 |
|
Тема: Мовознавство наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
Теоретичні питання:
1. Критика молодограматизму. Нові лінгвістичні школи: Школа „слів і речей” Г.Шухардта, Школа естетичного ідеалізму К.Фослера, неолінгвістика. Казанська лінгвістична школа.
2. Казанська лінгвістична школа. Лінгвістичний доробок О.І.Бодуена де Куртене:
· Життєвий і творчий шлях; філософські погляди І.О. Бодуена де Куртене;
· Проблема взаємозв’язку мови і мовлення;
· Учення про системний характер мови та її знаковість;
· Дослідження І.О. Бодуена де Куртене у галузі фонетики.
· Типологічні дослідження І.О. Бодуена де Куртене
3. Науковий внесок у розвиток мовознавства М.Крушевського та В.Богородицького
4. Лінгвістичні погляди О.Шахматова.
5. Лінгвістична теорія Ф. де Соссюра:
· Життєвий і творчий шлях, джерела концепції;
· Теорія мови і мовлення, синхронії і діахронії, статики і динаміки, зовнішньої і внутрішньої лінгвістики;
· Системний характер мови та її знакова природа в концепції Ф. де Соссюра;
· Учення про фонему.
6.Значення концепції Ф. де Соссюра в історії розвитку лінгвістичної думки. Женевська і Паризька лінгвістичні школи: Ш.Баллі, А.Мейє, А.Сеше.
Основні поняття теми:
Школа „слів і речей”, семантика, етимологія, ономасіологія, схрещення мов, теорія лінгвістичної безперервності, географічне варіювання, школа естетичного ідеалізму, експресивна функція мови, неолінгвістика, ізоглоса, лінгвістична географія, ареальна лінгвістика, лінгвістичний атлас, субстрат, суперстрат, адстрат, статистичний (описовий) аналіз мови, статика, динаміка, континуум, мова як система знаків, фонема, морфема, альтернації, мовний союз, мовленнєві розлади (афазії).
Соціологізм, мова в самій собі і для самої себе, внутрішня лінгвістика, зовнішня лінгвістика, системний підхід до мови, лінгвальна діяльність, мова як знакова система, мовлення, мовний знак, значеннєвість, синтагматичні зв’язки, асоціативні відношення, синхронія, діахронія, синхронічна лінгвістика, діахронічна лінгвістика.
Завдання до самопідготовки:
1. Опрацювати теоретичний матеріал, доповнити конспекти лекцій та скласти опорний конспект відповіді на питання теми, що вивчалися самостійно.
2. Підготувати лінгвістичні повідомлення про лінгвістичну діяльність М.Крушевського, В.Богородицького, О.Шахматова.
3. Підготувати реферати (на вибір) про діяльність І.О. Бодуена де Куртене та Ф. де Соссюра.
4. Скласти узагальнюючі картки-персоналії названих дослідників та узагальнюючу таблицю „Казанська лінгвістична школа”.
Рекомендована література
Основна:
- Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М, 1975.
- Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1978.
- Зеленько А.С. Загальне мовознавство. – Луганськ, 3002.
- Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003.
Додаткова:
- Бодуэн дэ Куртэнэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. – Т.1-2.- М., 1963.
- Лингвистический энциклопедический словарь. – М.1990.
Семінарське заняття 5
Тема: Структуралізм у мовознавстві.
План
1. Передумови виникнення структуралізму. Ідеї структурної лінгвістики в працях Ф. де Соссюра і І.О.Бодуена де Куртене.
2. Празький лінгвістичний гурток, або чеська школа функціональної лінгвістики. Історія заснування (В.Матезіус, Б.Гавранек, В.Скалічка, М.Трубецькой, П.Якобсон, С.Карцевський):
- Проблеми фонології й морфології.
- Використання ідей і методів структурної лінгвістики в граматиці, лексикології, семасіології.
- Питання типології мов і проблема мовних союзів.
- Учення празьких мовознавців про актуальне членування речення і функції мови. Функціональні стилі й культура мови.
3. Копенгагенська школа структуралізму (глосематика). Емпіричний принцип теорії мови. Процедура лінгвістичного аналізу за Л.Єльмслевим. Фігури й функції. Мова як одна із семіотичних систем.
4. Американський структуралізм (дескриптивна) лінгвістика. Ф.Боас, Е.Сепір, Л.Блумфілд, як засновники дескриптивної лінгвістики. Предмет і об’єкт мовознавства в межах школи дескриптивної лінгвістики. Методи дескриптивного аналізу.
5. Основні напрямки в радянському мовознавстві 20-40-х років. Ідеї соціолінгвістики в працях Р.О.Шор, В.М.Жирмунського, Є.Д.Поливанова, Б.О.Ларіна та ін.
6. Яфетична теорія М.Я.Марра та її критика.
7. Лінгвістична концепція В.Щерби.
8. Теорія синтаксису, фонологічна концепція в працях московських лінгвістів.
9. Типологічна концепція І.І.Мєщанінова.
10. Мовознавство 50-80-х років. ХХ ст..
11. Граматичне вчення про слово, вчення про стилі мови і мову художньої літератури В.Виноградова.
12. Внесок О.І.Смирницького в розвиток мовознавства.
13. Українське мовознавство 20-80-х років ХХ ст..
14. Розвиток сучасної лінгвістики: когнітивна лінгвістика, комунікативна лінгвістика, функціональна лінгвістика, лінгвістика тексту.
Основні поняття теми:
Структуралізм, філософія неопозитивізму, структура мови, системно-функціональний підхід, мова як функціональна система, система протиставлень (опозицій), морфонологія, бінарність, граматична опозиція, функції мови, функціональні стилі, історія літературних мов, актуальне членування, тема, рема, мовні контакти, мовний союз, асиметрія мовного знака, глосематика, загальна (логічна) граматика, панхронічний аспект, загальна теорія мови, „алгебра мови”, індуктивний та дедуктивний аналіз мови, інтердепенденції, детермінації, констеляції, об’єкт, ділення, сегменти класу, сегменти сегментів, ланцюжки, члени парадигми, фігури, план вираження, план змісту, субстанція, форма, плерематика, плереми, кінематика, кенеми, схема, комутація, семантика, кореляція, реляція, дескриптивізм, біхевіоризм, дескриптивний метод, макролінгвістика, пралінгвістика, мікро лінгвістика, металінгвістика, дистрибуція, дистрибутивна методика, аналіз за безпосередніми складниками, фон, фонема, алофон, морф, морфема, аломорф. „Нове вчення про мову” М. Марра, яфетидологія, мовленнєва діяльність, мовний матеріал, мовна система, пасивна граматика, активна граматика, пасивний тип мов, номінативні мови, ергативні мови, стилістика, предикативність, когнітивна лінгвістика, комунікативна лінгвістика, функціональна лінгвістика, лінгвістика тексту.