 |
|
Психологічна компонента педагогічної практики
Психологічна компонента навчальної педагогічної практики для студентів різних спеціальностей педагогічної спрямованості є складовою частиною загальної програми практики та логічним продовженням набуття знань, вмінь та навичок з загальної, вікової та педагогічної психології.
Провідні завдання практики визначені на основі наявного рівня теоретичних знань та практичних навичок студентів з психологічних дисциплін. Студенти II курсу спеціальності «Інформатика» на час проходження практики володіють необхідним рівнем теоретико-практичної підготовки з психології.
Мета та завдання психологічної складової практики:
- ознайомлення з освітнім середовищем, що сприяє успішній адаптації студентів до майбутньої професійної діяльності;
- створення оптимальних умов для формування психологічної готовності до діяльності вчителя;
- активізація, закріплення та систематизація знань студентів з навчальної дисципліни «Психологія»;
- вироблення та вдосконалення вмінь практичної психолого-педагогічної діагностики специфіки педагогічної діяльності вчителя й індивідуальних особливостей учнів певної вікової групи;
- вдосконалення навичок дослідження рівня розвитку класного колективу та специфіки взаємин школярів у ньому;
- формування вмінь психологічного та педагогічного аналізу студентами організації та змісту компонентів навчального процесу (уроків та позаурочних виховних заходів);
- активізація та вдосконалення креативних здібностей студентів щодо майбутньої професійної діяльності;
- вдосконалення навичок грамотного оформлення документації.
Зміст групових завдань психологічної компоненти практики:
- ознайомлення з психологічними умовами організації та здійснення навчально-виховної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах;
- вивчення змісту суб’єкт-суб’єктних відносин в системі освітньої діяльності;
- відвідування уроків, позаурочних виховних заходів та участь в обговоренні;
- здійснення психологічного спостереження за класом;
- за результатами спостережень скласти прогноз щодо типів темпераментів учнів класу та перевірити правильність своїх припущень шляхом співставлення їх з результатами проведеного стандартизованого тестування на визначення типу темпераменту школярів;
- здійснення психологічного спостереження за учнем;
- за результатами спостережень за поведінкою учнів на уроках та перервах спрогнозувати рівень їх тривожності та окресливши коло найбільш тривожних школярів, визначити тип їх тривожності за допомогою діагностичної методики.
Зміст творчих завдань психологічної компоненти практики:
1. Проведіть спостереження уроку та з’ясуйте його загальний психологічний клімат; встановіть його тип за такими різновидами:
а) сприятливий, активний;
б) нейтральний;
в) напружений, негативний.
З’ясуйте фактори, що визначають цей тип психологічного клімату.
2. Проаналізуйте психологічну доречність використання вчителем дидактичних методів, визначте їх ефективність (наприклад, для активізації сприймання чи осмислення нового матеріалу, перехід знань у вміння тощо).
3. Прослідкуйте за технікою розподілу уваги вчителем на декількох уроках та визначте ефективність цього розподілу.
4. Встановіть домінуючі вияви типу темпераменту вчителя, співставте їх з поведінкою учнів. Встановіть ефективність адаптації школярів до типу темпераменту педагога.
5. За результатами тривалого спостереження встановіть типові афективні (емоційні) вияви вчителя на уроках, класифікуйте їх:
а) активний позитивний емоційний стан;
б) помірний позитивний емоційний стан;
в) індиферентний (нейтральний);
г) помірний негативний емоційний стан;
д) активний негативний емоційний стан.
Співставте цю інформацію з типовими емоційними станами учнів на уроках.
6. Проаналізуйте, наскільки виражається у вчителя суб’єктивне упереджене ставлення до окремих учнів (проблема «улюбленців») та яку реакцію це викликає в учнів.
7. З’ясуйте, який темп ведення уроків практикує вчитель, чи враховує при цьому вікові та індивідуальні особливості школярів:
а) надмірно інтенсивний темп;
б) помірно інтенсивний;
в) дещо уповільнений;
г) надмірно повільний.
Співвіднесіть цей темп з поведінкою учнів на уроці.
8. Прослідкуйте за частотою та змістом міжстатевого спілкування школярів в класному колективі. Встановіть тип цього спілкування хлопчиків та дівчаток:
а) активний, позитивний, конструктивний;
б) помірний, позитивний;
в) епізодичний, вимушений учбовими ситуаціями;
г) помірно конфліктний;
д) активний, але конфліктний, деструктивний.
Порівняйте дані спостереження із загальним психологічним мікрокліматом в класі.
9. Оберіть для спостереження учня, який постійно виявляє негативні поведінкові реакції, приміром – впертість, лінощі, брехливість, грубість тощо. Порівняйте дані спостереження із соціальним статусом цієї дитини в класі.
10. Спостерігаючи за виявами активності дітей на уроках та перервах, зафіксуйте поведінку сором’язливих школярів. Співставте дії цих дітей із впливом вчителя та його ефективністю (підсилення сором’язливості чи її нейтралізація).
11. Спостерігаючи за емоційною реакцією дітей на оцінку вчителем результатів їх учіння чи поведінки, спробуйте встановити характер самооцінки школярів (завищена, адекватна, занижена). Визначте типові механізми впливу вчителя на самооцінку учнів та його ефективність.
12. Впродовж декількох уроків поспостерігайте за особливостями роботи уваги певного учня. Оцініть ступінь зосередженості, розподіл, швидкість переключення та стійкість уваги, співвідносячи з учбовими досягненнями. Виробіть рекомендації щодо оптимізації роботи уваги досліджуваного школяра.
13. Проведіть психологічне спостереження за професійною діяльністю вчителя на уроці з використанням запропонованих методик та на основі результатів спостереження зробити порівняльний аналіз роботи різних фахівців.
14. За допомогою запропонованої методики «Неіснуюча тварина» здійснити дослідження особливостей особистісно – емоційної сфери учня.
15. З’ясуйте у вчителя, хто із батьків школярів підтримує з ним найменший контакт. Проведіть з даними школярами проективне тестування «Малюнок сім’ї» для визначення особливостей сприймання дитиною сімейних взаємин та співставте його результати з описом родинних взаємин вчителем.
Зміст творчих завдань під час навчальної педагогічної практики конкретизується й уточнюється викладачем-керівником практики від кафедри загальної, вікової та педагогічної психології.
Матеріали, отримані студентом під час виконання групових та творчих завдань, можуть надалі бути використані для виконання курсової, кваліфікаційної роботи, підготовки доповіді, наукової статті тощо.