 |
|
Завдання до експериментальної частини та порядок виконання роботи
1. Ознайомитись із порядком роботи з приладами, які складають вимірювальну установку.
2. За допомогою вимірювальної лінії визначити довжину хвилі у хвилеводі. Замкнути вихідне плече узгоджувальної секції КЗ пластиною і, переміщаючи зонд вимірювальної лінії, знайти відстань між двома сусідніми мінімумами напруженості електричного поля. Ця відстань буде дорівнюватися половині довжини хвилі у хвилеводі. Установити зонд вимірювальної у одному з вузлів. Увести штир узгоджувальної секції і, переміщуючи його уздовж секції, визначити розташування вузла. У вузлі зміна глибини занурення штиря не змінює показання вимірювального прибору. Записати координату положення вузла в узгоджувальній секції. Вивести штир.
3. Визначити провідність ємнісної і індуктивної діафрагм. Замінити короткозамкнену пластину на виході узгоджувальної секції заданим навантаженням (ємнісною або індуктивною діафрагмою). Після діафрагми включити поглинаюче навантаження. Виміряти зміщення вузла у вимірювальній лінії l і КБХ у тракті. Величина КБХ знаходиться через вимірювання найбільшого та найменшого показань прибору, який з’єднаний з вимірювальній лінією. Характеристика детектора вимірювальної лінії при малих рівнях сигналу квадратична, тому показання приладу будуть пропорційні квадрату напруги, тому
,
де 
– мінімальне показання приладу,
– максимальне показання приладу.
Щоб виміряти l, необхідно визначити зміщення вузла при заданому навантаженні відповідно до його положення при короткому замиканні. Визначити за допомогою кругової діаграми провідність ємнісної та індуктивної діафрагм.
4. За допомогою кругової діаграми визначити точку, у яку потрібно ввести штир (паралельний реактивний опір) для настройки лінії у режим біжучої хвилі.
5. Перемістити штир узгоджувальної секції на розраховану у п. 4 відстань від точки, що відповідає вузлу при короткому замиканні. Змінюючи глибину занурення штиря, настроїти лінію в режим біжучої хвилі. (При зміні глибини занурення зонд вимірювальної лінії повинен знаходитися у вузлі або у пучності електричного поля.) Лінія вважається узгодженою, якщо 
6. Виміри провести для індуктивної і ємнісної діафрагм.
7. Узгодити навантаження у вигляді відкритого кінця хвилеводу.
8. Провести процедуру узгодження для антенного еквівалента.
9. Узгодити короткозамкнено навантаження.
10. Для всіх видів навантаження виміряти на панорамному рефлектометрі смуги частот, у яких досягнуто узгодження.
Зміст звіту
1. Результати, що були отримані при виконанні розрахункової частини.
2. Схема вимірювальної установки.
3. Величини, що були отримані експериментально.
4. Розрахунки, які були отримані при обробці експериментальних даних. Порівняти експериментальні й розрахункові результати.
5. Результати узгодження (КБХ).
6. Частотні залежності коефіцієнта відбиття, які виміряні на панорамному рефлектометрі. Висновки щодо зв’язку смуги частот узгодження й коефіцієнта відбиття навантаження.
Контрольні запитання
1. Чому виникає відбита хвиля?
2. Який хвилевід вважається узгодженим? Які при цьому значення КСХН і КБХ спостерігаються в реальних ситуаціях?
3. У чому полягає фізичний зміст узгодження за допомогою поодинокої рухомої реактивної неоднорідності?
4. Чому провідність штиря може мати ємнісний та індуктивний характери? Від чого це залежить?
5. При яких умовах можна провести узгодження короткозамкненого навантаження?