Здавалка
Главная | Обратная связь

Зміст і хід заняття.



Робота 1. Визначення антагоністичної дії мікроорганізмів.

Принцип дослідженняґрунтується на виявленні зон затримки росту одних бактерій іншими та встановленні розмірів цих зон.

Хід роботи: Облік результатів досліду визначення антагоністичної дії синьогнійної палички на інші види бактерій. У чашці Петрі з МПА засіяно секторами епі­дермальний і золотистий стафілококи, клебсієла та кишкова палич­ка. У центрі кожного сектора посіяна культура синьогнійної па­лички. Виявити наявність і розміри зон затримки росту, зробити висновок про антагоністичну дію синьогнійної палички на інші ви­ди бактерій.

Практичне значення.Явищеантагонізму мікроорганізмів є передумовою створення антибіотиків. Вивчення його є підґрунтям для розуміння механізму дії ряду антибактеріальних засобів.

Робота 2.Вивчення чутливості бактерій до рослинних фітонцидів.

Принцип дослідженняґрунтується на визначенні дії парів фітонцидів часнику та цибулі на кишкову паличку.

Хід роботи: У чашку Петрі з МПА засіяти газоном кишкову паличку. На внутрішню поверхню кришки чашки нанести 0,5 г свіжорозтертого часнику або цибулі. Посів поставити в термостат на 24 год., облік результатів досліду провести на наступному занятті.

Практичне значення. Розробка та застосування лікарських засобів на основі фітонцидів є доцільним при наявності протипоказів до вживання синтетичних антимікробних засобів. Слід враховувати цілющі властивості рослин при плануванні зелених насаджень, облаштуванні рекреаційних зон на територіях, де розташовані лікарняні заклади, або підприємства, що генерують токсичні викиди у атмосферу.

Робота 3. Визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Постановка антибіотикограми (диско-дифузійний метод, метод Кірбі-Бауера).

Хід роботи: У чашки Петрі з МПА засіяти газоном чисті культури кишкової палички, епідермального стафілокока, клебсієли. Стерильним пін­цетом на поверхню посіву нанести стандартні диски з антибіотика­ми. Облік результатів досліду провести на наступному занятті.

Практичне значення.Мікробіологічні основи протимікробної хіміотерапії покладено в основу етіотропного лікування переважної більшості захворювань, що спричиняються інфекційними агентами бактеріальної природи.

Робота 4. Складання схеми класифікації антимікробних засобів.

Принцип методу.Мішенню дії хіміопрепарату на конкретний мікроорганізм є структура певної хімічної природи.

Хід роботи: Використовуючи таблиці та демонстраційні вітрини, скласти схему класифікації антимікробних засобів, керую­чись механізмом і спектром дії.

Практичне значення.Хіміотерапевтичні препарати є складовою лікування надзвичайно великої кількості інфекційних та ряду соматичних захворювань, тому вивчення спектру їх дії представляє неабиякий інтерес для студента-медика.

Робота 5. Визначення мінімальної концентрації хіміопрепарату.

Принцип методуполягає у встановленні найменшої концентрації антимікробного засобу, яка є ефективною, тобто не дає ознак росту мікроорганізму (дифузного помутніння всього середовища).

Хід роботи: Виставлено кілька рядів пробірок з МПБ, які містять хіміотерапевтичний препарат (налідіксонова кислота) у спадаючих концентраціях. У пробірки засіяні культури клебсієли, кишкової палички, синьогнійної палички. Визначити мінімальну концентра­цію препарату, яка пригнічує кожен вид мікроорганізмів, встановити найбільш і найменш чутливий вид.

Практичне значення.Етіотропне лікування багатьох захворювань, що спричиняються бактеріями, призначається на основі результатів визначення чутливості до хіміотерапевтичних засобів. У багатьох ситуаціях дуже важливим є встановлення мінімальної концентрації хіміопрепарату, яка дає ефект.

Робота 6. Визначення хіміотерапевтичного індексу.

Хід роботи: За числови­ми даними, запропонованими викладачем (максимальна переносима доза і мінімальна терапевтична доза) встановити хіміотерапевтичний індекс різних препаратів.

Практичне значення полягає у складанні висновку про можливість застосування хіміопрепарату як лікарського засобу з урахуванням його токсичної дії на організм людини.

Складання протоколів.Записати хід виконання робіт 1, 2, 3.Описати: результати досліду та висновки (робота 1), хід і результати роботи 5, висновки роботи 6.

Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005.-С.160 – 182.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.124 -136 .

