Теоретичний матеріал до теми
Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул. Формула може складатися з математичних операторів, значень, посилань на вічко й імена функцій. Результатом виконання формули є деяке нове значення, що міститься у комірці, де знаходиться формула. Формула починається зі знаку рівняння "=". У формулі можуть використовуватися арифметичні оператори +, -, *, /. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами. Приклади формул: =(А4+В8)*С6, =F7*С14+B12 . Константи– текстові або числові значення, що уводяться у вічко і не можуть змінюватися під час обчислень. Посилання на вічко або групу комірок– спосіб, яким можна зазначити конкретне вічко або декілька комірок. Посилання на окреме вічко – його координати. Значення порожнього комірки дорівнює нулю. Посилання на комірки бувають двох типів: відносні, коли комірки позначаються відносним зсувом від комірки з формулою (наприклад: F7 ). абсолютні, коли комірки позначають координатами таблиці в сполученні зі знаком $ (наприклад:$F$7 ). Комбінація попередніх типів (наприклад:F$7 ). При копіюванні формул відносні посилання змінюються на розмір переміщення. Для звертання до групи комірок використовують спеціальні символи: :(двокрапка) – формує звертання до комірок, що знаходяться між двома операндами. Наприклад:С4:С7 звертається до комірок С4, С5, С6, С7. ;(крапка з комою) – позначає об’єднання комірок. Наприклад, D2:D4;D6:D8 – звертання до комірок D2, D3, D4, D6, D7, D8. Для уведення формули у вічко потрібно увести знак ‘=‘ і необхідну формулу для обчислення. Після натискання клавіші Enter у комірці з’явиться результат обчислення. Формула з’являється в рядку редагування при виділенні комірки, що містить формулу. Функції Функціямив Microsoft Excel називають об’єднання декількох обчислювальних операцій для розв’язання визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою формули, що мають один або декілька аргументів. В якості аргументів указуються числові значення або адреси комірок. Наприклад: =СУММ(А5:А9) – сума комірок А5, А6, А7, А8, А9; =СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення комірок G4, G5, G6. Функції можуть входити одна в іншу, наприклад: =СУММ(F1:F20)ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(H4:H8);2); Для уведення функції у вічко необхідно: виділити вічко для формули; викликати Мастер функций за допомогою команди Функция меню Вставка або кнопки ; у діалоговому вікні, що з’явилося (рис.1), вибрати тип функції в переліку Категория і потім потрібну функцію в переліку Функция ; натиснути кнопку ОК;
Рис. 1 у полях Число1, Число2 та ін. наступного вікна увести аргументи функції (числові значення або посилання на комірки); щоб не указувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка знаходиться праворуч поля, і виділити мишею ділянку комірок, що містять аргументи функції; для виходу з цього режиму слід натиснути кнопку , яка знаходиться під рядком формул; натиснути ОК . Уставити у вічко функцію суми СУММ можна за допомогою кнопки . Масиви формул Масиви формул зручно використовувати для уведення однотипних формул і обробки даних у вигляді таблиць. Наприклад, для обчислення модуля від чисел, розміщених у комірких B1, C1, D1, E1 замість уведення формул у кожне вічко можна увести одну формулу – масив для усіх комірок. Microsoft Excel додає навколо масиву формул фігурні дужки { }, по яким його можна відрізнити. Для створення масиву формул необхідно: -виділити комірки, в яких повинен знаходитися масив формул (рис.2 ); -увести формулу звичайним способом, вказавши в якості аргументів групу комірок-аргументів ABS(B1:E1); -у останньому вікні замість кнопки ОК натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter. Для редагування масиву формул потрібно: -виділити комірки, в яких знаходиться масив; -натиснути мишею усередині рядка редагування і відредагувати формулу; -комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter .
Рис. 2 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|