групи.
8. Для проведення моніторингу по кожному товару в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі визначається 8-10 базових підприємств, у містах обласного значення 4-5 базових підприємств, в інших містах та селищах міського типу- 2-3 базових підприємства.
Серед обраних базових підприємств за можливістю повинні бути представлені суб’єкти господарювання різних рівнів каналів розподілу:
- виробник – споживач;
- виробник – роздрібна торгівля – споживач;
- виробник – оптова торгівля - роздрібна торгівля – споживач.
По кожному базовому підприємству досліджуються ціни не менш як на три види товару.
9.Моніторинг проводиться посадовими особами органів державного контролю за цінами на підставі посвідчень на право його проведення шляхом відвідування базових підприємств та реєстрації цін на товари (послуги) за первинними документами та/або інформаціями базових підприємств, підписаними їх керівниками та одержаними електронним, телефонним чи іншим видом зв'язку.
Документальне підтвердження даних моніторингу (реєстрація цін за первинними документами), одержаних за інформаціями базових підприємств, проводиться щомісяця на останню звітну дату
10.Організаційне забезпечення проведення моніторингу цін здійснюється шляхом:
- визначення посадових осіб, відповідальних за проведення моніторингу;
- оформлення посвідчень на проведення моніторингу для інспекторського складу (виходячи з того, що моніторинг не є перевіркою з питань дотримання державної дисципліни цін);
- оформлення на кожному базовому підприємстві довідок про результати проведеного моніторингу, які підписуються посадовою особою органу державного контролю за цінами та представником підприємства;
- ефективного контролю за достовірністю даних моніторингу;
- якісного та своєчасного інформування про результати моніторингу Держцінінспекції електронною поштою та внесення даних до Системи автоматичної обробки інформації.
11.Моніторинг проводиться за розмірами роздрібних цін, у тому числі розмірами торговельних (за необхідністю постачальницько-збутових) надбавок.
12.Визначення цін здійснюється за їх мінімальними, максимальними та середніми значеннями по кожному товару.
На підставі даних про рівні цін в базових підприємствах станом на останній день звітного періоду визначається мінімальна, максимальна та середня ціна на кожний товар в регіоні.
Середня ціна розраховується за формулою:
| Сц = | SЦ | , де |
| n |
Сц - середня ціна;
SЦ – сума цін на один і той же за якістю товар в усіх досліджуваних підприємствах;
n– кількість зареєстрованих цін.
Середня торговельна надбавка розраховується за формулою:
| Ст.н. = | SТ.Н. | , де |
| n |
Ст.н. – середня торговельна надбавка;
SТ.Н. – сума торговельних надбавок на один і той же за якістю товар в усіх досліджуваних підприємствах;
n– кількість зареєстрованих торговельних надбавок.
За аналогічними формулами можуть розраховуватися середні рівні цін та торговельних надбавок по базових підприємствах та адміністративно-територіальних одиницях.
13. При зміні на регіональному ринку цін більше ніж на 1 відсоток, по можливості проводиться структурний аналіз складових нової і раніше діючої роздрібних цін на шляху просування товару від виробника до кінцевого споживача.
У разі коли змінюється рівень торговельної (постачальницько - збутової) надбавки, по можливості проводиться аналіз складових витрат обігу.
У разі зміни рівня оптово-відпускних цін, по можливості проводиться аналіз структури та складових ціни за економічними елементами собівартості - матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації основних фондів тощо, а також податків, зборів та інших обов'язкових відрахувань і розміру прибутку (додаток 27).
В разі зміни на регіональному ринку рівня цін, торговельних надбавок разом з табличними даними надається обгрунтована аналітична довідка, в якій зазначаються конкретні причини їх змін, фактори впливу об’єктивного та суб’єктивного характеру.
14. Моніторинг цін на продукти харчування проводиться відповідно до встановлених Переліків окремо на підприємствах торгівлі (додаток 3) та на продовольчих ринках (додаток 4). Середні ціни на товари заносяться до форм № 3 “Дані моніторингу цін на підприємствах торгівлі” та № 4 “Дані моніторингу цін на продовольчих ринках”, середні торговельні надбавки - до форми № 3 “Дані моніторингу цін на підприємствах торгівлі” і надаються Держцінінспекції в установлені терміни.
15. При проведенні моніторингу цін на окремі види нафтопродуктів, товари та послуги, які реалізуються за регульованими цінами і тарифами, здійснюються дослідження із заповненням відповідних табличних форм на:
- окремі види нафтопродуктів (додаток 6);
- нафтопродукти у дрібнооптовому сегменті ринку (додаток 7);
- послуги міського транспорту (додатки 8-9);
- газ скраплений для побутових потреб населення (додаток 10);
- тверде паливо, що відпускається для побутових потреб населення (додатки 11, 12 та 13);
- електричну енергію постачальника (обленерго) за регульованим тарифом по групах споживачів (додаток 14).
Моніторинг цін на тверде паливо (вугілля, вугільні брикети, торф, дрова для побутових потреб населення) здійснюється тільки по базових підприємствах – постачальниках (виробниках) у регіоні, питома вага обсягів реалізації продукції яких складає не менше 15-20 відсотків до регіонального об’єму реалізації.
