Главная | Обратная связь

Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості

До мереж сільськогосподарського призначення відносять мережі напругою від 0,4 до 110 кВ, від яких забезпечуються електроенергією переважно (більше 50%) сільськогосподарські споживачі.

Основною особливістю електропостачання сільських споживачів є необхідність охоплення електричними мережами великої території з невеликою густиною навантаження (для початкової стадії електрифікації – 1–5 кВт на квадратний кілометр, в подальшому розвитку – 7–15 кВт/км²). Ця обставина визначає великі витрати на спорудження розподільних мереж 0,4 та 10 кВ.

За надійністю сільські споживачі розподіляються наступним чином:

1-а категорія - інкубатори, птахофабрики, приміщення для вирощування бройлерів, свинарники-маточники з електрообігрівом; для особливо відповідальних електроприймачів цієї групи забезпечується автоматичне введення резерву, для решти допускається перерва до 30 хвилин;

2-а категорія - електрифіковані доїльні установки, установки первинної обробки молока, тваринницькі ферми - приготування та роздача кормів, водопостачання, теплиці й парники; для них допускається перерва електропостачання до 3,5 год.

Решта споживачів відноситься до 3-ї категорії, для яких допускається перерва електропостачання до 1-ї доби.

В сільських мережах використовується система напруг 110/35/10/0,4 кВ з підсистемами 110/35/0,4, 110/10/0,4 та 35/10/0,4кВ. Перша та третя підсистеми отримали обмежене застосування, друга набула широкого розповсюдження. Для випадків невеликої густини навантаження (до 2 кВт на квадратний кілометр) теоретично обґрунтована система напруг 220/35/0,4кВ, яка поки що не отримала практичного втілення [5.7].

Обмеженість першої підсистеми, хоча вона здається досить перспективною в умовах відсутності електроприймачів 10кВ, можна пояснити недостатньою номенклатурою обладнання, і в першу чергу - трансформаторів 35/0,4кВ. В той же час відомо, що близька система трансформації (30/0,4кВ) використовується не тільки в Європі, а і в північній Африці та в Канаді. В останній вона застосовується також у вигляді системи MALT - скорочено від Mіse A La Terre, що означає "замкнена на землю". В цій системі використовуються довгі чотирипровідні лінії напругою 30кВ, які живляться від обмоток з заземленою нейтраллю, а однофазні малопотужні (декілька кіловат) трансформатори споживачів, розподілених групами по великій території, під’єднують між фазним та нулевим проводом.

Системи централізованого електропостачання сільських споживачів складаються з мереж двох типів: живлення (ПЛ 110 та 35кВ та підстанції 110/35/10, 110/10 та 35/10кВ) та розподілу (ПЛ 10 та 35кВ, ТП 10/0,4кВ та 35/0,4кВ і ПЛ 380/220В).

На першому етапі розвитку сільської електрифікації усі мережі будувалися за радіальним принципом. Підстанції 35/10кВ виконувались одно трансформаторними, невеликої потужності, від кожної відходило до 200-300 км ПЛ 10кВ, радіуси дії цих ПЛ досягали 40-50 км. Мережі виконувались без резервування та без використання АПВ.

На сучасному етапі електрифікації сільського господарства виникають нові задачі: підвищення надійності та пропускної здатності існуючої мережі. Ці задачі вирішуються шляхом запровадження наступних заходів [5.2]:

- спорудження додаткових підстанцій 110/35/10 та 110(або 35)/10кВ для скорочення радіусів дії мережі 10кВ та загальної довжини ПЛ 10кВ, що відходять від однієї підстанції. За останні роки питома довжина ПЛ на одну підстанцію зменшилась у два рази (до 100-150 км), а середній радіус дії однієї лінії зменшився до 15 км;

- збільшення кількості двотрансформаторних підстанцій 110(35)/10кВ шляхом реконструкції існуючих однотрасформаторних та будівництва нових ПС;

- збільшення кількості підстанцій з двостороннім живленням, одноколова магістральна мережа запроваджується, як правило, з врахуванням перспективи її приєднання на друге джерело живлення - такий тип мережі набуває найширшого застосування. Подвійні магістральні мережі в сільських районах розповсюдження не отримали. За теперішнім станом більше половини сільських підстанцій 110(35)/10кВ отримують двостороннє живлення;

- замикання мереж 10кВ - від різних джерел або двох секцій однієї підстанції - шляхом утворення перемичок. Радіально - магістральні мережі 10кВ замінюються кільцевими;

- запровадження глибокого секціонування мереж 35 та 10кВ, застосування АВР та АПВ.