Здавалка
Главная | Обратная связь

Теоретичний матеріал до теми



Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул. Формула може складатися з математичних операторів, значень, посилань на вічко й імена функцій. Результатом виконання формули є деяке нове значення, що міститься у комірці, де знаходиться формула. Формула починається зі знаку рівняння "=". У формулі можуть використовуватися арифметичні оператори +, -, *, /. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами.

Приклади формул: =(А4+В8)*С6, =F7*С14+B12 .

Константи– текстові або числові значення, що уводяться у вічко і не можуть змінюватися під час обчислень.

Посилання на вічко або групу комірок– спосіб, яким можна зазначити конкретне вічко або декілька комірок. Посилання на окреме вічко – його координати. Значення порожнього комірки дорівнює нулю.

Посилання на комірки бувають двох типів:

відносні, коли комірки позначаються відносним зсувом від комірки з формулою (наприклад: F7 ).

абсолютні, коли комірки позначають координатами таблиці в сполученні зі знаком $ (наприклад:$F$7 ).

Комбінація попередніх типів (наприклад:F$7 ).

При копіюванні формул відносні посилання змінюються на розмір переміщення.

Для звертання до групи комірок використовують спеціальні символи:

:(двокрапка) – формує звертання до комірок, що знаходяться між двома операндами. Наприклад:С4:С7 звертається до комірок С4, С5, С6, С7.

;(крапка з комою) – позначає об’єднання комірок. Наприклад, D2:D4;D6:D8 – звертання до комірок D2, D3, D4, D6, D7, D8.

Для уведення формули у вічко потрібно увести знак ‘=‘ і необхідну формулу для обчислення. Після натискання клавіші Enter у комірці з’явиться результат обчислення. Формула з’являється в рядку редагування при виділенні комірки, що містить формулу.

Функції

Функціямив Microsoft Excel називають об’єднання декількох обчислювальних операцій для розв’язання визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою формули, що мають один або декілька аргументів. В якості аргументів указуються числові значення або адреси комірок.

Наприклад:

=СУММ(А5:А9) – сума комірок А5, А6, А7, А8, А9;

=СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення комірок G4, G5, G6.

Функції можуть входити одна в іншу, наприклад:

=СУММ(F1:F20)ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(H4:H8);2);

Для уведення функції у вічко необхідно:

­ виділити вічко для формули;

­ викликати Мастер функций за допомогою команди Функция меню Вставка або кнопки ;

­ у діалоговому вікні, що з’явилося (рис.1), вибрати тип функції в переліку Категория і потім потрібну функцію в переліку Функция ;

­ натиснути кнопку ОК;

 

Рис. 1

­ у полях Число1, Число2 та ін. наступного вікна увести аргументи функції (числові значення або посилання на комірки);

­ щоб не указувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка знаходиться праворуч поля, і виділити мишею ділянку комірок, що містять аргументи функції; для виходу з цього режиму слід натиснути кнопку , яка знаходиться під рядком формул;

­ натиснути ОК .

Уставити у вічко функцію суми СУММ можна за допомогою кнопки .

Масиви формул

Масиви формул зручно використовувати для уведення однотипних формул і обробки даних у вигляді таблиць. Наприклад, для обчислення модуля від чисел, розміщених у комірких B1, C1, D1, E1 замість уведення формул у кожне вічко можна увести одну формулу – масив для усіх комірок. Microsoft Excel додає навколо масиву формул фігурні дужки { }, по яким його можна відрізнити.

Для створення масиву формул необхідно:

-виділити комірки, в яких повинен знаходитися масив формул (рис.2 );

-увести формулу звичайним способом, вказавши в якості аргументів групу комірок-аргументів ABS(B1:E1);

-у останньому вікні замість кнопки ОК натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter.

Для редагування масиву формул потрібно:

-виділити комірки, в яких знаходиться масив;

-натиснути мишею усередині рядка редагування і відредагувати формулу;

-комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter .

 

Рис. 2







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.