 |
|
Формування системи екологічних прав громадян.
В основі формування екологічних прав громадян лежать природні права людини: право на життя, право на охорону здоров’я. Саме ці права були визнані в міжнародних пактах про політичні, громадянські, соціальні, економічні та культурні права. Ці права були розширені через права на якісні продукти харчування, відпочинку, інформації тощо. Екологічні права знаходяться на стадії розвитку. Вперше про обов’язковість державного закріплення права на безпечне життя навколо середовища було зазначено в Декларації з питань охорон довкілля на конференції 1972 у Стокгольмі.
В Радянському Союзі в Конституції від 1972 р було закріплено право громадян на охорону здоров’я, яке забезпечується заходами по оздоровленню навколишнього середовища. Після Чорнобильської катастрофи була визначена система заходів на забезпечення такого середовища. Республіканська постанова (1989р) глибше визначила заходи охорони нпс: експертизи, моніторинг, інформування. ЗУ «про охорону нпс» закріпив термін «екологічні права та обов’язки громадян». Екологічні права набирають статусу формально визначених прав, в об’єктивному значенні – система правових норма екологічного права та законодавства, які формують інститут екологічного права України, що визначає юридичні засоби забезпечення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки. Однак основне призначення екологічних прав громадян їх суб’єктивне значення – повноваження громадян на задоволення їхніх багато чисельних потреб: вільно дихати, пити чисту воду, задовольняти матеріальні потреби в природних ресурсах. Екологічні права у цьому значені персоніфіковані ( Ст. 9 ЗУ «Про охорону НПС»).
Довгий час вважалося що екологічні права є колективні права – кожен має право на участь у проведенні експертизи, моніторингу и т. д., яким законодавець гарантує це право. Еколог права слід відрізняти від екологічних інтересів. Екологічні права – можливість реалізовувати їх у передбачених законом формах. Екологічні інтереси – природні і соціально обумовлені потреби осіб у галузі екології, які витікають із змісту норм екологічного законодавства, однак не забезпечені гарантіями. Екологічні права визначені в Конституції, законах; екологічні інтереси – чітко не визначені, лише тлумачення дозволяє визначити екологічний інтерес.
Екологічні права у випадку їх порушення підлягають поновленню а їх захист здійснюється у судовому порядку. Екологічні інтереси можуть задовольнятися в процесі реалізації економічних превентивних та ін. заходів.
В основі формування системи екологічних прав громадян лежать корінні, доленосні, загальнолюдські природні права людини, викладені у "Загальній декларації прав людини", яка прийнята 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі.
Законодавство України визнає пріоритет прав і свобод людини порівняно з державними та іншими інтересами. Людину, її життя і здоров’я, честь і гідність – недоторканість і безпеку визнано найвищою соціальною цінністю. Конституція України гарантує всім громадянам "право на безпечне для життя здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). Водночас, конституційний обов’язок кожної людини не заподіювати шкоди природі та відшкодувати завданні їй збитки (ст.66).