 |
|
Самостійна робота 2.
Тема:Роль вітчизняних вчених у розвитку мікробіології.
Актуальність. Вітчизняні мікробіологи стояли біля витоків створення мікробіологічної науки, працювали разом з геніальним Л.Пастером, закладали її фундамент. Вони долучилися до значних відкрить та практичних розробок, які позитивно вплинули на інфекційну захворюваність у світі.
Контрольні питання.
1. Видатні вчені - мікробіологи України: Гамалія Н.Ф., Здродовський П.Ф., Л.А.Тарасевич, Савченко І.Г., Дроботько В.Г., Виноградський С.Н., Нещадименко М.П.
2. Внесок Заболотного Д.К. у розвиток вітчизняної мікробіології.
3. Галицька мікробіологічна школа (Р. Вейгль, Г.С.Мосінг).
4. Кафедра мікробіології Львівського національного медичного університету (Н. Гонсьоровський, М.М.Музика, Л.Чорна).
Тестові завдання.
1.Першу кафедру мікробіології (у Петербурзі) було створено:
А. Гамалією М .Ф.
В. Заболотним Д.К.
С. Івановським Д.І.
D. Зільбером Л.А.
Е. Тереховський М.М.
2. Наукова діяльність Івановського Д.І. пов’язана з:
А.Створенням першого мікроскопа
В. Відкриттям вірусів
С.Відкриттям явища фагоцитозу
D. Отриманням антирабічної вакцини
Е.Відкриттям явища трансформації
3. Назвіть ім’я вченого, який є автором вчення про десенсибілізацію, був учнем І.І.Мечникова і працював в інституті Л.Пастера:
А. Флемінг О. D. Тарасевич Л.А.
В. Савченко І.Г. Е. Габричевський Г.М.
С. Безредка А.М.
4. Назвіть прізвище лауреата Нобелівської премії за досягнення у галузі імунології:
А. Мечников І.І.
В. Габричевський Г.Н.
С. Ісаєв В.І.
D. Єрмолаєва З.В.
Е. Тарасович Л.А.
5. Засновником мікробіології ґрунту вважають:
А. Здродовського П.Ф.
В. Омелянського В.Л.
С. Заболотного Д.К.
D. Виноградського С.М.
Е. Красильникова М.А.
Література:
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М.,2001. – C.11-15.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36.
3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. Київ, Медицина, 2009. - С.20-21.
4. До історії розвитку мікробіології у науково-дослідних і навчальних закладах України (під редакцією акад. НАНУ В.П.Широбокова). – Київ:Книга плюс. - 2006.- 299 с.
5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – С.-П., 2002. – С. 7-14.
6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.С. 40-54.
Заняття 2.
Тема:Мікроскопічний метод дослідження.Ультраструктура бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Методи Грама, Циля-Нільсена.
Актуальність.Складні методи фарбування потребують використання декількох різноманітних барвників, які дозволяють виявити особливості будови або хімічного складу бактерій. Форма бактерій, їх структура і особливості забарвлення (тинкторіальні властивості) є важливими критеріями для ідентифікації бактерій.
Мета і завдання.Оволодіння складними методами фарбування бактерій і вивчення структури бактеріальної клітини. Вивчення особливостей ультраструктури прокаріотичних клітин, морфологічних і тинкторіальних критеріїв ідентифікації бактерій.
Контрольні питання.
1. Значення складних методів фарбування бактерій.
2. Барвники, що використовуються для фарбування за методом Грама.
3. Послідовність фарбування за методом Грама, практичне значення методу.
4. Будова прокаріотичної клітини, відмінності від будови еукаріотичної клітини.
5. Будова клітинної стінки грампозитивних бактерій.
6. Будова клітинної стінки грамнегативних бактерій.
7. Протопласти, сферопласти та L - форми.
8. Особливості хімічного складу кислотостійких мікроорганізмів.
9. Практичне значення методу Циля-Нільсена. Послідовність фарбування.
Практичні навики.
1. Вивчити етапи і послідовність фарбування за методом Грама.
2. Засвоїти ознаки диференціації грам позитивних і грам негативних бактерій.
3. Оволодіти методикою фарбування за методом Циля-Нільсена.
Тестові завдання.
1. Протопластами називаються клітини (більше, ніж одна відповідь):
А. В яких відсутня клітинна стінка
В. В яких частково відсутня клітинна стінка
С. Які характеризуються поліморфізмом
D. Які проходять через бактерійні фільтри
Е. Які містять хлоропласти
2. Під час фарбування за Грамом у грам позитивних бактерій відбувається:
А.Забарвлення в колір додаткової фарби - фуксину
В.Вимивання основного барвника спиртом
С.Взаємодія генціанвіолету з ліпополісахаридами клітинної стінки
D.Забарвлення метиленовим синім
E.Утворення спиртостійкого комплексу генціанвіолет-йод
3. Вкажіть правильну послідовність фарбування за методом Ціля-Нільсена: 1. Підігрівання препарату з нанесеним барвником. 2. Промивання препарату водою. 3. Знебарвлення препарату 5% сірчаною кислотою. 4. Нанесення на препарат карболового фуксину. 5. Фарбування препарату метиленовою синькою.
А. 5,1,3,2,4
В. 4,2,3,1,5
С. 4,1,3,2,5
D. 5,4,3,1,2
Е. 1,4,5,2,3
4. Які з означених компонентів входять до складу клітинної стінки грам позитивних бактерій (більше 1 правильної відповіді)?
А. Ліпополісахариди
В. Пептидоглікан
С. Тейхоєві кислоти
D. N-ацетилмурамова кислота
Е. Високомолекулярні ліпіди
5. Вкажіть правильну послідовність використання барвників при забарвленні за Грамом. 1. Алкоголь 96° 2. Алкоголь-водний фуксин 3. Вода для промивання 4. Генціанвіолет 5. Розчин йоду в йодистому калії.
А. 4,1,5,3,2
В. 2,4,5,1,3
С. 2,5,3,4,1
D. 4,1,2,5,3
Е. 4,5,1,3,2