 |
|
Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
Об'єкти незалежно від форм власності відповідно до рівня пожежної небезпеки поділяються на об'єкти І та II групи.
До об'єктів І групи належать промислові та складські об'єкти категорії "А" і "Б" за вибухопожежною небезпекою, об'єкти з масовим перебуванням людей, житлові будинки підвищеної поверховості та інші об'єкти, що визначені Переліком об'єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, затвердженим наказом МВС України.
Пожежно-технічне обстеження цих об'єктів проводиться щорічно.
Найбільш важливі пожежонебезпечні об'єкти, перелік та терміни проведення яких затверджуються керівником територіального органу державного пожежного нагляду, можуть обстежуватися бригадним чи груповим методом.
До об'єктів II групи належать усі житлові будинки до 9-ти поверхів включно, дачні, садівницькі, гаражні кооперативи, невеликі селянські (фермерські) господарства, де не використовуються наймані працівники, та інші дрібні об'єкти, які не увійшли в І групу.
Пожежно-технічні обстеження цих об'єктів проводяться один раз на 3 роки закріпленими за ними державними інспекторами.
6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативио-рятувальних робіт
Гасіння пожеж є складовою частиною системи протипожежного захисту та основним
видом бойових дій пожежно-рятувальних підрозділів, спрямованих на ліквідацію пожеж і
зниження наслідків від них.
Основною бойовою задачею особового складу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на пожежі є рятування людей у випадку загрози їхнього життя і ліквідації пожежі в тих розмірах, що вона прийняла на момент прибуття пожежно-рятувальних підрозділів.
Відповідно [18,49] гасіння пожеж пожежно-рятувальними підрозділами здійснюється безкоштовно. У підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту організується цілодобове несення служби, порядок якого встановлюється Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Для виклику оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України в автоматичній телефонній мережі встановлюється єдиний номер -01. Підрозділи виїжджають для гасіння пожеж на всі об'єкти незалежно від форм власності. Під час гасіння пожеж працівник пожежно-рятувальної служби має право на безперешкодний доступ у всі жилі, виробничі та інші приміщення, а також вживати будь-яких заходів, спрямованих на рятування людей, запобігання поширенню вогню та на ліквідацію пожежі.
Всі підрозділи і служби, що залучаються до гасіння, підпорядковуються керівникові аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожежі. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежно-рятувальної служби, не має права втручатися в його дії. Для участі у гасінні пожежі місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації на вимогу керівника аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожежі зобов'язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу та осіб, залучених до гасіння пожежі. Матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, оперативно-рятувальна служба цивільного захисту не відшкодовує. Порядок організації гасіння пожежі та залучення до цього пожежно-рятувальних підрозділів незалежно від їх відомчого підпорядкування встановлюється МНС України.
6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у НС
При розробці заходів, які направленні на підвищення стійкості функціонування об'єктів економіки слід виходити з того, що в сучасних умовах внаслідок НС може бути порушене управління роботою об'єктів економіки, функціонування транспорту, енергетики, робота промисловості і сільського господарства, населення і економіка у зонах НС можуть понести значні втрати.
Підвищення стійкості функціонування об'єктів економіки обумовлюється завчасним проведенням на об'єктах та галузях комплексу організаційних і інженерно-технічних заходів ЦЗ, таких як забезпечення захисту робітників та службовців, стійкості будівель та споруд, стійкості управління виробництвом, стійкості матеріально-технічного постачання, відбудови зруйнованого виробництва, захисту від пожеж, стійкості мереж комунального господарства та інше.
6.4.1.Сутність проблеми підвищеннястійкості роботи економіки України вНС
Проведення заходів по підвищенню стійкості роботи економіки не може повністю уберегти об'єкти від руйнувань, затоплень і т.п. Воно лише сприяє зменшенню можливих втрат та створює більш сприятливі умови для відновлення виробництва.
Під стійкістю функціонування об'єктів економіки України розуміється їх здатність забезпечувати виробництво продукції у встановлених номенклатурі і обсягах, а також підтримувати життєдіяльність населення на відповідних територіях при надзвичайних ситуаціях (аварії, катастрофи, стихійні лиха, соціально-політичні та військові конфлікти)
Загальне керівництво підготовкою об'єктів економіки до стійкого функціонування в умовах НС здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за підготовку галузей, територій та об'єктів господарювання до стійкого функціонування при НС, виділення для цих цілей необхідних матеріальних і фінансових коштів покладається на їх керівників.
Заходи по підвищення стійкості об'єктів економіки повинні розроблятись дослідними групами господарських об'єктів, галузей промисловості та мати своєю метою забезпечення сталої роботи підприємств в умовах надзвичайної ситуації, забезпечувати швидку відбудову зруйнованого виробництва.
Треба відзначити, що ці заходи повинні бути цілком конкретними для кожного окремого об'єкта, що може бути забезпечено тільки професіональною роботою керівного складу.
6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України
в надзвичайних умовах
Основними напрямами підвищення стійкості функціонування об'єктів є наступні:
забезпечення захисту населення і його життєдіяльності;
раціональне розміщення виробничих сил та потужностей на території об'єкта, регіону;
підготовка до роботи об'єктів економіки в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу;
підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах надзвичайної ситуації;
підготовка системи управління.