 |
|
Витрати підприємства
| Стаття витрат | Сума, грн. |
| Витрати основної сировини | |
| Витрати пакувальних матеріалів | |
| Нестачі інструмента в цехах | |
| Витрати на виправлення браку | |
| Витрати на охорону навколишнього середовища | |
| Зарплата і відрахування на соціальні заходи наладчиків | |
| Зарплата і відрахування на соціальні заходи працівників відділу збуту | |
| Зарплата і відрахування на соціальні заходи водіїв легкового автотранспорту | |
| Витрати по службовому відрядженню головного технолога | |
| Витрати на телефонний зв'язок | |
| Сума безнадійної дебіторської заборгованості | |
| Витрати по нарахованих відсотках за користування банківським кредитом | |
| Витрати на передпродажну підготовку товарів | |
| Оплата рахунків НДР відповідно до акта про виконання науково-дослідних робіт | |
| Собівартість іноземної валюти реалізованої на МВРУ | |
| Представницькі витрати | |
| Транспортно-експедиторські витрати при реалізації товару нерезиденту |
Рішення:
Визначимо: 1) виробничу собівартість (з огляду на те, що залишків по НЗВ на початок періоду підприємство не мало)
| Стаття витрат | Сума, грн. |
| Витрати основної сировини | |
| Витрати на виправлення браку | |
| Нестачі інструмента в цехах | |
| Зарплата і відрахування на соціальні заходи наладчиків | |
Визначимо: 2) собівартість реалізованої продукції (допускаючи, що вся вироблена продукція була реалізована в цьому ж звітному періоді)
Розраховується: виробнича вартість + адміністративні витрати + витрати на збут = 97410 + 29020 + 47678 = 174108
Визначимо: 3) адміністративні витрати
| Стаття витрат | Сума, грн. |
| Витрати на охорону навколишнього середовища | |
| Зарплата і відрахування на соціальні заходи водіїв легкового автотранспорту | |
| Витрати по службовому відрядженню головного технолога | |
| Витрати на телефонний зв'язок | |
| Оплата рахунків НДР відповідно до акта про виконання науково-дослідних робіт | |
Визначимо: 4) витрати на збут
| Стаття витрат | Сума, грн. |
| Витрати пакувальних матеріалів | |
| Зарплата і відрахування на соціальні заходи працівників відділу збуту | |
| Витрати на передпродажну підготовку товарів | |
| Представницькі витрати | |
| Транспортно-експедиторські витрати при реалізації товару нерезиденту | |
Визначимо: 5) інші операційні витрати.
| Стаття витрат | Сума, грн. |
| Сума безнадійної дебіторської заборгованості | |
| Витрати по нарахованих відсотках за користування банківським кредитом | |
| Собівартість іноземної валюти реалізованої на МВРУ | |
Завдання 5
Час роботи мережі ресторанів швидкого харчування „ЇЖАЧОК” залежить від кількості клієнтів.
За наведеною інформацією (табл. 1.4) про витрати та час роботи підприємств необхідно визначити функцію витрат підприємства двома методами (методом вищої-нижчої крапки та методом візуального пристосування).
Передбачити витрати на утримання мережі ресторанів за умов, що „ЇЖАЧОК" у січні наступного і працюватимуть 700 годин (використовуючи два методи).
Таблиця 1.4
Вихідні дані
| Місяць | Час роботи, годин | Обсяг загальних витрат, грн. |
| Березень | ||
| Квітень | ||
| Травень | ||
| Червень | ||
| Липень | ||
| Серпень | ||
| Вересень | ||
| Жовтень | ||
| Листопад | ||
| Грудень |
Рішення:
Наведені дані табл. 1.4 свідчать, що найвищий обсяг діяльності становить 810 годин, а найнижчий – 400 годин, різниця між витратами у вищій і нижчій точках діяльності становить:
7520 грн. (23520- 16000).
Отже, за зростання обсягу діяльності на 410 годин загальні витрати зросли на 7520 грн. Звідси змінні витрати на 1 годину становлять:
7520 : 410 = 18, 3 грн.
Виходячи з цього, постійні витрати дорівнюють:
23520 - (810 · 18, 3) = 23 520 - 14823 = 8697 грн.
