 |
|
Очищення газопилових викидів і їх викид через високі труби
Очищення газу — відділення від газу або перетворення на нешкідливий стан забруднюючої речовини, що викидається промисловим джерелом. Очищення повітря від домішки — процес отримання цієї домішки в чистому або хоч би в концентрированном вигляді. При знешкодженні токсичних викидів шкідливі для людини і природного середовища домішки відокремлюють від щодо нешкідливого основного газового потоку. Існує також метод знешкодження викидів шляхом перекладу токсичних домішок, що містяться в газовому потоці, в менш шкідливі або навіть в практично нешкідливі.
Для кожного виду забруднень існує своя доцільність, свій метод, спеціальний апарат, який дозволяє з мінімальними витратами енергії отримати високий ступінь «впорядкування», тобто очищення.
Техніка газоочистки має в своєму розпорядженні різноманітні методи і апарати видалення пороши і шкідливих газів. Вибір методу для очищення газоподібних домішок визначається в першу чергу хімічними і физико-хімічними властивостями приміси. Великий вплив на вибір методу надає характер виробництва: властивості наявних у виробництві речовин, їх придатність як поглиначі для газу, можливість регенерації поглиначів, доцільність рекуперації або утилізації уловлених продуктів.
Основними напрямами економічного і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на період до 2000 року намічено підсилити охорону атмосферного повітря. У цих цілях удосконалювати технологічні процеси, устаткування і транспортні засоби, покращувати якість сировини і палива, упроваджувати високоефективні установки для очищення промислових і інших викидів. Для багатьох виробництв, і перш за все для теплових електростанцій і металургійних заводів, достатньо ефективним рішенням питань очищення викидів в атмосферу залишається споруда фільтрів-уловлювачів і димарів. У димаря два призначення: перше — створювати тягу і тим самим примушувати повітря — обов'язковий учасник процесу горіння — в потрібній кількості і з належною швидкістю входити в топку; друге — відводити продукти горіння — шкідливі гази і наявні в димі тверді частинки — у верхні шари атмосфери. Завдяки безперервному турбулентному руху повітря шкідливі гази і тверді частинки несуться далеко від джерела їх виникнення і розсіваються.
Димар стометрової висоти дозволяє розсіювати найдрібніші шкідливі речовини в колі радіусом 20 км. до нешкідливої для людини концентрації. Труба заввишки 250 м збільшує радіус розсіювання до 75 км. У найближчому оточенні димаря створюється так звана тіньова зона, в яку зовсім не потрапляють шкідливі речовини. Проте розсіювання шкідливих речовин фактично не позбавляє повітряний басейн від забруднення. Радикальним засобом скорочення викидів триоксида сірі SO3 в атмосферу може бути знесірчування спалюваного палива. На жаль, до цих пір недостатньо розроблені економічно прийнятні способи такого очищення палива.