 |
|
Приклади тестів «Крок 1».
1. У баклабораторії під час мікроскопії мазків з харкотиння хворого на хронічне легеневе захворювання, забарвлених за Цилем-Нільсеном, виявлені червоні палички. Яка властивість туберкульозної палички виявлена при цьому?
A. Кислотостійкість
B. Спороутворення
C. Лугостійкість
D. Капсулоутворення
Е. Спиртостійкість
Ситуаційна задача.
У тварини – скелет, у комахи – хітиновий панцир, у рослини – целюлоза, у бактерії – ? А. Яка структура забезпечує ригідність бактеріальної клітини? В. Який її хімічний склад, будова та метод виявлення? C.Значення методу в медичній мікробіології.
Зміст і хід заняття:
Робота 1.Дослідження морфологічних та тинкторіальних властивостей культури бактерій за допомогою методу Грама (модифікація Синьова).
Принцип методу.Компоненти клітинної сінки грампозитивних бактерій, яка містить багато шарів пептидоглікану і тейхоєву кислоту, створюють стійкий комплекс з йодом та генціанвіолетом, що не вимивається спиртом і тому вони забарвлюються в темно-фіолетовий колір. Клітинні стінка грам негативних бактерій має меншу товщину та інший хімічний склад, і тому цей комплекс вимивається спиртом. На останньому етапі фарбування такі бактерії забарвлюються фуксином в рожевий колір.
Хід роботи: приготувати препарат-мазок із суміші бактерій, зафіксувати на полум'ї пальника. На зафіксований мазок покласти фільтрувальний папір з генціанвіолетовим, нанести на нього декілька крапель дистильованої води, фарбувати 2 хв., зняти папірець і на мазок нанести розчин Люголя на 1 хв., злити розчин і знебарвити мазок 96° спиртом (30 сек.), промити водою і дофарбувати алкоголь-водним розчином фуксину (2 хв.), знову промити водою, висушити фільтрувальним папером і мікроскопувати в імерсійній системі мікроскопа. Описати препарат і зробити висновок про інформативність методу Грама.
Практичне значення.Метод дозволяє диференціювати бактерії на грампозитивні і грамнегативні, що використовується при мікробіологічній діагностиці інфекційних захворювань, і в залежності від виділення тих чи інших раціонально призначати лікування антибіотиками та хіміопрепаратами.
Робота 2.Скласти таблицю “Будова клітинної стінки у бактерій” за наступною схемою:
| ГРАМ+ | ГРАМ- | |
| Товщина | ||
| Ліпіди (%) | ||
| Пептидоглікан (%) | ||
| Тейхоєві кислоти |
Робота 3.Дослідження препарату, пофарбованого за методом Циля-Нільсена.
Принцип методу.Клітинна стінка кислотостійких бактерій містить багато жирів, восків, ліпідів і тому після фарбування концентрованим фуксином Циля міцно утримує його і не знебарвлюється сірчаною кислотою, решта бактерій знебарвлюються і профарбовуються на останньому етапі метиленовим синім.
Хід роботи: на зафіксований мазок покласти фільтрувальний папір і нанести на нього декілька крапель карболового фуксину Циля, підігріти над полум'ям пальника до появи пари, охолодити, повторити нагрівання і охолодження ще двічі. Зняти папірець і занурити мазок у 5% сірчану кислоту для знебарвлення на 20 сек. Промити водою і дофарбувати метиленовим синім впродовж 5 хв., знову промити водою, висушити.
При мікроскопії з імерсійною системою видно кислотостійкі рубіново-червоні тонкі, ніжні, трохи зігнуті палички, що розміщені поодиноко або групами і кислотонестійкі елементи синього кольору, що складають основний фон препарату — еластичні волокна, слиз, кокоподібні та паличкоподібні бактерії.
Практичне значення.Метод дозволяє диференціювати бактерії на кислотостійкі і кислотонестійкі. До кислотостійких бактерій відносяться такі мікроорганізми, як збудники туберкульозу, мікобактеріозів та прокази.
Складання протоколів.Описати хід фарбування за методом Грама (завдання 1), Циля-Нільсена (завдання 3). Замалювати і описати мікроскопічну картину препаратів (завдання 1, 3). Заповнити таблицю (завдання 2).
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005.-С. 32-40.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.36-42.
3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.31-39.
4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 32-45.
5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.33-39.
6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця, “Нова книга”. – 2011. С.64-77.
Заняття 3.
Тема:Мікроскопічний метод дослідження (продовження). Негативні методи фарбування. Ультраструктура бактеріальної клітини.
Актуальність.Спеціальні методи фарбування, при якихвикористовують декілька різноманітних барвників дозволяє виявити окремі структурні елементи бактеріальної клітини, що є важливим при визначенні виду мікроорганізму, його ідентифікації.
Мета і завдання.Оволодіння складними методами фарбування бактерій і вивчення структури бактеріальної клітини. Вивчення особливостей ультраструктури прокаріотичних клітин, морфологічних і тинкторіальних критеріїв ідентифікації бактерій.
Контрольні питання.
1. Значення складних методів фарбування при дослідженні бактерій.
2. Будова оболонки бактеріальної клітини.
3. Особливості будови нуклеоїда, рибосом у бактерій.
4. Капсули, спори. Функціональне значення, методи виявлення.
5. Джгутики, включення бактеріальної клітини. Функціональне значення, методи виявлення.
6. Практичне значення дослідження живих мікроорганізмів.
Практичні навики.
1. Оволодіти методикою негативного фарбування.
2. Оволодіти методикою виявлення структур бактеріальної клітини в препаратах.
3. Оволодіти методикою дослідження живих мікроорганізмів.
Тестові завдання.
1. Які методи дослідження дозволяють виявити джгутики у бактеріальній клітині?
А. Імпрегнація сріблом
В. Електронна мікроскопія
С. Роздавлена крапля
D. Висяча крапля
Е. Всі відповіді правильні
2. Клітини, в яких відсутня клітинна стінка, називаються:
А. L- формами
В. Прокаріотами
С. К-формами
D. Еукаріотами
Е. Мікоплазми
3. До поверхневих структур бактеріальної клітини належать:
А. Капсула, джгутики, ворсинки
В. Клітинна стінка, капсула, цитоплазматична мембрана
С. Клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, капсула
D. Клітинна оболонка, цитоплазма
Е. Капсула, клітинна стінка, ворсинки
4. Яка функція бактеріальної спори?
А. Репродуктивна
В. Збереження виду
С. Захист мікроорганізму
D. Синтез білка
Е. Поділ бактеріальної клітини
5. Вкажіть основну функцію бактеріальної капсули у бактерій, що викликають інфекційні хвороби?
А. Транспорт речовин в клітину
В. Протистояння фагоцитозу
С. Забезпечення стійкості до антимікробних речовин
D. Забезпечення стійкості до дії кислот
Е. Зумовлюють форму бактеріальної клітини