 |
|
ДВІ ОСНОВИ ДІЄСЛОВА
Дієслівні форми творяться за допомогою закінчень або граматичних суфіксів від двох основ:
| основа | приклади |
| основа інфінітива (минулого часу) | робити, їхати, мовчати, висіти, закапувати, зеленіти, чекати |
| основа теперішнього (майбутнього) часу | роблять, їдуть, мовчать, висять, закапують, зеленіють, чекають |
Основа інфінітива виділяється в неозначеній формі дієслова після відкидання -ти(виправда-ти, шука-ти, гукну-ти).
Основа теперішнього часу (а в дієсловах доконаного виду- майбутнього) виділяється у формі третьої особи множини теперішнього (або майбутнього) часу після відкидання закінчення-уть (-ють), -ать (-ять): вед-уть, гука-ють, леж-ать, сто-ять.
Від основи інфінітива творяться:
| основа | вести бажати |
| дієприкметники минулого часу | ведений бажаний |
| дієприслівники доконаного виду | привівши бажаючи |
| форми минулого часу | привів бажав |
| форми умовного способу | привів би бажав би |
Від основи теперішнього (майбутнього) часу творяться:
| основа | ведуть бажають |
| дієприкметники теперішнього часу | ведучий бажаючий |
| дієприслівники недоконаного виду | ведучи бажаючи |
| форми теперішнього часу | веду бажаю |
| форми майбутнього часу від дієслів доконаного часу | приведу побажаю |
| форми наказового способу | приведи побажай |
БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА
Безособові дієслова- особлива форма дієслова, що означає дію без відношення до будь-якої особи (темніє, щастить, дніє).
Безособові дієслова означають фізичний або психічний стан людини та явища природи.
Особливістю безособових дієслів є те, що вони утворюють не всі форми словозміни:
- у дійсному способі мають одну форму 3-ої особи теперішнього часу (вечоріє) і майбутнього (буде вечоріти, вечорітиме);
- в умовному способі мають форму середнього роду (вечоріло б).
У реченні безособові дієслова виступають присудком, при якому не може бути підмета (Пощастило як ніколи; Дихалося все легше і легше). Такі речення називаютьсябезособовими.
Безособового значення можуть набувати і деякі безособові дієслова 3-ої особи однини або середнього роду (морозить, віє; загуло, повіяло).
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ДІЄСЛІВ
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову (неозначену) форму.
3. Визначте розряд за значенням: перехідне чи неперехідне..
4. Визначте морфологічні ознаки: вид, спосіб, час, особа (або рід) і число.
5. Дієвідміна.
6. Визначте синтаксичну роль слова.
7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
ПРИСЛІВНИК
Прислівник-це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).
На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.
Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).
Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).