Здавалка
Главная | Обратная связь

Показники урбанізованості населення Землі (станом на 01.01.1995)



Континент Загальна чисельність населення, млн чол. Чисельність міського населення, млн чол. Частка країн з показниками урбанізованості, % Середня урбанізованість, %
<20 20-40 40-60 60-80 >80 Немає даних
Австралія і Океанія 27,9 19,6 25,0 25,0 16,67 33,33 70,25
Азія 3322,6 1097,1 15,91 25,0 22,73 18,18 13,64 4,55 33,02
Америка (Північна) 386,2 286,5 74,17
Америка (Центральна і Південна) 382,2 268,0 18,75 37,5 18,75 15,63 9,38 70,12
Африка 720,4 222,2 15,38 51,92 21,15 5,77 1,92 3,85 30,84
Європа 535,7 6,67 24,44 8,89 71,43

Розмір лісопаркової зеленої зони міста

Чисельність населення міста, тис. чол. Розмір лісопаркової зеленої зони, га/1000 чол. Чисельність населення міста, тис. чол. Розмір лісопаркової зеленої зони, га/1000 чол.
Понад 500 до 1000 Понад 100 до 250
Понад 250 до 500 До 100  

Споживання і відходи міста з населенням 1 млн чол.

(за Г. В. Стадницьким і А. І. Радіоновим)

Види споживання та їх обсяг, т /добу Види відходів та їх обсяг, т /добу
Вода 625 000 Стічні води    
Продукти харчування Тверді відходи
Енергетичні матеріали:   Газоподібні викиди:  
газ     Пил    
нафта оксиди сульфуру
бензин оксиди нітрогену
вугілля оксид карбону (IV)
    органічні речовини

Екологія і космос.

 

З моменту запуску першого штучного супутника Землі освоєння кос­мічного простору набуває дедалі більшого значення в людській діяльно­сті взагалі й економіці зокрема. Штучні супутники Землі використовують для глобальних систем телебачення, радіо- й телефонного зв'язку, глобаль­ного біосферного моніторингу, оперативного контролю лісів і посівів, геологічної та військової розвідки, оптимізації маршрутів у мореплавстві й авіації, прогнозів погоди тощо. Особливо великого значення набуває дослідження Місяця, близьких і віддалених планет Сонячної системи з метою використання їхніх ресурсів для потреб землян. На сучасному ета­пі щороку на космічну орбіту виводиться до 200 супутників.

Пілотовані космічні кораблі та орбітальні космічні станції, так само як і літаки з пасажирами, належать до штучних антропогенних екосис­тем. їх функціонування в космічному просторі з біологічними земними істотами може бути забезпечене тільки в умовах, наближених до земних, оскільки людина, яка пристосувалася до існування в земній біосфері, не може без земних ресурсів існувати в космічному просторі. А тому в косміч­них кораблях і станціях створюються штучні земні умови, зокрема мікро­клімат, та на весь час перебування в космосі беруться всі необхідні продук­ти харчування і створюється штучна атмосфера в приміщенні. В космосі є тільки один ресурс — сонячна теплота, яку використовують для добуван­ня необхідної енергії шляхом перетворення її на електричну енергію за допомогою сонячних батарей.

Оскільки в космосі існує космічний вакуум, то для створення штучної атмосфери необхідні певні компоненти, насамперед кисень і азот. Техніч­но вирішена проблема регенерації повітря і води в космічному апараті. Проте створювати продукти харчування в космічних умовах поки що не навчились, і це є однією з головних перешкод на шляху до здійснення три­валих космічних подорожей. Крім того, нині працюють над проблемою створення штучних ланцюгів живлення, які включали б повний набір не­обхідних компонентів для забезпечення біологічного колообігу речовин на орбіті і таким чином створювалися б необхідні продукти харчування рослинного походження. Поки що в космічних апаратах не здійснюється колообіг речовин, які забезпечують життєдіяльність, а це унеможливлює створення комфортних умов для тривалих космічних польотів.

Нині до космічних досліджень долучилося багато країн. В Україні при Національній Академії наук у 1992 р. також створено Центр геокосмічних досліджень та Національне космічне агентство контролю і дослідження космічного простору. Україна є космічною державою.

За роки освоєння космічного простору на космічні орбіти було виве­дено тисячі космічних апаратів. Після використання ресурсу їх не повер­тають на Землю, тому що це економічно недоцільно. В кращому разі їх спалюють у верхніх шарах атмосфери. Це призвело до того, що в косміч­ному просторі накопичилося багато космічного сміття, яке не тільки за­бруднює космічний простір, а й створює загрозу для подальших запусків нових космічних апаратів.

Під час запусків космічних апаратів ракети-носії та ракети, які здійс­нюють орбітальні маневри, викидають відпрацьовані гази, що містять пару води, оксиди карбону й нітрогену, сполуки хлору, вуглеводні, інертні гази та багато інших шкідливих речовин, які забруднюють верхні шари атмо­сфери. Оскільки атмосфера на висоті сотень кілометрів надзвичайно роз­ріджена (густина повітря в тисячі й мільярди разів менша, ніж у призем­ному шарі), вона дуже чутлива до будь-яких не властивих їй домішок речовин земного походження. Більше того, на сьогодні немає наукових до­сліджень, на основі яких можна достовірно прогнозувати негативні на­слідки впливу таких забруднень на біосферу Землі.

Приземний Космос також дедалі більше забруднюється різними меха­нічними уламками космічних апаратів. Сотні тисяч цих уламків, залиш­ків ракет-носіїв та численних супутників, що відпрацювали свій ресурс, обертаються на навколоземних орбітах, створюючи реальну загрозу не­безпечних зіткнень з цим космічним металобрухтом.

