 |
|
Практичне заняття 1 (2 год.)
1. Вирішення практичних ситуацій:
1. На прохання підозрюваного слідчий надав йому можливість написати показання власноруч. Ознайомившись із показаннями, слідчий викреслив у тексті нецензурні слова, написавши поверх них подібні за змістом, далі поставив обвинуваченому два додаткових запитання щодо способу вчинення злочину і записав відповіді на них.
Підозрюваний ознайомився із записами, які зробив слідчий, і заявив, що той не так зрозумів його пояснення щодо способу вчинення злочину й тому наполягає на внесенні поправок до протоколу. На це слідчий відповів, що поправки не є суттєвими і запропонував обвинуваченому підписати протокол допиту, на що отримав відмову. Слідчий запросив двох понятих, які засвідчили своїми підписами факт відмови обвинуваченого від підпису.
Завдання:
1. Проаналізуйте дії слідчого з позицій дотримання ним положень закону щодо порядку допитуо.
2. Як мав діяти слідчий на кожному із етапів розвитку ситуації допиту?
2. Ознайомтеся із фрагментами документів, що є у кримінальній справі:
1) Фрагмент показань підозрюваного Захарова А.В.:
„17 лютого 2012 року близько 08.00 год. я знаходився у кафе „Олеся”, що розташоване у м. Кривий Ріг, по вул. І. Франка, де замовив собі пиво, каву і просидів до 11.35 год. Коли до кафе зайшов мій знайомий Петров П.А., то я запропонував йому присісти біля мене, що останній і зробив. Випивши каву, я попросив у Петрова П.А. мобільний телефон, для того, щоб нібито подзвонити своїй дружині, хоча насправді сказав неправду Петрову П.А., що моя дружина перебуває у м. Дніпропетровську. Насправді ж вона була вдома. Тоді Петров П.А. вийняв свій телефон марки „Нокія-6020” чорного кольору з кишені і дав мені. Я почав телефонувати нібито своїй дружині, хоча насправді їй не телефонував. Після цього зробив вигляд що не можу додзвонитись і попросив Петрова П.А., щоб він дав телефон до понеділка, тобто до 20 лютого, мотивуючи тим, що мені треба буде ще телефонувати дружині. Я не мав на меті повертати телефон, а справжньою моєю метою було виманити у Петрова П.А. телефон, щоб потім продати і отримати за нього гроші. Петров П.А. погодився, вийняв з телефону сім-карту і віддав мені свій телефон. Близько 15.00 год. я зустрів біля управління осушувальних систем, що знаходиться у м. Кривий Ріг по вул. І. Франка свого однокласника Русинова М.О. і знаючи, що той хоче купити мобільний телефон для своєї дружини, показав йому телефон, який я виманив у Петрова П.А., і після цього запропонував Русинову М.О. купити у мене цей телефон і назвав ціну - 200 гривень, на що Русинов одразу ж погодився і на тут же місці дав мені гроші, а я віддав йому телефон. Гроші, які я отримав від продажі мобільного телефону, витратив на продукти харчування та на сплату заборгованості за наймане житло, бо моїй сім’ї погрожували виселенням”.
2) Фрагмент показань потерпілого Петрова П.А.:
„17 лютого 2012 року приблизно о 11 год. 35 хв. я прийшов до кафе „Олеся” щоб випити каву, де у залі за столиком побачив свого знайомого Захарова А.В. Останній покликав мене до свого столика. По його вигляду я зрозумів, що Захаров А.В. знаходиться трохи напідпитку. Захаров А.В. попросив мене, щоб я дав телефон, бо йому треба подзвонити дружині. Я дав йому свій мобільний телефон „Нокія-6020” чорного кольору, який був придбаний за місяць до цього за 1100 грн., а Захаров А.В., взявши телефон, почав дзвонити, після чого відповів, що телефон дружини виключений. Тоді сказав, щоб я дав йому телефон до понеділка, тобто до 20 лютого 2012 року, тому що Захарову А.В. треба буде дзвонити своїй дружині, яка знаходилась у м. Дніпропетровську. Я вийняв з телефону свою сім-карту і, віддавши телефон Захарову, сказав щоб він у понеділок ранком заніс телефон до кафе „Олеся”, де я буду його чекати. Коли я зайшов у понеділок до кафе, то Захаров А.В. знаходився там. Я підійшов до нього і сказав, щоб той повернув мобільний телефон, але на це Захаров А.В. сказав, щоб я дав телефон йому ще на один день, тобто до 21 лютого 2012 року. Я знову погодився, а коли зустрівся з ним 21 лютого 2012 року у тому ж кафе, то Захаров А.В. знову сказав, щоб я дав телефон ще на один день, тобто до 22 лютого 2012 року. Але у вівторок 22 лютого 2012 року Захарова А.В. я не побачив, і тоді зрозумів, що він шляхом обману виманив у мене мобільний телефон і не думав його повертати. Збагнувши це, 23 лютого 2012 року я звернувся до міліції”.
3) Фрагмент показань свідка Русинова М.О.:
„17 лютого 2012 року близько 15.00 год. до мене підійшов Захаров А.В., якого я знає давно і запропонував купити у нього мобільний телефон марки „Нокія-6020” чорного кольору за 200 гривень, а також сказав що даний телефон дав знайомий, щоб він його продав. Дана ціна мене влаштовувала і я зразу ж дав Захаров А.В. гроші у сумі 200 гривень, а Захаров А.В. віддав мобільний телефон і вони розійшлись. Після цього від працівників міліції він дізнався, що телефон, який йому продав Захаров А.В., останній виманив шахрайським способом”.
4) Фрагмент показань свідка Кушніренко Р.Б.:
„Я працюю барменом у кафе-барі „Олеся” по вул. Івана Франка,147 у м. Кривий Ріг. Захарова А.В. знаю давно. Він часто приходить до кафе. У березні 2012 року від відвідувачів я дізналась, що Захаров А.В. шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном одного із відвідувачів кафе”.
5) Фрагмент висновку судової товарознавчої експертизи №137:
„Вартість мобільного телефону марки „Нокія-6020” становить 1360 гривень».
У кримінальній справі також є протокол огляду речового доказу - мобільного телефону марки „Нокія-6020” та їх приєднання до справи.
Завдання:
1.Дайте відповідь на запитання:
- чи достатньо доказів для складання слідчим повідомлення прор підозру ?
- якою є кваліфікація злочину ?
- якому із органів досудового слідства є підслідною кримінальна справа про цей злочин ?
2. Складіть повідомлення про підозру.