16. При проведенні моніторингу тарифів на житлово-комунальні послуги у регіонах держінспекціям цін необхідно визначити адміністративно-територіальні одиниці в регіоні, де повністю або частково надаються такі послуги, а також види комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, водовідведення), послуг з утримання житла та групи споживачів.
Проводиться моніторинг по базових підприємствах і позиціях тарифів, перелік яких погоджується з відповідними органами місцевого самоврядування, а саме: по 1-му базовому підприємству обласного підпорядкування; по 3-х базових підприємствах районних центрів; по 3-х базових підприємствах селищ та сіл (на послуги з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та утримання житла відповідно). Термін надання: щомісячно. (Додатки 15-26).
У разі прийняття відповідними органами місцевої влади та місцевого самоврядування рішень щодо затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги – надавати Держцінінспекції копії цих рішень, а у випадках перегляду рівнів тарифів, їх відміни чи призупинення дії – надавати відповідну інформацію у терміни, визначені для проведення моніторингу.
17. Для здійснення аналізу динаміки цін оперативні дані моніторингу співставляються з відповідними даними базового періоду. Базовий період (дата) визначається Держцінінспекцією, виходячи з розвитку соціально-економічної ситуації в країні та (або) згідно з дорученнями Мінекономіки. Як базовий може бути визначено один або декілька календарних періодів (дат).
18. Результати моніторингу цін і тарифів систематизуються і узагальнюються держінспекціями цін відповідно до встановлених форм, які реєструються та направляються до Держцінінспекції у визначені терміни.
Інформація за результатами моніторингу є офіційним звітним документом і надається за підписом начальника держінспекції цін або його заступника, визначеного відповідальним за проведення цієї роботи.
19. На другому етапі Держцінінспекцією систематизуються, узагальнюються та аналізуються інформаційні дані про результати моніторингу цін і тарифів, отримані з регіонів.
20. Аналіз проводиться шляхом:
- обробки регіональних інформацій;
- співставлення середніх, мінімальних та максимальних рівнів цін, рівнів торговельних (постачальницько-збутових) надбавок з попередніми та базовим періодами;
- узагальнення та визначення основних факторів впливу на зміну цін (за аналітичними довідками держінспекцій цін);
- підготовки табличних (графічних) матеріалів щодо динаміки цін в розрізі регіонів за відповідний період.
21.На підставі проведеного аналізу узагальнених даних моніторингу, їх порівняння з даними попередніх періодів (попередньої дати) відповідне управління Держцінінспекції готує довідку про стан цінової ситуації на досліджувані товари (послуги) в Україні в розрізі регіонів, визначає динаміку та тенденції її розвитку.
Аналіз цінової ситуації на загальнодержавному рівні проводиться з використанням аналітичних матеріалів територіальних держінспекцій цін, а також відповідних даних департаментів (управлінь) Мінекономіки щодо:
- обсягів виробництва та руху товарів (експорт-імпорт);
- змін в законодавстві та нормативних актах, які безпосередньо впливають на структуру цін;
- динаміки цін на аналогічні товари та сировину на світових ринках;
- зміни за відповідний період курсу гривні до основних іноземних валют тощо.
При наявності враховуються інші дані та фактори можливої зміни цін :
- обсяги виробництва, споживання (реалізації) сільськогосподарської продукції, нафтопродуктів тощо (у формі балансів попиту та пропозиції);
- закупівельні ціни на основні види сільгосппродукції та нафти;
- ціни на паливно-енергетичні ресурси, що використовуються при виробництві/наданні житлово-комунальних послуг;
- розрахункові ціни (тарифи) на основні види продовольчих товарів, нафтопродуктів та житлово-комунальних послуг;
- зміни в нормативно-правових актах (в тому числі – погоджених Мінекономіки проектах законодавчих актів).
22. Дані узагальненого по регіонах оперативного моніторингу цін на споживчому ринку співставляються з даними державної статистики та офіційними індексами споживчих цін (індексами інфляції) за відповідний період.
23. Довідка про стан цінової ситуації на досліджувані товари в розрізі регіонів України подається на розгляд керівництва Держцінінспекції у визначений термін.
24. Узагальнена довідка (аналітична записка та табличний матеріал) разом з відповідними висновками та пропозиціями щодо поліпшення цінової ситуації подається на розгляд керівництва Мінекономіки у визначені терміни.
Відповідно до визначених термінів інформація про результати моніторингу цін і тарифів у розрізі регіонів подається:
- Мінекономіки, Антимонопольному комітету та Національному банку з відповідними висновками і пропозиціями щодо поліпшення цінової ситуації в електронному та паперовому вигляді;
- Держкомстату.
Дані моніторингу цін і тарифів та інші матеріали щодо динаміки та аналізу цінових досліджень надаються Національному банку, центральним органам виконавчої влади, іншим установам за дорученням Мінекономіки.
ПЕРЕЛІК
продуктів харчування за яким