Зіткнення з уламком навіть незначної" маси може мати катастрофічні наслідки, оскільки енергія зіткнення надзвичайно висока через величезну космічну швидкість, з якою рухаються ці уламки та космічні об'єкти (кіне­тична енергія зіткнення прямо пропорційна масі й квадрату швидкості — mV2/2). Тому країни, що запускають супутники, зокрема США, змушені організовувати спеціальну службу контролю руху космічного металобрух­ту та захисту від нього космічних кораблів. Деяким з пілотованих косміч­них апаратів «Шатл» доводилось змінювати орбіту для уникнення зітк­нення з цими уламками.

З метою зменшення забруднень космосу міжнародне співтовариство (Токіо, 1999) обговорювало проблему зменшення забруднень ближнього Космосу і прийняло низку рішень, спрямованих на вирішення цієї проб­леми. У США та Великій Британії працюють над проблемою знешкоджен­ня уламків космічних апаратів за допомогою „знешкоджувальної нитки”. Завдяки магнітному полю Землі і за допомогою цих „ниток” уламки кос­мічних апаратів можна зводити з космічної орбіти. „Знешкоджувальні нитки” являють собою довгі стальні струни або штори з багатьох сталь­них струн, які з'єднують з апаратами, що відпрацювали свій ресурс. По­трапляючи за їх допомогою в магнітне поле Землі, апарати та їх уламки згоряють у щільному шарі атмосфери.

þРезюме

- До найхарактерніших рис розвитку людської цивілізації належить урбанізація, що проявляється в зростанні населення міст і відповідному зменшенні чисельності сільського населення.

- Під час запусків космічних апаратів (ракети-носії, ракети), які здійснюють орбітальні маневри, викидають відпрацьовані гази, що містять шкідливі речовини.

- Приземний космос дедалі більше забруднюється різними механічними уламками космічних апаратів.

- З метою зменшення забруднень космосу міжнародне співтовариство обговорювало проблему зменшення забруднень ближнього космосу і прийняло низку рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми.

RПитання для роздумів, самоперевірки, повторення

1Яка дія радіації на живі організми?

2Що таке радіоекологія?

3Що таке радіонукліди?

4.Сформулюйте визначення та основні завдання урбоекології.

5.Що було причиною появи міст та інтенсивного зростання чисельності міського населення?

6.Назвіть системи життєзабезпечення міст.

7.Перелічіть основні екологічні проблеми сучасних міст.

8.Яка кількість побутових стічних вод утворюється в місті з населенням 2 млн чоловік за добу та скільки в них міститься амонійного нітрогену, органічних речовин, фосфатів і хлоридів?

9.Скільки побутового сміття утворюється в місті з населенням 1 млн чо­ловік за один рік і яка територія потрібна для його поховання?

10.Скільки біогазу можна отримати за рік з побутовогосміття, що утво­рюється в місті з населенням 1 млн чоловік?

11.Назвіть основні види забруднень повітря, води й ґрунтів у місті.

12.Який розмір лісопаркової зони має бути в місті з населенням 300 тис. чоловік?

13.Які фактори негативно впливають на здоров'я мешканців міст?

14.Накресліть основні шляхи поліпшення екологічної ситуації в містах.

15. Опишіть тенденції будівництва міст майбутнього та шляхи забезпечення їх екологічної безпеки.

16. Як відбувається техногенне забруднення космічного простору?

17. Яку небезпеку становить забруднення космічного простору?

þТеми рефератів, доповідей.

1. Проблеми сучасних міст.

2. Моє місто в майбутньому.

3. Забруднення космічного простору.

4. Фактори, що негативно впливають на здоров’я мешканців міст.

5. Шляхи поліпшення екологічної ситуації в містах.

 


Тема 6.

«Забруднення атмосфери, їх класифікація.»

 

þПлан викладу і засвоєння матеріалу

1.Поняття «забруднення атмосфери.

2.Класифікація забруднень атмосфери.

3. Джерела викидів в атмосферу .

4. Найбільш розповсюдженими забруднюючими речовинами, що надходять в атмосферне повітря

 

þСуттєво:

Після вивчення матеріалу ви повинні:

Знати:

- що таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;

- як встановлюється плата за забруднення навколишнього середовища;

- причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря.

Вміти:

- пояснити як здійснюється плата за природні ресурси;

- оцінити збитки, заподіяні забрудненням довкілля;

- розв’язати задачі, на визначення жителів з понаднормовий викид в атмосферу шкідливих речовин.

Ключові екологічні поняття та терміни:

- Забруднення атмосфери

- Домішка в атмосфері

- Забруднююче повітря речовина

- Джерела викидів

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.

2. Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.

 

І.Поняття забруднення атмосфери.

 

Забруднення атмосфери — зміна складу атмосфери в результаті потрапляння в неї домішок.

Домішка в атмосфері— це розсіяне в атмосфері речовина, що не утримується в її постійному складі.

Забруднююче повітря речовина— це домішка в атмосфері, що робить несприятливий вплив на навколишнє середовище і здоров’я населення.

Оскільки домішки в атмосфері можуть перетерплювати різні перетворення, їх можна умовно розділити на первинні і вторинні.

Первинна домішка в атмосфері — домішка, що зберегла за розглянутий інтервал часу свої фізичні і хімічні властивості.

Перетворення домішок в атмосфері — процес, при якому домішки в атмосфері піддаються фізичним і хімічним змінам під впливом природних і антропогенних факторів, а також у результаті взаємодії між собою.

Вторинна домішка в атмосфері — це домішка в атмосфері, що утворилася в результаті перетворення первинних домішок.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.