Звідси змінні витрати на 1 годину становлять 700 · 18,3=12810 грн.
Розрахуємо Обсяг загальних витрат у січні наступного року = постійні витрати + змінні витрати =8697+12810 = 21507 грн.
Висновок. При застосуванні методу вищої - нижчої точки діяльності Обсяг загальних витрат у січні наступного року дорівнює 21507 грн.
Метод візуального пристосування (Visual - Fit Method) - графічний підхід до визначення функції витрат, за якого аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат (дивись додаток 2).
Висновок. При застосуванні методу візуального пристосування Обсяг загальних витрат у січні наступного року дорівнює 23000 грн.
Завдання 6
Підприємство займається виробництвом і реалізацією товарів. Зі звітності підприємства за 2007 рік відомо, що постійні витрати за період склали 60 000 грн. при обсязі реалізації 8 000 шт. Ціна за одиницю реалізованої продукції склала 20 грн., змінні витрати 10 грн/шт. Для даного підприємства прийнятним вважають обсяг реалізації від 4 000 до 12 000 одиниць. Необхідно визначити: а) точку беззбитковості; б) додатковий обсяг реалізації для покриття додаткових постійних витрат у розмірі 2000 грн.
Рішення:
Визначимо: а) точку беззбитковості
| Фірма виробляє один вид продукції, яку реалізує за ціною 20 грн. | змінні витрати на одиницю – 10 грн. | загальні постійні витрати – 60000 грн. |
| Визначити точку беззбитковості у грошовому і натуральному показниках. Рішення: маржинальний доход на одиницю: 20-10=10 грн. Точка беззбитковості у натуральних одиницях: 60000:10=6000 (одиниць). Коефіцієнт маржинального доходу: 10:20=0,5 Точка беззбитковості у грошових одиницях: 60000:0,5=120000 грн. |
Визначимо: б) додатковий обсяг реалізації для покриття додаткових постійних витрат у розмірі 2000 грн.
Додаткові постійні витрати : маржинальний доход на одиницю = 2000 грн. : 10 грн. = 200 (одиниць).
Завдання 7
Підприємство займається виробництвом і реалізацією товарів. Зі звітності підприємства за рік відомо, що постійні витрати за період склали 440 000 грн. при обсязі реалізації 32 000 шт. Ціна за одиницю реалізованої продукції склала 60 грн., змінні витрати 40 грн/шт. Для даного підприємства прийнятним вважають обсяг реалізації від 20 000
до 40 000 одиниць.
Необхідно визначити:
а) точку беззбитковості;
б)кількість одиниць продукції, яку слід реалізувати для того, щоб підприємство отримало прибуток у розмірі 120 000 грн.;
в) ціну, по якій варто реалізувати продукцію для того, щоб одержати 300 000 грн. прибутку при реалізації 30 000 одиниць продукції.
Рішення:
Визначаємо:
а) точку беззбитковості
| Фірма виробляє один вид продукції, яку реалізує за ціною 60 грн. | змінні витрати на одиницю – 40 грн. | загальні постійні витрати – 440000 грн. |
| Визначити точку беззбитковості у грошовому і натуральному показниках. Рішення: маржинальний доход на одиницю: 60-40=20 грн. Точка беззбитковості у натуральних одиницях: 440000:20=22000 (одиниць). Коефіцієнт маржинального доходу: 40:60=0,7 Точка беззбитковості у грошових одиницях: 440000:0,7=628570 грн. |
б)кількість одиниць продукції, яку слід реалізувати для того, щоб підприємство отримало прибуток у розмірі 120 000 грн.
Розрахунок здійснемо за формулою:
P=ZхX-(a+bx),необхідна для реалізації кількість одиниць продукції повинна становити величину:
Х = 120000 – а : z-b
X = 120000 + 628570 : 60 -54=144760 одиниць
в) ціну, по якій варто реалізувати продукцію для того, щоб одержати 300 000 грн. прибутку при реалізації 30 000 одиниць продукції.
Розрахунок здійснемо за формулою:
Zн= 300000 +(440000+40х30000) : 30000=64,7 грн.
