 |
|
Класифікація конструктивних систем будівель
Конструктивна система будівлі - це загальна конструктивно-статична характеристика будівлі, яка є сукупністю взаємопов'язаних несучих вертикальних і горизонтальних конструкцій, які забезпечують його міцність, жорсткість і стійкість.
Вертикальні несучі конструкції досить різноманітні: площинні (стіни, діафрагми); стрижньові (стояки каркаса); об'ємно-просторові висотою в один поверх (об'ємні блоки); внутрішні об'ємно-просторові стрижні порожнистого перерізу на висоту будівлі (стовбури жорсткості); об'ємно-просторові зовнішні конструкції на висоту будівлі у вигляді тонкостінних оболонок замкнутого перерізу. Відповідно до використання вертикальних несучих конструкцій розрізняють п'ять основних конструктивних систем будівель - стінову, каркасну, об'ємно-блочну, стовбурну і оболонкову (tube).
Горизонтальні несучі конструкції будівель, як правило, однотипні, являють собою жорсткий диск (збірний, монолітний або збірно-монолітний).
Крім основних типоутворювальних ознак конструктивної системи, якими є вертикальні несучі елементи, Існують додаткові класифікаційні ознаки в рамках кожної конструктивної системи - це конструктивні схеми.
Конструктивна схема - це варіант конструктивної системи, який характеризує склад, розташування в просторі та характер статичної роботи (тип з'єднання конструкцій між собою) основних несучих конструкцій.
У будівлях стінової конструктивної системи, в залежності від розташування несучих стін, розрізняють: перехресно-стінову, поперечно-стінову і повздовжньо—стінову конструктивні схеми.
Конструкції збірних залізобетонних перекриттів у залежності від величини прогону, який перекривають, умовно поділяють на перекриття малого (2,4...4,5 м) і великого (6...1,2 м) прогонів.
У будівлях каркасної конструктивної системи, в залежності від типу з'єднання вертикальних колон і горизонтальних ригелів, виділяють три варіанти конструктивних схем: рамну, рамно-зв'язкову і зв'язкову.
У будівлях об'ємно-блочної будівельної системи класифікаційною ознакою є розташування в просторі об'ємних блоків та спосіб їх спирання (лінійний по контуру, лінійний за двома протилежними сторонами, або точковий у кутах), який визначає характер статичної роботи будівлі. Тому в будівлях основної об'ємно-блочної будівельної системи виділяють такі конструктивні схеми: з рядовим розташуванням об 'ємних блоків; із зсуванням об 'ємних блоків у напрямку повздовжньої або поперечної осі будівлі для влаштування лоджій; із зсуванням об'ємних блоків по вертикалі; з поворотом об'ємних блоків.
У будівлях стовбурної конструктивної системи виділяють такі конструктивні схеми: основні - з консольними перекриттями; з консольними платформами; з перекриттями, підвішеними на сталевих підвісках до консольних оголовків; комбіновані — із стовбуром, жорсткості та колонами каркаса.
У будівлях оболонкової коструктивної системи виділяють такі конструктивні схеми: основні - із зовнішніми облонками; із зовнішніми та внутрішніми оболонками; багатосекційні; комбіновані - із внутрішніми оболонками і зовнішніми колонами каркаса; із зовнішніми облонками і внутрішніми колонами каркаса.
Поряд з основними широко використовують і комбіновані конструктивні системи та схеми. В цих системах вертикальні несучі конструкції компонують з різних видів несучих елементів: стін і колон каркаса, стін і об'ємних блоків тощо. До їх числа належать будівлі таких комбінованих конструктивних систем: каркасно-стінова, каркасно-стовбурна, каркасно-об'ємно-блочна, стовбурно-оболонкова тощо.