 |
|
Виснаження озонового прошарку.
Енергія Сонця надходить до Землі у вигляді променів видимого світла, інфрачервоних (теплових) та ультрафіолетових променів. Ультрафіолетове випромінювання несе в собі найбільшу енергію і розподіляється на три види в залежності від довжини хвилі (400-315 мм, 315-280 мм і менше 280 мм), які приводять до розриву молекул білків і загибелі живих клітин. Основним захистом від таких "жорстких ультрафіолетових" променів є озоновий щит Землі.
В стратосфері за рахунок молекул двохатомного кисню 02, який поглинає жорстке ультрафіолетове випромінювання, а енергія витрачається на фотохімічну реакцію 302-^ 203, утворюється озон, що захищає Земну поверхню від цих променів.
Руйнуванню озонового шару сприяють хімічні речовини (окиси азоту, фреони). Враховуючи, що окисів азоту в повітрі мало (вони в результаті реакції розкладають озон на кисень) основною руйнуючою речовиною є фреон, що використовується як холодоагент (рефрижератори, холодильники) і знаходиться в аерозольних резервуарах. Молекули парів фреонів, потрапляючи в стратосферу під впливом ультрафіолетового випромінювання розпадаються, вивільняючи атоми хлору. Один атом хлору розкладає 100 тис. молекул озону. В результаті людської діяльності зростає обсяг використовуваних фреонів і зменшується (виникають озонові діри) озоновий захисний шар. Руйнуванню озонового шару сприяє також запуск балістичних ракет, які викидають в атмосферу велику кількість окисів азоту.
Промислові викиди в атмосферу також порушують озоновий шар, який, немов щит, прикриває Землю від сильного ультрафіолетового опромінення. Виявлено різке зменшення шару озону над Антарктидою - своєрідну "озонову дірку". Вміст озону тут дедалі зменшується, межі "озонової дірки" розширюються. "Озонова дірка" існує не постійно, а близько місяця на рік, переважно в жовтні. Вона розширюється в бік Австралії, Південної Америки й Африки, що викликає тривогу. У грудні 1986 року з цього приводу було проведено міжнародний семінар метеорологів і геофізиків. Демонструвалися наукові фільми, які показали, що "озонова дірка" - це гігантський атмосферний вихор, який циркулює проти стрілки годинника. Щодо причин цього явища є три припущення:
взаємодія оксидів азоту з озоном;
реакція антропогенного хлору з озоном;
антропогенні фреони реагують з озоном.
Фреон-12, фреон-11 містять вуглець, фтор і хлор. Вони працюють у холодильниках, балонах з лаком, дезодорантах і під впливом ультрафіолетових променів розкладаються, а молекулярний хлор руйнує озон каталітично. Якщо викиди фреону в атмосферу не припинити, то кількість озону в найближчі роки зменшиться на 10%. Різко зросте ультрафіолетове опромінення, що приведе до збільшення захворювань на рак шкіри у людей і тварин.
Висновки
Отже, основними причинами глобальних екологічних проблем є, перш за все, саме людська діяльність. Стрімкий технічний розвиток, швидкі темпи світової індустріалізації, виснаження мінеральних ресурсів - усе це призвело до наявних проблем.
У сучасному світі можна відокремити безкінечний перелік таких проблем, але мною були дослідженні такі:
- раціональне використання мінеральних ресурсів у промисловості;
- глобальне потепління;
- виснаження озонового прошарку.
Для вирішення цих проблем необхідно мати чинне законодавство, яке передбачало б можливе рішення, або хоча б сповільнення темпів розвитку цих проблем. З`ясовано, що діють різноманітні міжнародні угоди з вирішення цих питань, але, звісно, немало залежить і від кожної людини окремо.
Так, наприклад, можна використовувати світло зберігаючі лампи. Та й взагалі слід економити електроенергію, газ, воду. Не треба викидати сміття на вулицях, у водойми. Державі необхідно прийняти міри з перевірки заводів, фабрик на виконання ними екологічних норм, закуповувати безпечнішу для екології техніку.
Отже, зменшення наслідків, сповільнення темпів розповсюдження, розвитку, а також вирішення певних екологічних проблем лежить на плечах не лише світових організацій, союзів країн, окремих держав, а й на кожному з нас. Ми повинні виховувати у собі екологічну культуру, щоб жити у гарному, безпечному світі та залишити його таким своїм нащадкам.
2. Традиційні і нетрадиційні джерела енергії, їх екологічна характеристика .
Вступ
Слово "енергія" з грецької означає дію, діяльність. Згідно сучасним уявленням енергія - це загальна кількісна міра різних форм руху матерії. Є якісно різні фізичні форми руху матерії, які здатні перетворюватися одна в іншу в суворо визначених відносинах (встановлено в середині ХХ століття), що і дозволило ввести поняття енергії як загальної міри руху матерії.
Важливість поняття енергії визначається тим, що вона підпорядковується закону збереження. Подання про енергію допомагає зрозуміти неможливість створення вічного двигуна. Робота може відбуватися тільки в результаті певних змін навколишніх тіл або систем (горіння палива, падіння води).
Здатність тіла при переході його з одного стану в інший здійснювати певну роботу (працездатність) і була названа енергією.
Види енергії:механічна, теплова, хімічна, електромагнітна, гравітаційна, ядерна.
Енергія характеризує здатність виконувати роботу, а робота проводиться при дії на об'єкт фізичної сили. Робота - енергія в дії.
Зараз як ніколи гостро постало питання: що чекає людство - енергетичний голод або енергетичний достаток?Не сходять зі сторінок газет і журналів статті про енергетичну кризу.
Вчені та винахідники з давніх пір розробляють численні способи виробництва енергії, в першу чергу електричної. Здавалося б, просто потрібно будувати більше і більше електростанцій і енергії буде стільки, скільки знадобиться. Але таке "очевидне" рішення таїть у собі чимало підводних каменів.
Невблаганні закони природи стверджують, що отримати енергію, придатну для використання, можна тільки за рахунок її перетворення з інших форм. Вічні двигуни на жаль неможливі. А сьогодні 4 з 5 вироблених кіловат електроенергії виходять при спалюванні палива або використанні запасеної в нім хімічної енергії, перетворенні її в електричну на теплових станціях