Завдання 8
Підприємство виготовляє один вид продукції. Відповідно до річного кошторису сукупні постійні витрати склали 420 000 грн.., а змінні - 16 грн/од. Ціна реалізації дорівнює 50 грн/од., у звітному періоді підприємство отримало операційний прибуток у розмірі 600 000 грн. Такий рівень прибутку керівництво вважає неприйнятним і розглядає дві альтернативних пропозиції:
а) знизити ціну на 20%, що дозволить збільшити обсяг реалізації на 8%;
б) підвищити ціну на 16%, при цьому обсяг реалізації скоротиться на 12%. Визначивши розмір річного прибутку при кожному з варіантів, виберіть найкращу пропозицію.
Рішення:
Визначимо розмір річного прибутку при кожному з варіантів:
Обсяг реалізації розраховуємо за формулою:операційний прибуток : Ціна реалізації = 600 000 : 50 =12000 одиниць
а) знизити ціну на 20%, що дозволить збільшити обсяг реалізації на 8%
(50-50х20%)х(12000+12000х8%)=518400грн.
б) підвищити ціну на 16%, при цьому обсяг реалізації скоротиться на 12%.
(50+50х16%)х(12000-12000х12%)=612480грн.
Висновок. Найкраща пропозиція підвищити ціну на 16%, при цьому обсяг реалізації скоротиться на 12%. При цьому розмір річного прибутку більше і складає 612480грн.
Завдання 9
Підприємства «Альфа» і «Бета» випускають одну ту саму продукцію за однаковою ціною. Обидва підприємства одержали однаковий дохід від реалізації в розмірі 300 000 грн. і чистий прибуток у розмірі 10% виручки. Однак підприємства мають різну структуру витрат. Для фірми «Альфа» змінні витрати складають 75% виручки, а постійні — тільки 25% виручки, для фірми «Бета»: змінні витрати — 25%, а постійні — 75% виручки. Необхідно охарактеризувати динаміку прибутковості фірм «Альфа» і «Бета» при тенденціях скорочення і розширення ринку збуту, а також на основі розрахунку фактора операційного важеля зробити прогноз щодо змін прибутку кожної фірми при збільшенні обсягу реалізації на 10%.
Рішення:
Візьмемо дані про фінансові результати двох підприємств з однаковою сумою прибутку і різною структурою затрат.
Таблиця 1
Фінансові результати діяльності підприємства Альфа і Б
| Показники | Підприємство Альфа | Підприємство Бета | ||
| тис.грн. | % | тис.грн. | % | |
| Обсяг реалізації | ||||
| Змінні затрати | ||||
| Маржинальний дохід | ||||
| Постійні затрати | ||||
| Прибуток | ||||
| Операційний важіль | 105:30=3,5 | 255:30=8,5 |
Ситуація 1.
Обсяг реалізації збільшився на 10%
| Підприємство Альфа | Підприємство Бета | |
| Прибуток | 10*3,5=35% або 40,5 тис.грн. | 10*8,5=85% або 55,5 тис.грн. |
Ситуація 2.
Обсяг реалізації зменшився на 10%
| Підприємство Альфа | Підприємство Бета | |
| Прибуток | 30 – 3,5 = 26,5 тис. -10*3,5=-35% або 26,5 тис.грн. | 30 – 8,5 = - 21,5 тис. -10*8,5=-85% або -21,5 тис.грн. |
Отже, якщо підприємство збільшує обсяг продажів, то перевагу слід надати структурі затрат підприємства Бета з вищим операційним важелем: кожен процент приросту виторгу принесе ньому підприємству значно більший процент приросту прибутку, ніж підприємству Альфа. Однак якщо виторг у 330 тис.грн. є граничне можливий, а обсяг реалізації час від часу знижується, то сприятливішою вважають структуру витрат підприємства Альфа,- тому що воно не втрачає маржинальний дохід і прибуток так швидко, як підприємство Бета. Динаміка прибутку підприємства Альфа в цих умовах значно стабільніша. Крім того, при відносно низьких постійних затратах у періоди різкого падіння продажів збитки підприємства Альфа виникають не відразу.