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.198 - 211.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. - С.-П., 2002. - С. 135 - 147.

5. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 113 - 124.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. С.161 - 176.

Заняття 10.

Тема:Імунітет. Види резистентності організму до збудників інфекційних захворювань. Фактори неспецифічного захисту організму. Імунна система організму.

Актуальність.Людину оточує величезна кількість різноманітних біологічних об’єктів (мікроорганізмів, речовин) чужорідних до її організму, тож еволюційно у неї розвилися різні засоби та механізми захисту проти цих сторонніх агентів, які у сукупності називаються резистентністю організму. Розуміння механізмів першої лінії захисту організму від інфекції (неспецифічна реакція) та другої лінії захисту - імунологічні фактори, необхідне при дослідженні патогенетичних основ будь-якого захворювання.

Мета і завдання. Засвоїти основні знання про: механізми, фактори неспецифічної резистентності організму людини; показники оцінки неспецифічного захисту організму; органи та клітини імунної системи.

Контрольні питання.

1. Визначення поняття “імунітет”. Види імунітету.

2. Фактори і механізми неспецифічного імунного захисту організму.

3. Клітинно-тканинні механізми: бар’єрні та антимікробні властивості шкіри та слизових оболонок, рідин організму; нормальна мікрофлора тіла, запалення, лихоманка.

4. Фагоцитоз. Фагоцитуючі клітини. Стадії фагоцитозу. Завершений та незавершений фагоцитоз. Опсоніни.

5. Оцінка неспецифічної резистентності організму (фагоцитарне число, показник завершеності фагоцитозу, кількість активних фагоцитів, абсолютний фагоцитарний показник, опсоно-фагоцитарний індекс). Методи визначення.

6. Кілінгова система організму людини. Природні кілери та їх роль в імунному нагляді. Реакції відторгнення трансплантату.

7. Гуморальні механізми неспецифічного захисту: система комплементу, лізини, інтерферони, лізоцим, пропердин, фібронектин, бета-лізин, еритрин.

8. Центральні органи імунної системи, їх будова та функції.

9. Периферійні органи імунної системи, їх будова та функції.

10. Генез імунокомпетентних клітин.

11. Характеристика Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій.

12. Характеристика В-лімфоцитів та їх популяцій.

13. Макрофаги та їх функції.

 

Практичні навики.

Навчитись: виявляти клітини-фагоцити; досліджувати активність лізоциму слини та визначати титр комплементу; оцінювати стан неспецифічного імунного захисту за: розрахунком фагоцитарного числа, опсоно-фагоцитарного індексу, завершеністю фагоцитозу.

Тестові завдання.

1. В тексті завдання вказані фактори, що беруть участь у формуванні стійкості організму до патогенних мікрорганізмів. 1. Фагоцитоз. 2. Система комплементу. 3. Антитіла. 4. Лізоцим. 5. Імунні Т-кіллери. 6. Сенсибілізовані Т-лімфоцити. 7. Трансформовані під впливом антигену В-лімфоцити. Які з них відносяться до факторів неспецифічної резистентності?


А. 1, 2, 4

В. 2, 6, 7

С. 1, 4, 6

D. 3, 5, 7

E. 2, 4, 6


2. Як називається здатність організму протистояти дії генетично чужих субстанцій за допомогою механізмів, що виробилися конкретним видом в процесі еволюції?

А. Неспецифічна резистентність

В. Імунологічна реактивність

С. Імунологічна пам’ять

D. Імунологічний нагляд

Е. Імунологічна толерантність

3. Яка клітина імунної системи є центральною?


А. Еритроцит

В. Моноцит

С. Нейтрофіл

D. Лімфоцит

Е. Лейкоцит


4. Виберіть центральний орган імунної системи:


А. Селезінка

В. Кров

С. Вилочкова залоза

D. Печінка

Е. Лімфатичний вузол


5. З яких клітин походять лімфоцити?


А. Еритроцитів

В. Епітеліальних

С. Стовбурових

D. Ентероцитів

Е. Фагоцитів


Ситуаційна задача.

В хірургічний кабінет поліклініки звернувся пацієнт з підвищеною температурою тіла та нагноєною раною на лівому передпліччі. При огляді лікар відмітив набряк, почервоніння та болючість ураженої ділянки руки. Ним було забрано гній для мікроскопічного дослідження. А. Описати мікроскопічну картину препарату. В. Які механізми беруть учать у неспецифічному захисті організму? С. Які фактори захисту діють в означеному випадку?







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.