Здавалка
Главная | Обратная связь

ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ПРИСЛІВНИКИ



За походженням прислівники поділяються на первинніта вторинні:

прислівники приклади
первинні  
вторинні  

До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.

Це:

  • прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
  • часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
  • причини (тому, чому);
  • способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).

До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись).

Лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх повнозначних частин мови, від яких вони утворені.

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИСЛІВНИКІВ

1. Запишіть слово. Визначте частину мови слова.

2. Визначте розряд за значенням: означальний чи обставинний.

3. Визначте ступінь порівняння (якщо є).

4. Визначте синтаксичну роль.

5. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

 

 

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони:

§ не називають предметів, ознак, дій, кількості і не мають, отже, лексичного значення;

§ не мають властивих повнозначним (самостійним) частинам мови морфологічних ознак;

§ не змінюють своєї форми;

§ не бувають членами речення.

До службових частин мови належать прийменник, сполучник і частка.

 

ПРИЙМЕННИК

Прийменник — незмінна службова частина мови, що, виражаючи залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні, вказує на:

§ об'єкт дії — повідомити (про що?) про концерт, подарунок (для кого?) для сестри;напрямок — поїздка (куди?) на курорт; місце — зустрітися (де?) біля клубу; причину —замовк (із якої причини?) від несподіванки;

§ мету — зібратися (для чого? ) на нараду тощо.

Прийменник членом речення не буває, але разом із самостійною частиною мови входить до складу члена речення.

Один і той же прийменник може виражати різні відношення. Порівняйте:
вийшов за двері (напрямок) — стояв за дверима (місце);
купив за гривню (об'єкт) – повернувся за годину (час);
переступив через поріг (об'єкт дії) – прийшов через тиждень (час) — помилився через неуважність (причина).

Одне й те саме значення може бути виражене за допомогою різних прийменників, причому відмінкові форми можуть бути й однаковими (майданчик біляшколи майданчик колошколи),і різними (майданчик пришколі).

Прийменники можуть змінювати значення словосполучення на протилежне:
читати (коли?) до вечері читати (коли?) після вечері;
почепити (де?) над картиною почепити (де?) під картиною.

Це дає підставу говорити про синонімічність та антонімічність деяких прийменників.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.