Висновок. Тому ідеальними умовами для підприємства є поєднання низьких постійних затрат високим маржинальним доходом. Для підприємств, які мають велику кількість застарілих основних фондів, сила операційного важеля становить неабияку небезпеку: в умовах економічної нестабільності падіння платоспроможного попиту клієнтів та високої інфляції кожен процент зниження виторгу обертається значним падінням прибутку i входженням підприємства в зону збитків.
Завдання 10
На основі даних, наведених у табл. 1.5 розподіліть витрати обслуговуючих підрозділів методом прямого розподілу
Таблиця 1.5
Вихідні дані
| Показник | Відділ технічного контролю | Склад | Механічний цех | Збиральний цех | Ремонтний цех | Цех гальванообробки | Усього |
| Чисельність працюючих, чол. | |||||||
| Вартість замовлених матеріалів, грн. | |||||||
| Обсяг ремонтних робіт, годин | |||||||
| Кількість продукції, що пройшла технічний контроль, шт. | |||||||
| Накладні витрати, грн. |
Рішення:
Цей метод прямого розподілу передбачає, що витрати допоміжних виробництв (відділ технічного контролю та складу) списуються безпосередньо на основні підрозділи й взаємні послуги допоміжних виробництв не враховуються.
У цьому випадку сума витрат допоміжних виробництв, що стосується всіх підрозділів, крім допоміжних, береться за 100%, і потім виходячи з неї розраховується питома вага витрат, що стосуються різних підрозділів.
Розподіл витрат між різними підрозділами дорівнює 87%.
Тоді сума витрат 57765 грн. ВТК між різними підрозділами розподілятиметься в такій пропорції:
для ВТК - 31 : 87=31 : 87 х 57765 грн. = 20582
для складу - 40 : 87=40 : 87х 57765 грн. = 26559
для МЦ - 4 : 87=4 : 87х 57765 грн. = 2656
для ЗЦ - 1 : 87=1 : 87х 57765 грн. = 664
для РЦ - 1 : 87=1 : 87х 57765 грн. = 664
для ЦГ - 10 : 87 =10 : 87х 57765 грн. = 6640
Сума витрат 80000 грн. складу між різними підрозділами розподілятиметься в такій пропорції:
для ВТК - 31 : 87=31 : 87 х 80000 грн. = 28506
для складу - 40 : 87=40 : 87х 80000 грн. = 36782
для МЦ - 4 : 87=4 : 87х 80000грн. = 3679
для ЗЦ - 1 : 87=1 : 87х 80000 грн. = 919
для РЦ - 1 : 87=1 : 87х 80000 грн. = 919
для ЦГ - 10 : 87 =10 : 87х 80000 грн. = 9195
Завдання11
На основі даних, наведених у табл. 1.6, розподілити витрати обслуговуючих підрозділів методом послідовного розподілу
Таблиця1.6
Вихідні дані
| Показник | Енергетичний цех | Склад | Механічний цех | Збиральний цех | Цех нестандартного устаткування | Ковально-штамповий цех | Усього |
| Чисельність працюючих, чол. | |||||||
| Вартість замовлених матеріалів, грн. | |||||||
| Вартість спожитої енергії, грн. | 11917,5 | 2837,5 | |||||
| Вартість замовленого устаткування, грн. | |||||||
| Накладні витрати, грн. |
Рішення:
Цей метод послідовного розподілу передбачає, що витрати кожного допоміжного підрозділу послідовно розподіляються між іншими допоміжними цехами та всіма іншими підрозділами.
Першими при цьому методі треба розподіляти витрати того допоміжного підрозділу, який найменше обслуговується іншими підрозділами. Якщо таких підрозділів кілька, то з них вибирається той, сума витрат якого більша.
У нашому випадку спочатку будуть розподілені витрати енергетичного цеху, бо їх сума найбільша, а потім витрати складу. Зверніть увагу: їх сума не розподілятиметься на енергетичного цеху, бо її витрати вже розподілені. Але сума витрат складу збільшиться на суму послуг, наданих їй енергетичним цехом (264286 + 79286 = 343572). Також зверніть увагу, що знаменник дробу під час визначення коефіцієнта питомої ваги послуг складу дорівнюватиме 85 (100% - 15% енергетичного цеху).
