 |
|
Українська літературна мова та її норми
Українська літературна національна мова сформувалася на основі найбільш уніфікованого й поширеного діалекту, в основі якого лежать середньонаддніпрянські говірки, але увібрала в себе і найважливіші елементи інших діалектів України. Літературна мова - це нормована мова з погляду лексики, граматики, орфографії, орфоепії (тобто це певні критерії вживання слів та речень). Мовна норма - це сукупність загальновизнаних, кращих, найпридатніших мовних засобів, що вважаються правильними на певному історичному етапі. Лексична норма - це відбір словесних засобів, які сприяють встановленню певного мовного стилю. Орфографічна - це орієнтація в написанні на останнє видання "Українського правопису" та на нормативні словники. Граматична - це вибір правильних словоформ, а також правила побудови речень та словосполучень, орфоепічна й акцентна - це правила вимови і наголосу.
Літературна мова має дві форми вживання:
1) писемну, пов'язану з усіма названими нормами, крім орфоепічної та акцентної;
2) усну - розмовно-літературний стиль, що включає всі норми, крім орфографічної.
Норми літературної мови - це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні.
| Норми літературної мови | Регулюють правильність | Приклади | |||
| Орфоепічні | вимови звуків, звукосполучень, наголошення слів | [веидец,:а], [шчи'пйти], [ноушу], [к'іхтї], [іиноо%]9позйочі, добрддій | |||
| Орфографічні | написання слів | пів'яблука, пів-Європи, бриньчати, деренчати | |||
| Лексичні | вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів | будь-яке (любе - непр.) питання, випрасував (погладив - непр.) одяг, наступна (слідуюча - непр.) зупинка | |||
| Граматичні | творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень | по містах і селах (по містам і селам - непр.), згідно з наказом, відповідно до наказу (згідно наказу - непр.), найбільший (самий більший - непр.) | |||
| Стилістичні | використання мовних засобів, властивих певному стилю | Ти (з якого питання - непр.) чому плачеш? Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце (займає - непр.) посідає... | |||
| Пунктуаційні | вживання розділових знаків | Це можех й так, а може, й ні. | |||
Літературна мова - це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональпість, упормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів.
Вона обслуговує всі сфери діяльності суспільства (матеріально-виробничу, державну, культуру, радіо і телебачення, пресу, освіту, науку, художню літературу, побут людей); е засобом вираження національної культури, національної самосвідомості українців.
Найголовніша ознака літературної мови - це її унормованість, властиві їй норми.
| ЯКИМ має бути мовлення | ЯК цього домагатися |
| Змістовним | Продумай тему й основну думку висловлювання; розкривай тему повністю, але без зайвих слів, не пиши того, чого не розумієш |
| Послідовним | Говори зв'язно, логічно, за написаним або продуманим планом (тезами), не перестрибуй з одного на інше. Дбай про переходи ("місточки"), висновки, узагальнення |
| Багатим | Уникай повторів, банальностей, порожніх фраз, користуйся різноманітними, але зрозумілими тобі мовними засобами, не повторюй тих самих слів, однакових речень, уникай одноманітності, однакової структури речень |
| Точним | Добирай найточніші слова, чітко формулюй думку, за потреби звернися до тлумачного, синонімічного словника |
| Виразним | Виділяй найважливіші слова, висловлюй своє ставлення до того, про що говориш |
| Правильним | Дотримуйся мовних норм (правильної вимови, побудови речень) |
| Доцільним | Умій оцінити ситуацію спілкування і засоби, які найкраще підходять для неї. Завжди враховуй, з ким розмовляєш, з якою метою, де |
| Образним | Підбирай слова і речення, які яскраво, емоційно можуть впливати на слухача |
Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ). Хто ясно думає, той ясно і говорить (Буало). Чудова думка втрачає всю свою цінність, коли вона погано висловлена ( Вольтер ).
Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша й мова.
Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (М. Рильський).