Главная | Обратная связь

Методика формування граматичних понять на уроках мови в початкових класах

Суттєві ознаки граматичних понять – лексичні, морфологічні, синтаксичні – знаходяться у внутрішній взаємодії. Специфіка їх засвоєння зумовлена високим ступенем абстракції. Для оволодіння граматичним поняттям необхідне вміння абстрагуватися від конкретного лексичного значення слів. Мислення ж молодших школярів конкретне і потребує певної наочної опори. Такою чуттєвою основою для дитини під час засвоєння граматичних понятьє мовна наочність.

Засвоєння граматичних понять включає не лише запам’ятовування їх, а й введення у мовленнєву практику школярів. Реалізується ця дидактична мета застосуванням комплексних вправ на засвоєння суттєвих ознак виучуваного поняття, встановлення міжпонятійних зв’язків; включення нових знань у систему раніше вивчених; оволодіння вміннями використовувати їх форми у монологічному мовленні.Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про корінь, суфікс чи префікс). Інші (іменник, прикметник, дієслово) формуються впродовж усіх чотирьох років навчання дітей у школі.

Процес формування граматичних понять умовно можна поділити на чотири етапи.

Перший етап формування граматичних понять полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істот­них ознак поняття.

Виконанням таких розумових операцій (аналіз і синтез) учні абстрагуються від лексичного значення слів і виділяють граматичні ознаки, типові для даного мовного явища. Зокрема, для поняття «частини мови» розвиваємо у дітей вміння абстрагуватися від конкретного лексичного значення слів і об'єднувати їх за спільними граматичними ознаками (відповідають на питання - що? або що робить? що? або який?).

Другий етап формування граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв'язків між ними та введенні терміна.

Безумовно, засвоєння терміну полегшує оперування граматичним поняттям, веде до уточнення і міцного засвоєння його. Проте введення терміну доцільне лише тільки після того, як учні усвідомлять його значення на конкретному матеріалі.

Третій етап формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними. Так, учні усвідомили важливу ознаку поняття «частини мови»: щоб визначити, до якої частини мови належить слово, потрібно знати не тільки його лексичне значення, а й на яке питання слово відповідає. Водночас із цим учні засвоюють і окремі граматичні ознаки частин мови: рід і число іменників та прикметників, час дієслів, опановують інші істотні ознаки частин мови – здатність іменників і прикметників змінюватися за відмінками і числами, а дієслів – за особами і числами, наявність ро­дових форм у цих частин мови.

Четвертий етап формування граматичних понять полягає в конкретизації вивченого поняття за допомогою вико­нання вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань.

Запам'ятовування дітьми граматичних визначень чи правил не може бути критерієм їх сформованості, бо діти часто не вміють користуватись ними у мовленнєвій практиці. Тому переконливим прийомом перевірки знань учнів є виконання самостійних робіт, граматич­ного розбору, групування слів за певною ознакою тощо.

За послідовністю формування граматичних понять можна простежити під час опрацювання теми «Прик­метник» у 2(3, 4) класах. Робота над формуванням поняття «прикметник» починається з аналізу мовного матеріалу і виділення істотних ознак поняття. Для цього учням можна дати завдання розглянути м'яч і сказати, який він за розміром (великий, маленький), за матеріалом (гумовий, шкіряний чи пластмасовий), за кольором (синій, червоний), за формою (круглий). Так на уроці створюється мовленнєва ситуація, яка спонукає учнів до оперування словами — назвами ознак предмета. Учні записують словосполучення: великий, гумовий, червоний, круглий м'яч (4).

У наведеному фрагменті уроку знайшли відображення всі етапи формування граматичного поняття «прикметник»: 1-й етап — аналіз мовного матеріалу і виділення ознак поняття; 2-й етап — узагальнення істотних ознак у слові-терміні; 3-й етап – узагальнення ознак (формулювання правила); 4-й етап — виконання вправ на закріплення, якими передбачається включення одержаних знань у мовленнєву практику.