Завдання 12
Харківський ДБК №1 отримав у вересні поточного року замовлення від ТОВ «Харбудсервіс» на виготовлення декоративної залізобетонної конструкції, якому був призначений номер 1054. 4 жовтня було повністю завершене виробництво за попереднім замовленням № 1053 (витрати на оплату праці з відрахуваннями протягом жовтня — 4930 грн.) та розпочато виконання замовлення № 1054 жовтня, дата відправлення замовнику 25 листопада. Протягом жовтня на виробництво конструкції за замовленням № 1054 списані матеріали по забірно-лімітним карткам:
№ 897 від 5.10. на суму 5550 грн.;
№ 898 від 10.10. на суму 7850 грн.;
№ 899 від 20.10. на суму 380 грн.;
№898 від 28.10. на суму 920 грн.
Також були закриті 8 нарядів 2 бригад № 1007 - № 1014 на суму 1000 грн. кожна.
В жовтні місяці сума загальновиробничих витрат по підприємству склала 13700, в т.ч.:
непрямі матеріальні витрати: 1191
непрямі витрати на оплату праці та соціальні заходи 3000
комунальні послуги 2000
амортизація обладнання та виробничих будівель 1500
електроенергія 1500
Базою розподілу загальновиробничих витрат на підприємстві обрані прямі витрати на оплату праці, коефіцієнт розподілу — 0,579.
Необхідно скласти картку аналітичного обліку витрат за замовленням № 1054, розподілити загальновиробничі витрати за жовтень та зробити відповідні бухгалтерські записи по відображенню загальновиробничих витрат.
Рішення:
Складемо картку аналітичного обліку витрат за замовленням № 1054 (див.Додток 3)
Розподілимо загальновиробничі витрати за жовтень
13700 : 8000 х 4930=8443 грн.
Зробимо відповідні бухгалтерські записи по відображенню загальновиробничих витрат
Віднесена на собівартість вироблюваній продукції сума загально-виробничих витрат Дт 23 «Виробництво» Кт 91 «Загальновиробничі витрати»
непрямі матеріальні витрати: 1191грн.
Дт 91 Кт 20
непрямі витрати на оплату праці та соціальні заходи 3000грн.
Дт 91 Кт 66,65
комунальні послуги 2000грн.
Дт 91 Кт 63
амортизація обладнання та виробничих будівель 1500грн.
Дт 91 Кт 13
електроенергія 1500грн.
Дт 91 Кт 20
Завдання 13
Підприємство проводить калькулювання за процесами, залишок незавершеного виробництва на початок періоду — 3000 од. (ступінь завершеності: матеріальні витрати — 100%, обробка — 30%), на кінець періоду - 5000 од. (ступінь завершеності: матеріальні витрати - 100%, обробка — 45%). За період розпочато виробництво 12000 од. На основі даних, що наведені у табл. 1.7, оцініть собівартість виготовленої продукції та вартість залишку НЗВ на кінець місяця, використовуючи метод середньозваженої собівартості.
Таблиця 1.7
Вихідні дані
| Показник | Прямі матеріальні витрати | Прямі витрати на оплату праці та відрахування | Загальновиробничі витрати |
| НЗВ на початок періоду, грн. | |||
| Витрати за період, грн.. |
Рішення:
Метод середньозваженої собівартості застосовується окремо для кожної сукупності відображених в обліку запасів, однакових за призначенням і споживчими характеристиками. Середньозважена собівартість одиниці, що вибуває, визначається за наступною формулою: Середньозважена собівартість одиниці, що вибуває, визначається за такою формулою:
Середньозважена собівартість одиниці = (Залишок на початок місяця + Отримано ідентичних запасів протягом місяця) / (Кількість запасів, що залишилися на початок місяця + Кількість ідентичних запасів, отриманих протягом місяця)
Отже, в чисельнику формули проставляють значення в грошовому (вартісному) вимірі, у знаменнику ці ж значення — у кількісному вимірі (тобто у фізичних одиницях).
Середньозважена собівартість одиниці = (6570 + 26280) / (3000+ 10000) =2,53 грн.
Висновок. Середньозважена собівартість одиниці дорівунює2,53 грн.