І. Організація класу.
Налаштування на урок. Учитель: Жовтень тихо заглянув в віконце, Ніжно, привітно всміхнулося сонце, Вітер безшумно гойдає віти, Тихо за парти сідають діти. ІІ. Мотиваційний аспект. Учень1: На землі великій є одна країна Гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті, І скажу, до речі, ще й талановиті. Учениця 1: Землю засівають і пісень співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти… Учитель: То скажіть же, діти, Що це за країна? Учні (хором): Це наша славна Україна! Учитель: Сьогодні на уроці мужності ми поговоримо про Україну, про події на сході України, про людей, які захищають її від терористів, бандитських угрупувань та найманців з Росії. На дошці написаний вірш. Я вам його прочитаю. Перші букви кожного рядочка вірша підкажуть про що ця поезія. У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, дек не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж чужий в пустині рай. Нема без кореня рослини, А нас, людей, - без Батьківщини. Учень 2: Україна – рідний край, Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти. ІІІ. Бесіда вчителя з учнями. Учитель: Діти, Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти! Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такі місця в Україні, на сході держави (показує на карті України зону АТО), де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Там іде неоголошена Росією війна. Бандитські угрупування, терористи та солдати з Росії стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористична операція. На сході нашої країни в окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах. Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашій Переяславській землі. Хвала їм і слава. Але є вже і загиблі. ІV. Хвилина мовчання. Учитель: Давайте, діти, встанемо і пом’янемо хвилиною мовчання цих героїв і всіх тих, хто не повернувся додому з війни живим. V. Підсумки уроку. Учитель: Хочу вам, мої маленькі, цей урок мужності завершити віршем, який написала Світлана Александрова 31 серпня 2014 року про героїв, які не вмирають. Вони вічно житимуть у наших серцях, у пам’яті. Герої не вмирають Я дивлюсь на світлини бійців, Щирі посмішки, втомлені очі, Сиві скроні та безліч рубців… А мій розум сприйняти не хоче: Це не сон, не синдром маячні, Це війна не в далекій країні, Не в Іраку чи десь там в Чечні, А в вишневій моїй Україні. Саме зараз вони, вояки, Схід країни від зла захищають, Б’ються на смерть мої земляки, Кров’ю землю святу поливають, Щоб країна ввійшла в майбуття Вільна, сильна, без чвар та війни. Віддають найцінніше – життя, України найкращі сини! Учитель: Діти, слава Україні! Учні (хором): Героям слава! Учитель: Не забувайте, що ви – діти землі, що зветься Україна. Любіть свою Батьківщину. Вона у нас – єдина!
Урок мужності «Це наша Україна» Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави, сприяти формуванню національної самосвідомості школярів; розвивати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави; виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни, любов до рідного краю. Обладнання: карта України, українські краєвиди, малюнки дітей, Конституція України, зображення державних символів, вишиті рушники, квіти для віночка, стрічки, свічки, портрети воїнів зони АТО, магнітофон, запис Державного Гімну України. Напис на дошці:Вишита колоссям і калиною, Вигойдана співом солов’я, Звешся величаво – Україною, Земле зачарована моя. Хід уроку ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|